Єжи Треля

Єжи Юзеф Треля (пол. Jerzy Józef Trela; 14 березня 1942, Леньче, Малопольське воєводство — 15 травня 2022, Краків) — польський актор, політик та педагог.

Єжи Треля
пол. Jerzy Józef Trela
Народився	14 березня 1942(1942-03-14)[1][2][3]  Леньче, Ґміна Кальварія-Зебжидовська, Вадовицький повіт, Малопольське воєводство, Республіка Польща
Помер	15 травня 2022(2022-05-15)[4] (80 років)  Краків, Республіка Польща[4]
Громадянство	Республіка Польща
Діяльність	актор, викладач університету, актор театру, кіноактор, політик
Alma mater	Краківська Академія театрального мистецтва імені Станіслава Виспянського
Заклад	Національний старий театр імені Гелени Моджеєвської[d] і Краківська Академія театрального мистецтва імені Станіслава Виспянського
Роки діяльності	з 1969
Партія	Польська об'єднана робітнича партія
Членство	Polish Film Academyd
IMDb	nm0871827
Нагороди та премії
Pomeranian Griffin - badge of honord Boy-Żeleński Awardd (1978) City of Kraków Awardd Q9258813? Polish Academy Award for Best Supporting Actord (2002) премія Прем'єр-міністраd (2012) Wielki Splendord (2017) Gustaw Awardd (2018)
Єжи Треля у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

Народився 14 березня 1942 року у селі Леньче Вадовицького повіту в родині залізничників. Вивчав акторську майстерність у Краківській Академії театрального мистецтва ім. Станіслава Виспянського, яку закінчив 1969 року. Із 1969 по 2014 роки у складі основної трупи Національного старого театру ім. Гелени Моджеєвської, також співпрацював з іншими театрами Кракова і Варшави. В числі його найкращих театральних робіт ролі Конрада у «Дзяди» (1973), Конрад у «Звільненні» С. Виспянського (1974), Яцек у «Весіллі» Виспянського, Батько у «Шлюбі» В. Гомбровича (1991), Мефістофель у «Фаусті» К. Марлоу (1997), Самуель у «Суддях» Виспянського (1999) та Майор у «Дами та гусари» А. Фредро (2001) в постановках таких режисерів як Єжи Яроцький, Конрад Свинарський, Анджей Вайда, Казімеж Куц, Кристіан Люпа та інших. Багато знімався в кіно та на телебаченні^[5].

У 1984—1990 роках на посаді ректора Краківської Академії театрального мистецтва ім. Станіслава Виспянського.

У 1985—1989 роках депутат сейму ПНР IX скликання.

Єжи Треля помер 15 травня 2022 року у Кракові в 80-річному віці після тривалої хвороби^[6].

Вибрана фільмографія

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1968	с	Ставка більша за життя	Stawka większa niż życie	Ромек (1 епізод)
1969	ф	Сіль чорної землі	Sól ziemi czarnej	повстанець
1973	ф	Санаторій під клепсидрою	Sanatorium pod klepsydrą	блазень
1973	с	Яношик	Janosik	Бацусь, розбійник
1978	ф	До останньої краплини крові	Do krwi ostatniej…	Зигмунт Гавлик
1980	ф	Нічний метелик	Ćma	редактор Солтис
1980	с	Королева Бона	Królowa Bona	Миколай Радзивілл (Чорний)
1981	ф	Знахар	Znachor	Самуель Обедзиньський
1981	ф	Людина із заліза	Człowiek z żelaza	Антоняк
1982	ф	Епітафія для Барбари Радзивілл	Epitafium dla Barbary Radziwiłłówny	Миколай Радзивілл (Чорный)
1982	ф	Мама Круль і її сини	Matka Królów	«Іспанець»
1982	ф	Дантон	Danton	Жак Нікола Бійо-Варенн
1982	с	Близько, ближче	Blisko, coraz bliżej	Войцех Корфантий
1983	док	На допомогу Відню	Na odsiecz Wiedniowi	Кара Мустафа
1983	ф	Призначення	Przeznaczenie	Тенжель
1985	ф	Дитячі сцени з життя провінції	Sceny dziecięce z życia prowincji	бургомістр Р.
1986	ф	Га, га. Слава героям	Ga, ga. Chwała bohaterom	начальник в'язниці
1987	ф	На срібній планеті	Na srebrnym globie	Єжи
1987	ф	Магнат	Magnat	Греля
1988	ф	Декалог 9	Dekalog IX	Миколай, лікар
1992	ф	Каблучка з орлом в короні	Pierścionek z orłem w koronie	офіцер Червоної армії
1994	ф	Три кольори: Білий	Trois Couleurs: Blanc	пан Бронек, водій Кароля
1994	ф	Смерть як скибка хліба	Śmierć jak kromka chleba	Скарга, шахтар
1996	ф	Автопортрет з коханою	Autoportret z kochanką	Юзеф Мітура, батько Куби
1996	с	Екстрадиція	Ekstradycja	Гундіс, ватажок латиської мафії
1997	ф	Любовні історії	Historie miłosne	генерал
1997	ф	Кохай і роби, що хочеш	Kochaj i rób co chcesz	Зенек Новак, батько Агнешки
1999	ф	Крюгерранди	Krugerandy	батько Арека
2001	ф	Камо грядеши	Quo vadis	Хілон Хілонид
2003	ф	Давня легенда. Коли сонце було богом	Stara baśń. Kiedy słońce było bogiem	Візун
2003	ф	Король Убю	Ubu król	цар Олексій
2006	ф	Світлі блакитні вікна	Jasne błękitne okna	Юзеф, батько Сигіти
2006	ф	Фундація	Fundacja	Вацлав, прокурор
2010	ф	Трюк	Trick	Бонк
2012	ф	Бути як Казімеж Дейна	Być jak Kazimierz Deyna	дідусь Казика
2013	ф	Іда	Ida	Шимон Скіба
2015	ф	Зерно правди	Ziarno prawdy	Леон Вілчур

Нагороди та відзнаки

• 2022 — Почесний громадянин Кракова.
• 2011 — Орден Відродження Польщі, командорський хрест з зіркою; командорський хрест (2000); кавалерський хрест (1981).
• 2005 — Медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis».
• 2002 — Премія Орли за найкращу чоловічу роль другого плану (Камо грядеши).
• 1989 — Почесна відзнака «За заслуги перед польською культурою».
• 1975 — Срібний Хрест Заслуги.