Сара Марта Бейкер (англ. Sarah Martha Baker; 4 червня 1887 травень 1917) британська ботанік та еколог, дослідниця бурих водоростей.

Thumb
Fucus vesiculosus, один з видів водоростей, які вивчала Сара Бейкер
Коротка інформація Сара Марта Бейкер, Народилася ...
Сара Марта Бейкер
Народилася4 червня 1887(1887-06-04)[1]
Лондон, Сполучене Королівство
Померла29 травня 1917(1917-05-29)[1] (29 років)
Країна Сполучене Королівство
Місце проживанняАнглія
Діяльністьботанік, еколог, фікологиня, ботанічний колекціонер
Галузьальгологія
Відома завдякиФукусові[1]
Alma materУніверситетський коледж Лондона (1913)[1] і Школа образотворчого мистецтва Слейдаd
ЗакладУніверситетський коледж Лондона
Конфесіяквакерство[2]
БатькоGeorge Samuel Bakerd
Брати, сестриBevan Bakerd
Закрити

Біографія

Народилася 4 червня 1887 року в Лондоні в сім'ї квакерів Марти Брейтвейт та Джорджа Самуеля Бейкерів. Мала двох молодших братів — Джорджа та Бівана. Окрім родинного будинку у Лондоні, сім'я Бейкерів мала будиночок у графстві Ессекс на острові Mersea. Саме там Сара вперше зацікавилася водоростями[4]. Вона цікавилася рослинами та квітами з раннього віку, а також мистецтвом, вона деякий час навчалася у школі мистецтв Slade School of Art, перш ніж повністю віддатися науці. Проте вивчення мистецтва посприяло тому, що вона ніколи не створювала ботанічні ілюстрації низької якості[4].

У 1906 році Сара Бейкер розпочала навчання в Університетському коледжі Лондона, де одним з її вчителів був хімік сер Вільям Рамзай[5]. У 1909 році здобула ступінь бакалавра з відзнакою першого класу. Після короткотривалого перебування у Мюнхені у 1910 році повернулася до Лондона вивчати ботанічну хімію. Її характеризували як енергійну і дуже працьовиту дослідницю[4][5].

У 1912 році Бейкер отримала стипендію Річард Квайна з ботаніки та можливість прочитати курс лекцій в Університетському коледжі Лондона. Це було важливе досягнення для жінки за стандартами початку ХХ століття. Університетський коледж був першим академічним закладом у Великій Британії, де визнавали студенток, і кафедра ботаніки під керівництвом професора Френсіса Волла Олівера була досить прогресивною[6]. У 1913 році Бейкер отримала ступінь доктора наук за дослідження впливу формальдегіду на живі рослини, а у 1914 році її обрали членом Лондонського Ліннеївського товариства. У 1916 році вона була обрана до Ради Британського екологічного товариства.

Дослідження Бейкер припали на епоху становлення екології як науки[7], коли вчені почали переходити від описових методів до експериментальних[8]. Сара Бейкер була не була єдиною, яка вважала, що берег моря дає хороші можливості для екологічних досліджень[9]. Вона працювала над вивченням зонування морських водоростей, досліджувала тенденцію розростання різних типів водоростей на різних відстанях від рівня припливу[10]. Коли вона почала вивчати вплив формальдегіду на живі рослини, її експериментальні методи стали складнішими та досконалішими[8]. Бейкер продовжувала вивчати фотосинтез та мала намір зробити більше в цій галузі, але померла у молодому віці[4].

Вона померла 29 травня 1917 року, незадовго до 30-річчя. У «The Times» стверджували, що «її смерть була пов'язана з перевтомою»[5]. Премія пам'яті Сари Марти Бейкер була запроваджена в Університетському коледжі Лондона у 1919 році[11].

Окремі публікації

Див. також

Список жінок-ботаніків

Примітки

Посилання

Wikiwand in your browser!

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.

Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.