Вітольд Ґомбрович

Вітольд Ґомбрович (пол. Witold Gombrowicz; 4 серпня 1904(19040804), Малошиці, Радомська губернія, Королівство Польське — 25 липня 1969, Ванс) — польський письменник і драматург. Більшість його творів гротескна і висміює стереотипи польської традиційної історико-національної свідомості.

Вітольд Ґомбрович
Witold Gombrowicz
Вітольд Ґомбрович
Народився	4 серпня 1904(1904-08-04) Малошиці
Помер	25 липня 1969(1969-07-25) (64 роки) Ванс ·інфаркт міокарда
Поховання	Приморські Альпи
Країна	Королівство Польське  Польська Республіка  Республіка Польща[1][2]
Діяльність	драматург письменник
Галузь	художня література[d]
Alma mater	Faculty of Law and Administration, University of Warsawd
Знання мов	польська[3][4]
Напрямок	екзистенціалізм
Жанр	оповідання і повість[d]
Magnum opus	Фердидурке[5], Trans-Atlantykd[5], Cosmos[d][5], Pornografiad[5] і The Marriaged[5]
У шлюбі з	Rita Gombrowiczd
Автограф
Нагороди	Премія «Форментор»d (1967)
IMDb	ID 0326822
Сайт	gombrowicz.net
Медіафайли у Вікісховищі

|Фото=

Біографія

Виріс у заможній польській родині, молодший серед чотирьох дітей. В 1911 році сім'я переїхала до Варшави. Тут він закінчує гімназію і Варшавський університет. У 1927 р. одержує ступінь магістра права. Вивчав філософію та економіку в Парижі. За характером — ексцентричний.

У 1933 році опублікував збірку оповідань «Спогади про час», згодом — повість «Фердидурке».

За декілька днів до вторгнення німецьких військ до Польщі виїхав до Аргентини. Працював у Буенос-Айресі банківським службовцем.

Після Другої світової війни до соціалістичної Польщі не повернувся. Тут його твори були під забороною до кінця 1970-х років. В СРСР також не публікувався.

З 1953 р. пише короткі есе польською мовою, які видає у паризькому видавництві «Kultura», створеному Єжи Ґедройцем. Пізніше ці нотатки були видані у 3-х томах під назвою «Щоденник». Міжнародне визнання прийшло до письменника у 1960-ті роки завдяки численним перекладам його творів і постановкам п'єс.

Останні роки життя жив на півдні Франції. Помер у липні 1969 року від астми.

Особисте життя

Вітольд Ґомбрович мав романи як з чоловіками, так і з жінками. У своєму пізнішому серіальному «Щоденнику» (1953–69) він описав свої пригоди у підпільному гомосексуальному світі Буенос-Айреса, зокрема про свій досвід з молодими людьми з нижчого класу, тему, яку він знову підхопив під час інтерв'ю з Домініком де Ру у «Своєрідному заповіті» (1973).^[6]

Вибрані твори

• «Івона, принцеса [вина] бургундського» (Iwona księżniczka Burgunda) — п'єса, 1935
• «Фердидурке» (Ferdydurke) — роман, 1937
• «Транс-Атлантик» (Trans-Atlantyk) — роман, 1953
• «Шлюб» (Ślub) — п'єса, 1953
• «Бакакай» (Bakakaj) — збірка оповідань, 1957; допрацьоване перевидання дебютної збірки «Нотатки періоду дозрівання» (Pamiętnik z okresu dojrzewania, 1933)
• «Порнографія» (Pornografia) — роман, 1960
• «Космос» (Kosmos) — роман, 1965
• «Оперета» (Operetka) — п'єса, 1966
• Щоденник (Dziennik) — 1953—1969

Переклади українською

• Вітольд Гомбрович, Порнографія. Переклад з польської: Олександр Гриценко. Журнал «Всесвіт», № 10 (766), 1992
• Вітольд Ґомбрович, Щоденник: 1953—1956. 1-й том. Переклад з польської: Роксана Харчук. Київ: Основи, 1999. 416 стор. ISBN 966-500-206-6
• Вітольд Ґомбрович, Щоденник: 1957—1961. 2-й том. Переклад з польської: Роксана Харчук. Київ: Основи, 1999. 339 стор. ISBN 966-500-211-2
• Вітольд Ґомбрович, Щоденник: 1961—1969. 3-й том. Переклад з польської: Роксана Харчук. Київ: Основи, 1999. 364 стор. ISBN 966-500-201-5
• Вітольд Ґомбрович, Фердидурке. З польської переклав: Андрій Бондар. Київ: Основи, 2002. 352 стор. ISBN 966-500-202-3
• Вітольд Ґомбрович, Порнографія. Переклад з польської: Олександр Гриценко. Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. 168 стор. ISBN 978-617-679-146-1
• Вітольд Ґомбрович, Транс-Атлантик. Переклад з польської: Андрій Бондар. Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. 160 стор. ISBN 978-617-679-205-5
• Вітольд Ґомбрович, Нотатки Стефана Чарнецького, Щур // Сучасність, 2008, № 1-2. с. 128—149 ISSN 0585-8365 Переклад і переднє слово «Спроба пограти в Ґомбровича» Лариси Андрієвської.
• Вітольд Ґомбрович. Івона, принцеса бургундського. Шлюб. Оперета (Київ: Видавництво Анетти Антоненко, 2021. Переклад Лариси Андрієвської.

Посилання

• Ґомбрович Вітольд // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — А — К. — С. 465. — ISBN 966-692-578-8.
• Ґомбрович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
• Witold Gombrowicz [Архівовано 31 грудня 2010 у Wayback Machine.]
• Strona internetowa o twórczości Witolda Gombrowicza [Архівовано 31 серпня 2010 у Wayback Machine.]
• Witold Gombrowicz — życie i twórczość
• THE WORLD OF WITOLD GOMBROWICZ, e-wystawa Beinecke Library z Uniwersytetu Yale
• Творчість Вітольда Ґомбровича в Енциклопедії наукової фантастики під редакцією Пітера Нікколса, Джона Клюта та Дейва Ленгфорда [Архівовано 20 квітня 2019 у Wayback Machine.]