Єзепов В'ячеслав Іванович

Єзепов В'ячеслав Іванович (рос. Езепов Вячеслав Иванович; 7 жовтня 1941(19411007), Саратов, РРФСР, СРСР — 9 грудня 2020, Москва, Росія) — радянський і російський актор театру і кіно. Народний артист РРФСР (1989). Народний артист України (2004). Брат російського актора Михайла Єзепова.

Єзепов В'ячеслав Іванович
рос. Езепов Вячеслав Иванович
Народився	7 жовтня 1941(1941-10-07)[1]  Саратов, РРФСР, СРСР
Помер	9 грудня 2020(2020-12-09)[1] (79 років)  Москва, Росія
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	актор
Alma mater	Школа-студія МХАТ
Заклад	Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки
Роки діяльності	1963—2020
Брати / сестри	Єзепов Михайло Іванович
Провідні ролі	«Ходіння по муках» (1974—1977, т/с, Микола Іванович Смоковников); «Ася» (1977, Н. Н.)
IMDb	nm0947895
Нагороди та премії
Орден Дружби Орден Олександра Невського
Єзепов В'ячеслав Іванович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Єзепов.

Зовнішні зображення
	В. Єзепов у ролі Смоковникова (т/с «Ходіння по муках»)

Біографічні відомості

У 1963 році закінчив Школу-студію МХАТ (педагоги В. К. Монюков і К. М. Головко) і був прийнятий у трупу Київського російського академічного театру ім. Лесі Українки.

Сезон 1966—1967 рр. грав на сцені Театру імені Ленінського комсомолу в Москві.

З 1967 року — актор Державного академічного Малого театру.

Дебютував у кіно у 1964 році, зіграв у фільмах та телевиставах 70 різнохарактерних ролей.

Знімався в картинах українських кіностудій: «Ракети не повинні злетіти» (1964), «Немає невідомих солдатів» (1965), «Насмішкувате моє щастя» (1977, фільм-спектакль), «Історія одного кохання» (1981), «Старі листи» (1981), «Нехай він виступить» (1982), «Берег його життя» (1984), «Наближення до майбутнього» (1986), «Убити „Шакала“» (1991).

Помер на 80-му році життя 9 грудня 2020 року у Москві. Причиною смерті стали ускладнення на фоні коронавірусу. Прах похований на Новодівичому цвинтарі.

Визнання та нагороди

• Заслужений артист Української РСР (1975)
• Народний артист РРФСР (11.09.1989) — за великі заслуги в галузі радянського театрального мистецтва^[2]
• Орден Пошани (25.10.1999) — за великий внесок у розвиток вітчизняної театральної культури та у зв'язку зі 175-річчям Державного академічного Малого театру Росії
• Народний артист України (19.04.2004) — за вагомий особистий внесок у розвиток культурних зв'язків між Україною та Російською Федерацією, багаторічну плідну творчу діяльність^[3]
• Орден Дружби (03.09.2006) — за великий внесок у розвиток вітчизняного театрального мистецтва та багаторічну плідну діяльність
• Орден Олександра Невського (03.05.2018) — за великий внесок у розвиток вітчизняної культури та мистецтва, багаторічну плідну діяльність

Театральні роботи

Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки

• «Іду на грозу» Данила Граніна — Крилов
• «Вечірнє світло» Олексія Арбузова — Пальчиков
• «Дон Карлос» Фрідріха Шіллера — Домінго
• «Насмішкувате моє щастя» Леоніда Малюгіна — Антон Чехов

Державний академічний Малий театр

• 1967 — «Дипломат» С. Альошина — Коментатор
• 1967 — «Різдво в домі синьйора Куп'єлло» Э. Де Філіппо — Ніколо
• 1968 — «Мандрівник без багажу» Ж. Ануйя — Гастон
• 1969 — «Шалені гроші» О. М. Островського — Єгор Глумов
• 1968 — «Кримінальне танго» Е. Раннета — Філософ
• 1972 — «Найостанніший день» Б. Васильєва — Валера
• 1972 — «Перед заходом сонця» Ґ. Гауптмана — Ганефельд
• 1978 — «Лихо з розуму» О. С. Грибоєдова — Горіч
• 1979 — «Берег» Ю. Бондарева — Діцман
• 1980 — «Ревнива до себе самої» Тірсо де Моліна — Дон Алонсо
• 1982 — «Вибір» Ю. Бондарева — Коліцин
• 1982 — «Ретро» О. Галіна — Леонід
• 1983 — «Діти Ванюшина» С. Найдьонова — Щоткін
• 1984 — «Живий труп» Л. М. Толстого — Слідчий
• 1987 — «Гра» Ю. Бондарева — Балабанов
• 1987 — «Людина, яка сміється» В. Гюго — Баркільфедро
• 1988 — «Лісовик» А. П. Чехова — Дядін
• 1989 — «Казки Голлівуду» К. Гемптона — Генріх Манн
• 1990 — «Хижаки» О. Ф. Писемського — Граф Зиров
• 1990 — «І аз воздам» С. Кузнецова — Юровський
• 1990 — «Міщанин-шляхтич» Ж.-Б.Мольєра — Вчитель танців
• 1991 — «Вбивство Гонзаго» Н. Йорданова — Суфлер
• 1991 — «Цар Петро і Олексій» Ф. Горенштейна — Петро Толстой
• 1992 — «Холопи» П. П. Гнедіча — Князь Олександр Павлович
• 1992 — «Гаряче серце» О. М. Островського — Курослєпов
• 1993 — «Вишневий сад» А. П. Чехова — Фірс
• 1994 — «Вовки та вівці» О. М. Островського — Чугунов
• 1994 — «Царь Борис» О. К. Толстого — Луп-Клешнін
• 1995 — «Таланти і шанувальники» О. М. Островського — Князь Дулєбов
• 1996 — «Чайка» А. П. Чехова — Шамраєв
• 1997 — «Таємниці Мадридського двору» Е. Скріба і Е. Легуве — Карл V
• 2001 — «Як приховати вбивство» С. Сондхайма, Д. Фурта — Грегорі Рід
• 2008 — «На всякого мудреця досить простоти» О. М. Островського — Мамаєв
• 2008 — «Безумний, безумний Генріх» Л. Піранделло — Генріх IV
• 2011 — «Спадкоємці Рабурдена» Е. Золя — Рабурден
• 2012 — «Безприданниця» О. М. Островського — Мокій Пармьонич Кнуров
• 2017 — «Маленькі трагедії» О. С. Пушкіна — Сальєрі, Барон, Голова

Фільмографія

• «Ракети не повинні злетіти» (1964, оберлейтенант Кранц (немає в титрах); Кіностудія ім. О. Довженка)
• «Немає невідомих солдатів» (1965, німецький солдат з грамофоном; Кіностудія ім. О. Довженка)
• «Справа про вбивство Шерлока Холмса» (1967, фільм-спектакль)
• «Північне світло» (1967, фільм-спектакль; Девід, син Генрі Пейджа)
• «Барсуки» (1968, фільм-спектакль; Петро Зосимович, продкомісар)
• «Незакінчена симфонія» (1968, фільм-спектакль; Йоганн Майрхофер, поет)
• «Секретна справа Йоганна Гутенберга» (1968, фільм-спектакль)
• «Аеропорт „Глобус“» (1970, фільм-спектакль; господар збройового магазину)
• «Три версії» (1970, фільм-спектакль)
• «Колишнє і думи» (1970, фільм-спектакль; Микола Платонович Огарьов)
• «Експеримент» (1970, Борис Миколайович, зубний технік, брат Лідії Миколаївни)
• «Наші сусіди» (1970—1973, фільм-спектакль)
• «Найостанніший день» (1973, фільм-спектакль; Валера)
• «Ходіння по муках» (1974—1977, т/с, Микола Іванович Смоковников; реж. В. Ординський)
• «Ася» (1977, Н. Н.; реж. Й. Хейфіц)
• «Насмішкувате моє щастя» (1977, фільм-спектакль; Антон Павлович Чехов; Укртелефільм, реж. Михайло Резнікович, Р. Олексів)
• «Життя Бетховена» (1978, Франц Шуберт)
• «Дорослий син» (1979, Шульгін Сергій, батько Андрія, психотерапевт)
• «Карл Маркс. Молоді роки» (1980, П'єр Жозеф Прудон; реж. Л. Куліджанов)
• «Ревнива до себе самої» (1980, фільм-спектакль; Дон Алонсо)
• Кіноальманах «Молодість», випуск 2-й. «Повернення лікаря» (1980, лікар)
• «Незнайомець» (1980, фільм-спектакль; Аркадій Павлович Лалаєв, директор «Гумового виробу»)
• «Крєпиш» (1981, гравець)
• «Старі листи» (1981; Сергій Сергійович, чоловік Віри; Кіностудія ім. О. Довженка, реж. А. Іванов)
• «Історія одного кохання» (1981, Луганович; реж. А. Войтецький, Кіностудія ім. О. Довженка)
• «Через Гобі і Хінган» (1981, Кирило Опанасович Мерецков; СРСР—Монголія)
• «34-й швидкий» (1981, пасажир)
• «І з вами знову я…» (1981, Петро Олександрович Плетньов (немає в титрах))
• «Цей фантастичний світ». Випуск 6 (новела «Тінь минулого») (1981, фільм-спектакль; Мартин Мартинич)
• «Нехай він виступить» (1982, Томас Чалмерс, сенатор, чоловік Маргарет, батько Томмі; Укртелефільм, реж. О. Бійма)
• «Діти Ванюшина» (1982, фільм-спектакль; Павло Сергійович Щоткін)
• «День командира дивізії» (1983, письменник Бек)
• «Місячна веселка» (1983, епізод)
• «Ретро» (1984, фільм-спектакль; Леонід Іванович, зять Чмутіна)
• «Щаслива, Женька!» (1984, Устьянцев)
• «Берег його життя» (1984, Гірс; Одеська кіностудія, реж. Ю. Соломін)
• «Пан Великий Новгород» (1984, Єгор Чудин)
• «Битва за Москву» (1985, кіноепопея; секретар Московського міськкому О. С. Щербаков)
• «П'ять хвилин страху» (1985, Борис Дмитрович Осокін)
• «Від зарплати до зарплати» (1986, Павло Єгорович Гращенков, голова комісії)
• «Парасолька для молодят» (1986, Юрій Данилович)
• «Остання дорога» (1986, Олександр Тургенєв)
• «На жвавому місці» (1986, фільм-спектакль; Пижиков)
• «Наближення до майбутнього» (1986, реж. С. Шахбазян, Кіностудія ім. О. Довженка)
• «Чоловічі портрети» (1987, епізод)
• «Сенс життя» (1987, Щербаков)
• «Братку, люби революцію!» (1987, фільм-спектакль; поручик Одоєвцев)
• «Сталінград» (1989, О. С. Щербаков)
• «Закон» (1989, колишній чоловік Тетяни)
• «Трійка» (1989, фільм-спектакль; Борис Мефодійович Сударєв, секретар міськкому)
• «…І аз воздам» (1990, фільм-спектакль; Юровський)
• «Микола Вавилов» (1990, А. О. Жданов; реж. О. Прошкін)
• «Убити „Шакала“» (1991, Родіон Лісневський; «Київ-АСК», реж. Г. Кохан)
• «Тільки не йди» (1992, Веніамін Олександрович, лікар)
• «Кодекс безчестя» (1993, Герман Сергійович; реж. В. Шиловський)
• «Вирок» (1994, лейтенант Кіллер)
• «Лісовик» (1995, фільм-спектакль; Орловський)
• «Цар Іоанн Грозний» (1998, фільм-спектакль; Шуйський)
• «Цар Петро і Олексій» (1998, фільм-спектакль; Петро Олексійович Толстой)
• «Чайка» (1998, фільм-спектакль; Ілля Опанасович Шамраєв)
• «Марш Турецького». «Синдикат кілерів» фільм 4 (2000, т/с; Сергій Полікарпович Сучков, міністр із сировинних ресурсів)
• «Люди і тіні. Секрети лялькового театру» (2001, т/с; Осадчий; реж. В. Шиловський)
• «Таємниці мадридського двору» (2000, фільм-спектакль; Карл V, король Іспанії)
• «Цар Іоанн Грозний» (2008, фільм-спектакль; Шуйський)
• «Безумний, безумний Генріх» (2010, фільм-спектакль; Генріх IV)
• «Вовки та вівці» (2010, фільм-спектакль; Вукол Наумович Чугунов, колишній член суду)
• «Порада та любов» (2010, Зірочот)
• «Спадкоємці Рабурдена» (2012, фільм-спектакль; Рабурден)