Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Суми

обласний центр на півночі України З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Суми
Remove ads
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Суми.

Су́ми (МФА: [ˈsumɪ] ( прослухати)) — місто обласного значення в північно-східній частині України, на Слобожанщині, адміністративний центр Сумської міської громади, Сумського району і Сумської області. Населення — 268,409 тис. осіб (13.05.2025)[4].

Коротка інформація Суми, Основні дані ...
Remove ads

Географічне розташування

Узагальнити
Перспектива

Місто Суми розташоване в північно-східній частині України, на берегах річки Псел при впадінні до неї річки Сумки, у межах Середньоруської височини. Через місто пролягають автошляхи Н07, Н12, Р44, Р45, Р61, Т 1901, а також залізнична лінія Ворожба — Суми — Люботин. Площа міста — 95,4 км². Суми поділено на два міських адміністративних райони — Ковпаківський та Зарічний.

Клімат

Клімат Сум помірно-континентальний, з м'якою зимою і теплим літом.

Температура

Середня багаторічна (1991-2020 рр.) температура повітря становить 7,7 °С, найнижча вона в січні (мінус 5,1 °С), найвища — у липні (20,6 °С). Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (мінус 16,6 °С) зафіксована 1963 року, найвища (0,0 °С) — 2007 року. Найнижча середньомісячна температура в липні (16,6 °С) спостерігалася 1912 року, найвища (24,8 °С) — 2010 року. Абсолютний мінімум температури повітря (мінус 36,0 °С) зафіксовано 6 січня 1935 року, абсолютний максимум (39,9 °С) — 11 серпня 1907 року.

В останнє століття температура повітря в Сумах, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього часу середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 2,0 °С. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2024 рік, коли середня температура повітря сягнула 10,6 °С.

Опади й інші показники

У середньому за рік у Сумах випадає 556 мм атмосферних опадів, найменше — у лютому (в середньому 33 мм), найбільше — у липні (в середньому 73 мм). Мінімальна річна кількість опадів (228 мм) спостерігалася 1908 року, максимальна (886 мм) — 1973 року. Максимальну добову кількість опадів (89 мм) зафіксовано в червні 1912 року. У середньому за рік у місті спостерігається 150 днів з опадами; найменше їх (8) у серпні, найбільше (17) — у грудні та січні. Щороку в Сумах утворюється сніговий покрив, максимальна висота якого звичайно спостерігається в лютому.

Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 77 %, найменша вона у квітні і травні, найбільша — у грудні та січні.

Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша — у грудні. Найбільшу повторюваність у місті мають вітри з півдня, найменшу — з північного сходу. Найбільша швидкість вітру (в середньому 4,4 м/с) спостерігається в лютому, найменша (2,9 м/с) — у липні-серпні.

Більше інформації Клімат Сум (1949-2011), Показник ...

Ґрунти

Характерні сірі ґрунти, здебільшого поширенні темно-сірі опідзолені ґрунти й чорноземи.

Екологія

Thumb
Озеро на південній околиці Сум в передмісті Баси

На ґрунти впливають повітряні викиди ПАТ «Сумихімпром». Хімічні аналізи свідчать про те, що в зоні аеротехногенного забруднення в результаті значних випадань і , які розсіюються у вигляді «кислотних опадів», кислотно-лужні показники змінюються в бік підкислення. Це характерно для обох типів ґрунтів. Також викиди кислотних опадів призводять до зменшення вмісту обмінних солей[7][джерело?].

Remove ads

Назва міста

Thumb
Воскресенський собор — найстаріша споруда в Сумах (1702)

Місто було засноване у 1655 році на місці давнього Суминого городища і спочатку мало назву Сумин городок, впродовж 1650—1660-х років буква «н» поступово зникла та місто отримало сучасну назву — Суми (вимоваⓘ).

Існує декілька версій етимології назви міста:

  • найімовірніше назва Сум походить від топонімів — назв річок Сума (нині — Сумка) та Сумка (нині — Стрілка), що є частою практикою при називанні поселень;
  • існує також легенда, що на березі річки Сумка (чи й у самій річці) перші поселенці знайшли три мисливські сумки з золотими монетами. Цей переказ знайшов відбиття у міській символіці (на гербі та прапорі міста), а у травні 2008 року в середмісті Сум було відкрито символічний пам'ятний знак «Сумка»,
  • деякі дослідники схильні виводити назву міста від дієслова «сумувати», апелюючи до почуттів переселенців, що опинилися далеко від рідних земель[8].
Remove ads

Символіка

До офіційної символіки міста належать герб, прапор і гімн міста.

Герб Сум був розроблений герольдмейстером М. Щербатовим у 1776 році та затверджений 21 вересня 1781 року, відновлений 15 лютого 1991 року рішенням IV сесії міської ради Сум.

Прапор Сум — квадратне полотнище смарагдового кольору, в центрі якого розташований герб міста, затверджено прапор 2004 року.

Гімн Сум затверджено 23 червня 2004 року. Автор тексту — Миколи Гриценка, музика — Валерія Козупиці.

Архітектурним символом Сум є «Альтанка» на Покровській площі. Символами міста є: Спасо-Преображенський собор, Троїцький собор, Воскресенська церква й Іллінська церква.

Історія

Узагальнити
Перспектива
Докладніше: Історія Сум

XVII—XIX століття

Thumb
Нагрудний знак 1-го Сумського гусарського полку, котрий починає свою історію 1651 року
Thumb
Один з засновників Сум — полковник Герасим Кондратьєв
Thumb
План Сум 1787 року
Thumb
Марка Укрпошти «Сумам 350»
Thumb
Ювілейна монета присвячена 350-річчю міста

Історія Сум почалася в результаті наслідків битви під Берестечком, коли 1651 року українські козаки під проводом Богдана Хмельницького зазнали поразки. Після чого Богдан Хмельницький дав указ людям переселятися зі правобережжя на Полтавщину та на прикордонні землі з Росією (тепер Слобожанщина). Протягом десятиліття 1651–1660 років на території сучасної Слобожанщини з'явилася велика кількість нових поселень — тоді окрім Сум були засновані такі міста як: Харків, Тростянець, Лебедин та чимало інших поселень.

25 липня 1655 року указом Московського царства у Сумах було дозволено поселитися 100 родинам селян і козаків-переселенців із містечка Ставища на Київщині, за однією з версій Герасим Кондратьєв прийшов у Суми разом із цією групою людей. Деякі історики вважають саме цю дату часом заснування Сум.

1 липня 1656 року було ухвалено рішення про перетворення Суминої слободи в місто Сумин (надалі місто Суми), і почато будівництво фортеці. Будівництво велося у 1656–1658 роках, керував ним московський воєвода Кирило Юрійович Арсеньєв, разом із ним до Сум прибуло 52 людей, які мали організовувати зведення фортеці. Метою будівництва фортеці був захист Слобідської України від набігів татар. Стіни фортеці було споруджено з дубових колод, під фортецею викопано підземний хід до води (до річки Псел) за допомогою якого у майбутньому під час облог місто забезпечувалося питною водою. Було насипано навколо фортеці вал і викопано глибокий рів. Оборонні споруди доповнювалися природними: річки Псел, Сума і Сумка зі трьох боків опоясували місто. З півдня підступи до Сум захищав зроблений у 1658 році перекоп між Пслом і Сумкою (тепер Стрілка).

У 1658 році Суми офіційно стали центром Слобідського козацького полку. Полк очолив Герасим Кондратьєв.

Завдяки вигідному торговельному шляху, що йшов через Путивль на Москву, Суми швидко зростали.

У 1678 році місто разом із посадом займало ділянку оточену стіною завдовжки 3426 саженей (7 кілометрів 400 метрів), а навкруги неї був рів завдовжки 3500 саженей (7560 метрів). Сумська фортеця мала 27 башт (4 башти зі проїзними воротами та 23 глухі башти), також у стіні фортеці було ще 8 воріт.

У 1702 році завершується будівництво Воскресенської церкви — у теперішній час найстарішої споруди Сум, що збереглася.

Під час Північної війни, перед Полтавською битвою, зі 26 грудня 1708 року до 3 лютого 1709 року у місті перебував Петро І разом зі своєю ставкою. Саме в Сумах ним була підписана низка маніфестів та указів, проведена військова нарада, рішення якої радикально вплинули на подальший хід війни. За переказами, мешканці міста за розпорядженням Петра І «урочисто та пишно» зустрічали Новий — 1709 — рік.

За переписом населення 1732 року у Сумському полку мешкало 42 931 людей чоловічої статі. З них 3695 козаків, 13 918 підпомічників і 18 476 підданих. За етнічним складом населення було практично на 100 % українське, росіян було лише 14 осіб. У самих Сумах мешкало 3818 людей чоловічої статі: полкової старшини з дітьми та робітниками 115, козаків 610, сусідів у них 190, підпомічників 2704, попів зі причетниками 37, вчителів 12, старців 13, шинкарів 26, робітників на подвір'ях 98, росіян 14. Із жінками та дітьми населення міста становило приблизно 7 700 осіб.

Після скасування Слобідської автономії, у 1765–1780 роках Суми були центром Сумської провінції Слобідсько-Української губернії; у 1780 році Суми стали повітовим містом (до 1923 року) з 1835 року увійшло до складу Харківської губернії.

Розвиток Сум припадає на другу половину XIX — початок XX століття — завдяки зростанню промисловості: цукрової (Суми стали одним із її осередків в Україні), а також машинобудування, металообробної та текстильної (фабрика сукна) галузей, торгівлі (відомі ярмарки — 3 рази на рік).

У 1877 році в Сумах налічувалося 153 будинки кам'яної та цегляної кладки, 1832 дерев'яних. Населення міста становило 15 534 чоловік (із них 74 католики). У Сумах було 7 товарних складів, 337 лавок і магазинів, чоловічі та жіночі гімназії та школи, станція Сумської залізниці. У власності міста було 1 074 десятин землі (11,7 км²). Мешканці займалися промисловістю та торгівлею. У Сумах було 876 ремісників (370 майстрів, 309 робітників, 260 учнів), із них 171 чобітяр, 136 кравців і 80 ковалів.

У 1878 в Сумах було 14 фабрик.

Радянсько-українська війна

Під час подій Української революції, у 1917 році Українська Центральна Рада, маючи на меті встановити автономію України у складі Росії, почала претендувати на майже всі території, в межах яких були розселені етнічні українці, включно з Сумами. Щоправда, Тимчасовий уряд не визнавав за УЦР право на керування окресленими землями у повному обсязі, зокрема в Сумах. З проголошенням Української Народної Республіки, 6 березня 1918 року місто стає земським центром Слобожанщини за тодішнім адміністративно-територіальним поділом. Під час Першої радянсько-української війни більшовики захоплюють Суми. Отримавши підтримку Німеччини, 1 квітня 1918 року українські війська зайняли Суми і Охтирку, вийшовши до умовного українсько-російського кордону.

Після приходу до влади Павла Скоропадського і утворення Української Держави, Суми, за новим адміністративним поділом увійшли до Харківської губернії. У січні 1919 року з інтервенцією військ Антанти на північних і північно-східних кордонах УНР з'явилися більшовицькі війська. Під приводом надання допомоги робітникам і селянам, які повстали проти гетьмана, вони розгорнули наступ у двох напрямках: Ворожба — Суми — Харків і Гомель —Чернігів — Київ. Під час другого вторгнення радянських військ в Україну місто знов опиняється під окупацією.

Радянська окупація України

В рамках зміни адміністративно-територіального поділу, радянська влада скасовує Сумський повіт. 1923–1930 роки — Суми були округовим містом. із 1939 року — обласним. У 1930-х роках в місті розвивається промисловість, з'являється педагогічний інститут, краєзнавчий музей і театр.

Місто постраждало під час проведеного радянською владою Голодомору 1932—1933 років, померло щонайменше 5222 жителі Сум[9].

В ході Другої світової війни радянські війська відійшли з Сум 10 жовтня 1941 року, до міста увійшли німецькі війська. У вересні 1943 року Суми знову були зайняті радянськими військами.

Після Другої світової війни

Значний розвиток Сум почався з 1950-х років — завдяки чималому зростанню промисловості: машинобудівної, хімічної, приладобудівної, харчової та легкої. Було відновлено та побудовано 85 586 м² житла. Почали діяльність насосний, ремонтно-механічний, суперфосфатний, цукровий, мельничний заводи, меблева та ткацька фабрики, а також кілька комбінатів. Діяли педагогічний інститут, 3 технікуми, медичне та ремеслове училища, музична школа, 11 середніх, 6 семирічних та 1 початкова школа, обласний драматичний театр, філармонія, 2 музея, 7 кінотеатрів, 8 клубів та 60 бібліотек.

У 1961 році створено Сумський комбінат хлібопродуктів. В 1966—1971 роках був збудований стадіон «Авангард». 1987 року введена до експлуатації Сумська камвольно-прядильна фабрика.

У незалежній Україні

Новітня, за незалежності України (з 1991 року), історія Сум пов'язана з явищем так званої «Студентської революції на траві», що відбулася в травні 2004 року, та стала для держави безпрецедентною. Тоді кілька десятків студентів із викладачами та батьками вийшли на мітинг у центрі міста з вимогою відставки губернатора Володимира Щербаня та начальника обласної міліції Миколи Плєханова. Наметове містечко, яке вони розбили, знесла міліція, кількох осіб, які там перебували, заарештували[10]. Ці сумські події стали не лише актом студентської непокори та боротьби за людські права, а й фактично виявилися предтечею Помаранчевої революції.

У 2001 році в місті відкрито один з найбільших стадіонів України — «Ювілейний», що вміщує 25 830 глядачів. Він става домашньою ареною не тільки для місцевих команд: у 2008—2009 роках на ньому грав ФК «Харків», а 2016 році, через Війну на Донбасі — донецький «Олімпік».

15 вересня 2015 року Верховна Рада України збільшила територію Сум на 753,58 га, затвердивши загальну площу міста 9 538,58 га. За ухвалення проєкту постанови № 2238а проголосував 251 депутат при мінімально необхідних 226. Територія Сум збільшена за рахунок 178 га земель, що перебувають у віданні Піщанської сільської ради Ковпаківського району Сумської області; 172,68 га земель Червоненської сільради Сумського району та 402,9 га земель Сумської міської ради. Таким чином, загальна площа Сум, яка становила 8785 га, затверджена Радою в 9 538,58 га, а Сумського району — 185 357,32 га.[11]

Російсько-українська війна

Докладніше: Бої за Суми (2022)

З початком Російського вторгнення в Україну, 24 лютого російські окупаційні війська підійшли до міста з північно-східного напрямку, дорогою від села Юнаківка, близько 07:00, після чого почалися бої за місто. Приблизно о 13:35 біля села Бездрик була помічена російська військова техніка з червоними стрічками. У Сумах чули вибухи та постріли. Згодом з боку Білопільського шляху почався бій. О 16:36 почався бій біля кадетського корпусу та військової частини у Сумах на вулиці Кондратьєва. З 17:00 по Сумах почала пересуватися російська техніка[12].

Російські війська відступили у бік Конотопа. Один із танків знищили протитанковим комплексом NLAW. О 17:30 радниця голови Сумської обласної адміністрації Альона Бояринова повідомила, що ворог із Сум не відступає[13]. Не дивлячись на те, що по місті знаходилася ворожа техніка, адмінбудівлі перебували під контролем України. Після 18:40 близько 300 одиниць російської техніки рухалося з Верхньої Сироватки до Нижньої Сироватки. Також близько 100 одиниць ворожої техніки розташувалися в Токарях, під Сумами[12]. На вечір першого дня війни російські війська отаборилися у Сумському районі — в полях і лісосмугах, а також зупинилися в Токарях, в районі Косівщини — під Сумами, та в Нижній Сироватці Сумського району[12]. Після 22 години вечора вдруге розпочався бій біля Ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» Прикордонної служби України, де розташована 27-ма артилерійська бригада. Учнів там не було, але агресором було підпалено КПП та приміщення, також згоріла церква[14]. Бій тривав до 1:30 ночі 25 лютого[15].

У місті щодня точилися вуличні бої, а райцентри, селища та села області обстрілювалися окупантами, вулицями намагалася прорватися ворожа техніка. О 22:05 голова Сумської ОДА Дмитро Живицький звернувся із закликом про допомогу регіону в боротьбі з військами РФ. Він назвав становище важким і пояснив, що область покладалася лише на сили територіальної оборони[16].

Ситуація в місті лишалася під контролем ЗСУ[17]. Станом на 02:00 4 березня вдалося відновити на 80 % електропостачання у Сумах. Залишалася зруйнованою 40-а електрична підстанція[18]. Згідно із списком, оприлюдненим 4 березня в Офісі Президента України до напрямків, які потребують гуманітарних коридорів потрапили і Суми. Це стало результатом другого раунду перемовин між Україною та Росією, де досягли порозуміння щодо гуманітарних коридорів. З восьми областей у Сумській були визначені такі: Суми, Шостка, Ромни, Конотоп та Охтирка[18].

6 березня створено Перший Сумський гуманітарний штаб, який буде координувати роботу волонтерів по Сумській області[19].

Після ще місяцю безуспішних боїв та постійних обстрілів міста, російські військові покинули територію Сумської області.[20][21][22]. 21 квітня Укрзалізниця відновила рух приміських поїздів на Чернігівщині та Сумщині[23].

2 червня 2023 року російський пропагандист Сергій Міхєєв в ефірі запропонував повністю знищити прикордонні українські території. Зокрема, наполягав на тому, що місто Суми має стати так званою «мертвою зоною», в якій взагалі «не повинно залишитися живих людей».

«Чому ми цяцькаємося з тією стороною кордону. Її треба перетворити в мертву зону. Там ніхто не повинен жити. Артилерія, авіація, ракети та інше. Місто Суми як би і все інше, не треба, щоб вони жили спокійно. Ми їх не чіпаємо. Прикордонне місто Суми живе спокійно, а чого живете спокійно», — сказав Сергій Міхєєв[24].

31 жовтня 2023 року Указом Президента України Володимира Зеленського було утворено Сумську міську військову адміністрацію[25].

13 квітня 2025 року окупанти завдали ракетного удару по центру Сум. Внаслідок атаки загинули 34 особи, зокрема дві дитини, 117 осіб зазнали поранень, з них 15 дітей[26].

26 липня 2025 року, вдень, російські окупанти завдали удар по будівлі Сумської обласної державної адміністрацію. Внаслідок російської атаки пошкоджене приміщення адміністрації: зруйнований вхід, вибиті вікна, уламками пошкоджено фасад будівлі. Вибуховою хвилею пошкоджена будівля навпроти та кав'ярню[27]. 30 липня 2025 року місто Суми знову було атаковано «шахедами», пролунало два вибухи. Перший БпЛА влучив по об'єкту критичної інфраструктури, другий — знову по будівлі Сумської обласної державної адміністрацію[28].

Remove ads

Населення

Узагальнити
Перспектива
Докладніше: Населення Сум
Thumb
Проспект ім. Михайла Лушпи — «спальний мікрорайон» Сум

Станом на 2022 рік населення Сум становить близько 256 474 людей, а разом із підпорядкованими міськраді населеними пунктами — 272 тис. За національним складом близько 85 % населення становлять українці.

В історії існування міста були як періоди зростання чисельності населення так і зменшення, змінювався і національний склад. При заснуванні міста в 1652 році козаками-переселенцями, поселення було повністю українське, але з часом почала з'являтися російська діаспора. За даними першого перепису населення, проведеного 1660 року, Суми мали 2740 жителів. У 1650—1770 роках місто швидко розвивалося та населення його зростало, до 1770-х років Суми, будучи найбільшим містом Слобожанщини й території сучасної України, мали вже близько 10 тис. населення. Та після скасування Слобідської автономії 1765 року, адміністративний та економічний центр Слобожанщини почав зміщуватися до Харкова, разом із тим Суми почали занепадати та населення міста протягом 1770—1850 років практично не зростало, так і залишалося 10-ти тисячним. 1850 року в Сумах оселилася родина Харитоненків, завдяки цукровій індустрії та щедрому меценатству яких населення міста протягом 1850—1913 років зросло уп'ятеро — до 50 тис. людей. У 1917—1943 роки через війни та голодомори населення міста зазнавало великих втрат і зростання практично не було. Після 1943 року Суми, будучи вже центром області, почали швидко розвиватися. За 1943—1993 населення міста зросло приблизно ушестеро, досягнувши свого максимуму — 307 тис. За цей період також значно збільшилася російська діаспора міста. У 1993—2019 роках населення постійно знижувалося через демографічну кризу та важку економічну ситуацію в Україні.

Більше інформації Динаміка населення, Кількість мешканців. ...

Національний склад

1926[30]1939[31]1959[32]1989[33]2001[33]
українці80,786,480,379,484,5
росіяни11,99,016,818,912,5
євреї5,52,91,30,70,2

Згідно з опитуваннями, проведеними Соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, українці становили 92 % населення міста, росіяни — 6 %[34].

Мова

Більше інформації мова ...

Українська мова є основною та єдиною офіційною мовою міста[37].

Згідно з опитуванням, проведеним соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, українською вдома розмовляли 19 % населення міста, російською — 11 %, українською та російською однаково — 69 %[34].

Вторгнення Росії в Україну спровокувало нову хвилю українізації в місті, дедалі більше людей вважають за краще розмовляти українською[38]. Згідно з опитуванням, проведеним Міжнародним республіканським інститутом у квітні-травні 2023 року, українською вдома розмовляли 64 % населення міста, російською — 27 %[39].

Згідно з опитуванням, проведеним Міжнародним республіканським інститутом у квітні-травні 2024 року, українською вдома розмовляли 86 % населення міста, російською — 47 % (на відміну від опитування 2023 року було дозволено вибір кількох варіантів)[40].

Етнікон

Популярна форма етнікону — сумчани та сумчанки, упроваджена в широкий ужиток у часи СРСР.[41][42][43][44] У XVIII ст. жителів міста іменували «сумці», у XIX ст. — «сум'яни».[45] Діалектне «сумняни» існувало в усному мовленні до кінця ХХ ст.[46]

У 2004 році на запит секретаря міської ради Олександра Атамана Інститут української мови при Академії наук України відповів, що правильною формою має бути «сум'яни», за аналогією «львів'яни, харків'яни».[44] Цієї ж думки дотримувався професор Олександр Пономарів[42] та Ірина Фаріон, оскільки частка -чан(и) для утворення етніконів прийшла з російської та використовується для назв із закінченнями -ськ/-цьк, -к-, -ц-, -щ- та -ч-.[47] Професор Іван Ющук стверджував, що форма «сумчани» утворена від назви річки Сумка, за якою названо місто, а форма «сум'яни» штучно створена за моделлю слова «харків'янин», і не є літературною.[44]

Оновлений статут міської територіальної громади у жовтні 2024 року затвердив «сум'яни» як єдиний правильний етнікон.[48][49]

Remove ads

Економіка

Узагальнити
Перспектива

Основна характеристика

Обсяг реалізованої продукції обробної промисловості (робіт, послуг, 2009 рік) — 5,37 млрд грн.

Структура реалізованої продукції за основними видами промислової діяльності, %

  • Машинобудування — 63,4 %;
  • Хімічна та нафтохімічна промисловість — 11,5 %;
  • Виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів — 3,8 %.

Найбільші підприємства Сум

  • Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання (засноване у 1896 році; нині — одне з найпотужніших підприємств хімічного та нафтогазоперекачувального машинобудування України; виробляє устаткування для одержання мінеральних добрив, спирту, каучуку, штучного волокна та пластмас, для вугільної, коксохімічної, харчової й інших галузей промисловості).
Thumb
ВАТ «Сумихімпром»
  • Сумихімпром (основна продукція: сірчана кислота, діоксид титану, мінеральні добрива, пігменти, алюміній сірчанокислий, вапно, лакофарбова продукція тощо).
  • АТ НВАТ «ВНДІкомпрессормаш»
  • Завод електронних мікроскопів та електроавтоматики «СЕЛМІ» (заснований 1959 року; основна продукція: різні типи електронних мікроскопів, масспектрометри, лічильники йонів тощо). Підприємство не працює, перебуває у стадії банкрутства.
  • Червонозоряний цукрорафінадний завод (збудований 1869 року; 1970 року виробив 236 тис. тонн цукру).
  • Чавуноливарний завод «Центроліт».
  • Лікеро-горілчаний завод.
  • Молокозавод
  • Взуттєва фабрика
  • Сумський комбінат хлібопродуктів.
  • Сумський порцеляновий завод, ліквідований у 2013 році.
  • ТОВ "ВП «ПОЛИСАН» один із виробників лакофарбових матеріалів на українському ринку; випускає продукцію під торговими марками: Maxima, Farbex, Delfi, DekArt)
  • Насосенергомаш

Торговельні центри

  • ТЦ «Євробазар» (вул. Засумська, 2/10).
  • ТРЦ «Лавина» (просп. М. Лушпи, 4).
  • ТРЦ «Атріум» (просп. М. Лушпи, 41).
  • ТРЦ «Київ» (вул. Нижньовоскресенська, 1).
  • Центральний універмаг (Покровська площа, 3).
  • ТРЦ «Мануфактура» (вул. Харківська, 2/2).

Базари

Remove ads

Транспорт

Узагальнити
Перспектива

Громадський транспорт Сум представлений автобусами, тролейбусами, маршрутними таксі та звичайними таксі.

Об'єкти транспортної інфраструктури міста: залізничний вокзал, два автовокзали й аеропорт (фактично в міській межі).

Міжміське сполучення здійснюється залізницею, автобусами та маршрутними таксі. Відстань до столиці України складає 338 км (автошляхом Н07).

Автошляхи

Авіасполучення

Міський аеропорт засновано у 1978 році. Станом на 2019 рік він не приймає регулярних рейсів понад 10 років і перебував у напівзанедбаному стані, проте у «Державній цільовій програмі розвитку аеропортів України» Міністерства інфраструктури України на період до 2023 року, були плани з ремонту злітно-посадкової смуги та реконструкції аеровокзального комплексу аеропорту[50].

Залізниця

Thumb
Вокзал станції Суми

У Сумах, в межах міста, діють дві залізничні станції, які підпорядковані Сумській дирекції Південної залізниці:

Маршрутне таксі й автобуси

Докладніше: Сумський автобус

У 2011 році в місті була змінена схема руху міських автобусів й маршрутних таксі. У Сумах діють 23 маршрути в режимі маршрутного таксі та 13 автобусних маршрутів, які охоплюють усі райони міста та його околиці. Переважна модель маршрутних таксі є Рута-25, автобусів — Богдан А092 та БАЗ А079 «Еталон». Також маршрутними таксі здійснюються регулярні пасажирські міжміські перевезення до Києва, Харкова, Кременчука, Полтави, Дніпра, Запоріжжя тощо.

Маршрути в межах міста та передмістя в режимі «маршрутного таксі»:
  • № 2 «вул.Сумської тероборони — Пр.Свободи»
  • № 4 «Аеропорт — Хіммістечко»
  • № 5 «Роменська — Хіммістечко»
  • № 7 «Хіммістечко — Баранівка»
  • № 8 «Василівка-Тополянська» 
  • № 10 «Косівщина — Героїв Крут»
  • № 11 «Тепличний — Тепличний»
  • № 12 «Тімірязівка — Тімірязівка»
  • № 13 «Тепличний — Героїв Крут»
  • № 17А «Роменська — Хіммістечко»
  • № 18 «Веретенівка — Героїв Крут»
  • № 19 «Роменська — вул.Сумської тероборони»
  • № 20 «Аеропорт — вул.Сумської тероборони»
  • № 21 «Пр.Свободи — Пр.Свободи»
  • № 22 «Веретенівка — Хіммістечко»
  • № 51 « В.Піщане — Пр.Свободи»
  • № 52 «вул.Сумської тероборони — Пр.Свободи»
  • № 55 «Роменська — Героїв Крут – Хіммістечко»
  • № 56 «Ганнівка — Хіммістечко»
  • № 61 «Автовокзал — Хіммістечко».
Міські автобусні маршрути:
  • №51А «Центр – Піщане»
  • № 57A «Баранівка — Центр»
  • №58А «Баси – Тополянська»
  • № 59 «Веретенівка — Баси»
  • № 59A «Баси — Центр»
  • №60А «В.Піщане – Центр»
  • №62 «Баранівка – Аеропорт»
  • №63 «Баси – Ганнівка»
  • №64 «Добровільна –ЦМКЛ – Добровільна»
  • №64А «Добровільна – Центр»
  • №67 «Пр.Свободи – Косівщина»

Сумський тролейбус

Докладніше: Сумський тролейбус
Thumb
Сумський тролейбус

Тролейбусний рух у Сумах відкрито 25 серпня 1967 року. Першим був міський тролейбусний маршрут № 1 «Червона площа — вул. Харківська — Хіммістечко». На початку відкриття тролейбусного руху налічувалось 25 вживаних машин МТБ-82, що надійшли з Москви та 10 нових тролейбусів Київ-4. У 1968—1969 роках були побудовані нові лінії від центру міста до житлових мікрорайонів міста. У 1969 році, в районі Хіммістечка, було закінчено будівництво першого тролейбусного депо в місті Суми.

Станом на початок 2010 року мережа сумського тролейбуса складалася з 18 маршрутів, на яких працювало близько 70 тролейбусів. З 2015 року почали надходити нові тролейбуси Богдан Т701.17. Експлуатуюча організація сумських тролебусів — КП «Електроавтотранс».

Міжміські автобуси

У Сумах автомобільні шляхи — найпоширеніший спосіб пересування. З автовокзалів міста Суми щоденно здійснюються чимало рейсів приміських й міжміських автобусів.

У Сумах діють дві автостанції:

  • Центральний автовокзал (вул. Степана Бандери, 40);
  • Автостанція (Ковальський проїзд, 1).

З центрального автовокзалу міста Суми вирушають автобусні рейси міжміського сполучення у найближчі області, а також до Києва, Хмельницького, Львова, Івано-Франківська, Харкова, Дніпра, Запоріжжя.

Міжміські автобуси з Сум обслуговуються мережею автостанцій «Сумиоблавтотранс» і надають можливість дістатися з центрального автовокзалу у всі куточки країни. Розклад автобусів у Сумах можна знайти на автовокзалі та на сайті місцевої ради. Пасажиропотік на центральному автовокзалі — 100 осіб на годину. Міжміські автобуси в Сумах постійно оновлюються, місцева рада регулярно закуповує нові машини, відкриваються нові маршрути безпосередньо з Сум, а також обслуговує транзитні рейси через автостанцію.

Remove ads

Засоби масової інформації

Друковані

  • «Ваш Шанс» (6,307 тис. осіб) — 52,96 %
  • «Панорама» (1,401 тис. осіб) — 11,76 %
  • «ДС-Экспресс» (4,199 тис. осіб) — 35,28 %

Телебачення

FM-радіостанції

Більше інформації № з/п, Частота, МГц ...

УКХ-радіостанції

Більше інформації № з/п, Частота, МГц ...
Remove ads

Освіта

Thumb
Сумський національний аграрний університет

Заклади вищої освіти

Заклади середньої загальної освіти

Заклади позашкільної освіти

Культура та відпочинок

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії ім. Михайла Щепкіна
Thumb
Молодіжний центр «Романтика»
Thumb
Сумська обласна філармонія

Суми є значним культурним осередком Слобожанщини і країни в цілому — в місті працюють театри, музеї, кіноустановки, культурно-освітні заклади, бібліотеки тощо[51].

Музика, кіно, клубні заклади

У Сумах працюють такі театри та музичні заклади:

Сумські будинки культури та клуби:

  • Палац дітей і юнацтва (вул. Соборна, 37);
  • Будинок культури АТ "НВО " (пл. Холодногірська, 5);
  • Будинок культури ЧРЗ (вул. Привокзальна, 2);
  • Будинок культури «Хімік» (вул. Миру. 28);
  • Молодіжний центр «Романтика» (вул. Героїв Сумщини, 3);
  • Сумський міський центр дозвілля молоді
  • Нічний клуб «Діалог» (вул. Харківська, 30);
  • Нічний клуб «7 Sky» (вул. Замостянська, 1);
  • Нічний клуб «Luna» (вул. Збройних Сил України, 21);
  • Нічний клуб «Фортуна» (вул. Соборна, 48);
  • Нічний клуб «Alexandria» (вул. Героїв Крут, 27);
  • Нічний клуб «Toledo» (вул. Соборна, 44);
  • Нічний клуб «Модерн» (вул. Сумської тероборони, 71);
  • Нічний клуб «San Remo» (пл. Покровська, 2);
  • Нічний клуб «Residencia» (вул. Нижньовоскресенська, 1);
  • Нічний клуб «Black & White» (пл. Покровська, 2);
  • Нічний клуб «Monti» (вул. Воскресенська, 9);
  • Нічний клуб «Modjo» (вул. Соборна, 48);
  • Нічний клуб «Marafet» (вул. Воскресенська, 6).

Міські кінотеатри:

  • кінотеатр «Дружба» (просп. Шевченка, 20) — головний і найбільший у місті (на 800 місць); значний культурний осередок, що ніколи не припиняв свою роботу від введення в експлуатацію 1972 року; перебуває у комунальній власності;
  • кінотеатр «Космос» (вул. Покровська, 12) — менший за розмірами (170 посадкових місць), затишний (м'які сидіння) та осучаснений (Dolby Digital), реконструкцію та переобладнання здійснено завдяки приватизації у другій половині 2000-х років[52];
  • кінотеатр «Планета Кіно» [Архівовано 23 березня 2014 у Wayback Machine.] (вул. Харківська, 2/2) — сучасний п'ятизальний кінокомплекс (на 600 глядачів), для кінопоказів використовуються провідні технології та обладнання Christie, Dolby і Kinoton.

Театри

Музеї

Найвідоміші сумські музеї й експозиції:

Thumb
Сумський краєзнавчий музей
  • Обласний краєзнавчий музей (вул. Герасима Кондратьєва, 2) — найбільше зібрання предметів історії та культури Сумщини;
  • Обласний художній музей ім. Н. Онацького (Покровська пл., 1);
  • Муніципальна галерея («СМуГа», вул. Соборна, 27) — створена 2009 року, головним призначенням має ознайомлювати сум'ян і гостей міста з мистецтвом, насамперед сучасним, у формі виставок, культурних акцій, презентацій тощо;
  • Музей народної освіти області (Сумський педагогічний музей; просп. Свободи , 38) — створено 1984 року, міститься в приміщенні обласного управління освіти та науки. Працюють 4 музейні зали, які розповідають про початки та здобутки Сумщини на педагогічній ниві, зокрема про перший вищий педагогічний заклад України — Глухівський вчительський інститут (відкрився 1874 року), також про дошкільну освіту, розвиток творчої особистості дитини, окремі вітрини присвячені видатним педагогам і просвітителям, чиї діяльність і життєві шляхи пов'язані з Сумщиною. Сумський педагогічний музей уважається за рівнем другим після Київського педагогічного музею. Щороку його відвідують близько 10 000 осіб[53];
  • Будинок-музей А. П. Чехова (вул. Чехова, 79);
  • Музей розвитку банківської справи на Сумщині та історії грошей (вул. Петропавлівська, 57);
  • Музей історії альпінізму (вул. Миру, 24);
  • постійно діюча виставка просто неба дерев'яних скульптур біля пляжа «Студяга».

Бібліотеки

Thumb
Обласна наукова бібліотека

У місті діє центральна бібліотечна система, як для дорослих, так і для дітей — відповідно з окремими бібліотечними закладами та філіями.

Відомі бібліотеки Сум:

Бібліотеки працюють при освітніх, клубних і музейних закладах, зокрема значним бібліотечним закладом є Бібліотека Української академії банківської справи НБУ.

Спорт

Thumb
Стадіон «Ювілейний»

У Сумах є спортивні секції, працюють манежі, арени, стадіони, басейни:

  • Палац студентського спорту СумДУ[54] (просп. Свободи, 32). Це домашня арена АФФК «Суми», ГК «ШВСМ-СумДУ».
  • Стадіон «Ювілейний» (вул. Євгена Коростельова, 9) — це домашнє поле ФК «Вікторія», ФК «LS Group»
  • СК «Авангард» (вул. Хворостянка, 3-А) футбольний стадіон, у колишньому головна спортивна арена міста, до 2001 року, коли було завершено будівництво стадіону «Ювілейний».
  • Басейн СумДУ (вул. Миколи Сумцова, 2-А).
  • СК «Олімп» (вул. Герасима Кондратьєва, 165) — тенісний корт і баскетбольне поле.
  • СК «Динамо» (вул. Герасима Кондратьєва, 32) — бокс і басейн

Парки

Дитячий парк «Казка»

Відкритий у 1985 році, до 40-ї річниці перемоги СРСР над Німеччиною у німецько-радянській війні. У парку є декілька атракціонів, озера, фортеці, різноманітні скульптури казкових персонажів.

Парк імені Івана Кожедуба
Докладніше: Парк культури та відпочинку імені І. М. Кожедуба

Центральному парку культури та відпочинку в місті Суми присвоєно ім'я Івана Кожедуба. При вході до парку встановлено пам'ятник Івану Кожедубу до 350-річчя міста у 2004 році. Парк розкинувся на березі річки Псел, у парку є атракціони, різноманітні скульптури. Також у парку розташований стадіон «Ювілейний».

Remove ads

Кулінарія

Печеня по-сумськи — рецепт оригінальний тим, що з картоплею закладається і м'ясо, і печінка. Усе це готується з болгарським перцем, сметаною і сиром. Ще одна варіація: м'ясо, квасоля, гриби і сметана. Поживна та смачна, вона зігріє серце кожного, хто спробує цю страву в горщику[55]. А борщ у місті готують зі свининою і на буряковому квасі[56]. Варто покуштувати бараболю-маківницю — картопляне пюре з маком, підкопченими реберцями, запеченим буряком та морквяним соусом. Ця страва є призером першого гастрономічного фестивалю «Слобожанські смаки». Ще були відзначені шпундра — свинячі ребра, тушковані з буряком у буряковому квасі, а також кров'янка з тушкованою капустою[57] А з квашеної капусти, пшона та домашньої птиці — курки або качки в печі готують капусту по-сумськи[58]. Місцева сироварня O’bereg[59] здивує вас автентичним сиром «Сумка» у формі сумки, з унікальною структурою витяжного сиру, трохи підкопчений і неймовірно ніжний на смак[60].

Remove ads

Об'єкти природно-заповідного фонду

Ботанічні пам'ятки природи

Thumb
Багатовікові дуби біля озера Чеха

Група екзотичних дерев, Дуб на вул. Олександра Аніщенка, Дуб на вул. Кондратьєва, Дуб на вул. Сергія Табали, Дуб на Петропавлівській, Липові насадження, Багатовікові дуби біля озера Чеха.

Ботанічні сади

Ботанічний сад СДПУ ім. А. С. Макаренка, Юннатівський (10 жовтня 2010 на території Сумського міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді був створений Ботанічний сад «Юннатівський», який був оголошений об'єктом природно-заповідного фонду — ботанічним садом місцевого значення[61]).

Дендропарк

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва

Басівський, Будинок-музей А. П. Чехова, Веретенівський, Парк ім. Асмолова.

Архітектурні й історико-культурні пам'ятки

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Воскресенська церква
Thumb
Спасо-Преображенський собор
Thumb
Троїцький кафедральний собор
Thumb
Іоанно-Предтеченська церква
Докладніше: Пам'ятники Сум та Храми Сум

Архітектурне обличчя Сум, принаймні його центральної історичної частини, багато в чому визначили відомі архітектори кінця XVIII — початку XX століття, зокрема О. О. Палицин, П. А. Ярославський, М. Ловцов, О. В. Щусєв тощо.

Головними архітектурними пам'ятками Сум є:

В архітектурній забудові є також будинки у стилі модерн, як Особняк Чорнобильського, зведений у 1910—1911 рр. на замовлення підприємця Лева Чорнобильського[62].

У місті встановлено значне число пам'ятників і пам'ятних знаків, як за СРСР, так і в 1990—2000-х років (за незалежності України): Тарасові Шевченку, Михайлу Щепкіну, цукрозаводчику-меценату Івану Харитоненку, Івану Кожедубу, воїнам-афганцям, жертвам Голодомору 1932—1933 років тощо.

Особистості

Узагальнити
Перспектива

Уродженці міста

Проживали

Thumb
Меморіальна дошка на будинку, де жив Олександр Олесь

Перебували у місті

Український філософ і поет Г. С. Сковорода (1760-ті), живописці К. О. Трутовський (1870-ті), В. Є. Маковський (1891), російський поет О. М. Плещеєв, композитор П. І. Чайковський (1871—1879), письменник В. Г. Короленко (1902)[66].

Міста-побратими

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Пам'ятний знак містам-побратимам Сум

З російськими містами Курськ, Бєлгород та Сєверодвінськ партнерські угоди були розірвані через повномасштабне російське вторгнення в Україну[87]

Див. також

Примітки

Джерела

Література

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads
Remove ads