Травень

Тра́вень, поет., розм. май^[1] — п'ятий місяць року в юліанському та григоріанському календарях^[2]. Один із семи місяців, що налічують 31 день.

← травень →
Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
			1	2	3	4
5	6	7	8	9	10	11
12	13	14	15	16	17	18
19	20	21	22	23	24	25
26	27	28	29	30	31
2025 рік

• I Січень
• II Лютий

• III Березень
• IV Квітень
• V Травень

• VI Червень
• VII Липень
• VIII Серпень

• IX Вересень
• X Жовтень
• XI Листопад

• XII Грудень

Травневі береги Ворскли

Мініатюра Травень з «Розкішного часослова герцога Беррійського».

Сон-трава, що починає облітати в травні.

Травень був третім місяцем року в давньоримському календарі (до реформи Цезаря).

Назва

Українська назва «травень» пов'язана з травами, що рясно вкривають землю зеленим розмаєм. Можливо, саме прасл. *travьnь (від *trava — «трава») було первісним найменням п'ятого місяця в давньослов'янському календарі^[3]. У білоруській мові побутує співзвучна назва травень, яка вживається поряд із май. Того ж походження старослов'янське наймення трѣвенъ, а також старопольське — trawień (сучасне пол. maj)^[4]. У хорватській мові словом travanj називають квітень. Подібні назви квітня вживалися в сербській (лажитрава) і македонській (тревен) мовах. Словенський народний місяцелік, що вживається паралельно з офіційним латинським, позначає квітень і травень як mali traven і veliki traven відповідно.

Слово «травень» (у написаннях: травьнъ, травнъ) трапляється в давньокиївських писемних пам'ятках, зокрема в Крилоському Євангелії та Студійському уставі, перекладеному в Києві близько 1070 року^[5][6]. Сучасне написання травень засвідчене в Путнянському Євангелії II пол. XIII століття^[5].

У руських стародруках XVII—XVIII століть, поряд із давнім найменням травень^[a], згадується назва маи^[b], май^[c][7].

Слов'янську назву останнього місяця весни — «травень», в Україні офіційно повернено у ХХ столітті.

Зрідка вживана назва «май»^[10][11] запозичена через староцерковнослов'янське і середньогрецьке посередництво (μάϊος) з латинської мови: лат. Maius походить від імені давньоримської богині плодоносної землі й природи Маї. Вже в українській мові це слово стало асоціюватися з омонімічним май («зелень»)^[12]. У народі маїком називали місяць вересень — за його майже травневе тепло^[13]. Латинська назва вживається в більшості мов, у тому числі багатьох слов'янських (пол. і словен. maj, словац. máj, біл., болг. і рос. май, серб. маj/maj, мак. маj)^[12].

Кліматична характеристика в Україні

Середня місячна температура повітря в травні становить 13—17 °C, у Карпатах і горах Криму — 7—12 °C. Заморозки можливі як на поверхні ґрунту, так i в повітрі. Абсолютний мінімум температури складає від 0 до мінус 6 °C, місцями на Сумщині та в гірських районах — до мінус 10 °C, на узбережжі морів — 1—3 °C. Абсолютний максимум — 31—37 °C, у Криму, на півдні Одещини та Луганщини — до 38—39 °C, у гірських районах — 22—30 °C. Стійкий перехід середньої добової температури повітря через 15 °C, що є кліматичним показником початку літа, відбувається на Закарпатті, півдні та сході України в першій половині, на решті території — у другій половині місяця.

Середня місячна кількість опадів становить 22—60 мм, у західних, Вінницькій областях — переважно 62—81 мм, у гірських та передгірських районах — до 148 мм^[14].

У фольклорі

Травень на р. Псел

Приказки

• Дуб у травні в листя одягається, а скотина трави наїдається;
• Травневий дощ, як з грибами борщ;
• У травні пня вбери, то красним буде;
• Травень ліс прибирає — літо в гості накликає;
• Травень багатий на квіти, а хліб у жовтня позичає;
• Май — волам і коням сіна дай, а сам на піч утікай;
• У маю і баба в раю, як не затанцює, то хоч молодість згадає;
• Соловейко — мала пташка, а май знає;
• На май коровам дай, та й вила ховай;
• Прийде май, то всяк собі дбай;
• У маю розумний жениться, а дурна заміж іде; а в жовтні розумна заміж іде, а дурний жениться.

Прикмети

• Якщо травень холодний, то не будеш голодний — рік буде хлібородний;
• Якщо початок травня холодний, то наприкінці місяця буде тепло, і навпаки;
• Травень холодний — посів ярини ранній;
• Як у травні дощ не впаде, то і золотий плуг не виоре;
• У травні оженився, то вік журився;
• Дощ у травні — врожай справний;
• Як у травні дощ і грім — буде радість людям всім;
• Як випадуть у травні три добрих дощі, то вродить хліба на три роки;
• Часті тумани в травні — на мокре літо;
• Якщо в травні часті зірниці — буде добрий урожай;
• Якщо травневий дощ починається великими краплинами, то він ненадовго;
• Хто в маю звінчається, то буде вік маятися;
• Сухий і теплий май — скупий буде врожай;
• Сухий березень, а мокрий май — будуть каша й коровай;
• Сухий марець, мокрий май — буде жито, як той гай;
• Як сухий май, то гроші на хліб дбай;
• Добрий квітень, мокрий май — в клуні в серпні зроблять рай /

Мокрий апріль, а сухий май, то буде в клунях рай (варіант із записів М. Номиса).

Галерея

• 
  Травневі степ і небо України
• 
  Зелений травень
• 
  Травень на Орілі
• 
  Маки в травні
• 
  Травень на степових просторах
• 
  Травневий сад (м. Лебедин).
• 
  Цвіт калини у травні
• 
  Кульбаба в травні

Свята і пам'ятні дні

Офіційні в Україні

• 1 травня
  • Міжнародний день праці
• 6 травня
  • День піхоти
• 8 травня
  • День пам'яті та примирення
• 14 травня
  • День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни
• 15 травня
  • Міжнародний день сім'ї
• 18 травня
  • День резервіста України
  • День боротьби за права кримськотатарського народу
• 20 травня
  • День банківських працівників
• 21 травня
  • День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття
• 23 травня
  • День морської піхоти України
• 24 травня
  • День слов'янської писемності і культури
• 25 травня
  • День Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України
• 29 травня
  • Міжнародний день миротворців

Рухомі

• Перша неділя після весняного повного місяця
  • Великдень, або Воскресіння Христове
• Друга неділя травня
  • День матері
• Третій четвер травня
  • День вишиванки
• Третя субота травня
  • День Європи
  • День науки
• Третя неділя травня
  • День пам'яті жертв політичних репресій
• Остання субота травня
  • День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження
• Остання неділя травня
  • День хіміка^[15]

Інші

• 7 травня
  • День калини
• 18 травня
  • День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу
• 25 травня
  • День шавлії

Див. також

• Травень: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31
• Список всіх днів

Коментарі

1. А саме:

   • Анфологіон. Київ, 1619;
   • Памво Беринда. Леѯіконъ славенорωсскїй и именъ Тлъкованїє. Київ, 1627;
   • Устав молитв. Львів, 1670^[7];
2. • Андрій Римша. Которого сѧ мс̑ца што за старыхъ вековъ дѣєло короткоє описанїє («Хронологія»). Острог, 1581^[8];
3. • Франциск Скорина. Мала подорожня книжка. Вільна, 1522^[9];
   • Анфологіон. Львів, 1643, 1651, 1694;
   • Анфологіон. Новгород-Сіверський, 1678;
   • Часослов. Київ, 1633;
   • Полуустав. Київ, 1643;
   • Псалтир. Київ, [1643—1644];
   • Полуустав. Київ, 1672;
   • Святці. Київ, 1680;
   • Полуустав. Київ, 1691;
   • Часослов. Львів, 1642, [1668], 1692^[7].