Єрмоленко Василь Пилипович

Василь Пилипович Єрмо́ленко (нар. 6 січня 1937, Липняжка — пом. 31 травня 2015, Суми) — український художник декоративно-ужиткового мистецтва і графік; член Спілки радянських художників України з 1971 року. Чоловік художниці Олександри Єрмоленко (1938—2022).

Єрмоленко Василь Пилипович
Народження	6 січня 1937(1937-01-06)  Липняжка, Добровеличківський район, Одеська область, Українська СРР, СРСР
Смерть	31 травня 2015(2015-05-31) (78 років)
Країна	СРСР  Україна
Навчання	Одеське художнє училище (1960) і Російський державний художньо-промисловий університет імені Сергія Строганова (1966)
Вчитель	Ватагін Василь Олексійовичd
Діяльність	художник
Працівник	Баранівський порцеляновий завод і Сумський порцеляновий завод
Член	Спілка радянських художників України
У шлюбі з	Єрмоленко Олександра Трохимівна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Єрмоленко.

Біографія

Народився 6 січня 1937 року в селі Липняжці (нині Новоукраїнський район Кіровоградської області, Україна). 1960 року закінчив Одеське художнє училище; протягом 1960—1966 років навчався у Московському вищому художньо-промисловому училищі, де його викладачами були зокрема В. О. Ватагін, М. С. Селезньов. Дипломна робота — паркова скульптура «Три ведмедя» (керівник Василь Ватагін).

Упродовж 1966—1969 років працював на Баранівському порцеляновому заводі; у 1969—1973 роках — на Краснодарському порцеляновому заводі «Чайці»; у 1973—1984 роках — на Сумському порцеляновому заводі. Жив у Сумах, в будинку на вулиці Харківській, № 8^[1]. Помер 31 травня 2015 року^[2].

Творчість

Виготовляв порцелянові та фаянсові вироби: створював композиції, скульптурну пластику, декоратвні тарелі, пласти, сервізи. Серед робіт:

• кубок «Ювілейний 1917—1967» (1967);
• декоративний посуд «Через віки» (1981);
• набір для лікеру та графин «Суми» (1995);
• гобелен «Крила України» (2007);

набори

• «Ягоди» (1968, для вина);
• «Урожай» (1968, для вина);
• «Дорога» (1968, дитячий);
• «Вечір» (1968, чайний);
• «Червоне літо» (1968, чайний);
• «Лужок» (1970, кавовий);
• «Сріблястий» (1973, кавовий);
• «Червона калина» (1985);

сервізи

• «Нептун» (1969);
• «Вершник на коні» (1974);
• «Золотий серпень» (1974);
• «Пеґас» (1976);

скульптури

• «Берегиня» (1979);
• «Лісовик» (1979);
• «Гончар» (1988);
• «Біда» (1989);
• «Про ідеал» (1991);
• «Таїнство Січі» (1991);

декоративні композиції

• «Слово о полку Ігоревім» (1982; 2000);
• «Козацькі дороги» (1984);
• «Вітаю щиро…» (1984);
• «Природа і художник» (1987);
• «На концерті» (1989);
• «Укри» (2001);
• «Ми далеко, але ми поряд» (2002);
• «Тут будуть Суми» (2007);
• «Суми збудовано» (2007);

декоративні рельєфи

• «Ліс і море» (1969—1970, майоліка);
• «Тарас Шевченко та його герої» (1990, Будинок книги «Кобзар», Суми);
• «Похмурий день» (1992);
• «Мальовнича Україна» (1993);
• «Козацькі мандрівники під сузір'ям „Віз“» (1995);

декоративні тарелі

• «Цирк» (1960);
• «Бірюза» (1983; 1992);
• «Степ уночі» (2000).

Брав участь в обласних, республіканських, всесоюзних і міжнародних мистецьких виставках з 1960 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1984—1985 роках, Сумах у 1997 і 2007 роках.

Окремі роботи художника зберігаються в Одеському, Чернігівському, Дніпровському, Сумському художніх музеях, Національному музеї українського народного декоративного мистецтва в Києві, Одеському музеї порцеляни, Путивльському краєзнавчому музеї^[3].

Відзнаки

• Бронзова медаль ВДНГ СРСР (1968);
• Диплом ІІ ступеня ВДНГ УРСР (1968);
• Заслужений художник УРСР з 1985 року.