Євтюхіна Олена Олексіївна

Євтюхіна Олена Олексіївна (нар. 6 червня 1947, Славута) — українська скульпторка та майстриня художнього скла.

Євтюхіна Олена Олексіївна
Народилася	6 червня 1947(1947-06-06) (78 років)  Славута, Кам'янець-Подільська область, Українська РСР, СРСР
Навчання	Львівська національна академія мистецтв
Працювала в містах	Львів

Біографія

Народилась 6 червня 1947 року в місті Славута (тепер Хмельницька область). 1974 року закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. Серед викладачів Еммануїл Мисько, А. Соболєв, Іван Якунін. Від 1989 року член Національної спілки художників. Працює в галузі монументальної, станкової скульптури, а також скульптури малих форм. Займається медальєрством. Персональна виставка відбулась 1979 року у Львові. Низка робіт зберігається у Львівській галереї мистецтв.^[1]

Роботи

Станкові

«Прапороносці» (1973, бронза, 35×40×17).[2] «Розмова» (1976, теракота, 31×31×22).[3] Портрет Героя Соціалістичної Праці, бригадира тракторної бригади Б. Ф. Гарбича (1977, бронза, 30×40).[4] «Поет-революціонер Олександр Гаврилюк» (1979, бронза, 45×12×5).[2] «Брат» (1978).[1] «Гітарист» (1978).[1] «Дівчинка» (1978).[1] «Діти і цирк» (1979).[1] «Хлопчик із півником» (1979).[1] «Живописець І. Сорбинов» (1979).[1] «Торс» (1979).[1] «Якутка» (1980).[1]

«Автопортрет» (1980).[1] «Дід та онук» (1981).[1] «Таня» (1981).[1] «Ван Ґоґ» (1981).[1] «Інженер Н. Янтуріна» (1981).[1] «Родина ульчів» (1982).[1] «Скрипалька» (1985).[1] «Неля» (1987).[1] «Клоун (Присвята режисеру театру пантоміми А. Гугніну)» (2000).[1] «Кора» (2000).[1] «Фотокор» (2003).[1] «Очікування» (2004, 2005).[1]

Медалі

• Серія «До 400-річчя книгодрукування на Україні». Зокрема медалі «Іван Федоров», «Буквар» (усі не пізніше 1974).^[5]
• Медалі із серії «Жінки революції»: «Софія Петровська», «Віра Фігнер», «Лідія Кніпович». 1977, бронза, лиття, діаметр 11, 11, 10.^[6]
• Медаль «Полечко-поле». 1977, бронза, лиття, діаметр 14,5.^[6]
• Цикл медалей «Діячі Комуністичної партії Західної України» (1979, бронза, діаметр — 9): «М. Павлюк», «Н. Ботвін», «І. Довганик», «Б. Дудикевич», «О. Гаврилюк».^[2]
• «До Берліна 77 км.» Медаль. 1985, бронза, литво, діаметр 8.^[7]
• «Перемога». Медаль. 1985, бронза, литво, діаметр 7,5.^[7]