Дніпровський Іван Данилович

Іва́н Дани́лович Дніпро́вський (нар. 25 лютого (9 березня) 1895(18950309), село Каланчак, тепер смт Херсонської області — 1 грудня 1934, Ялта, поховано в Харкові) — український письменник, перекладач. Справжнє прізвище — Шевченко. Ще один псевдонім — Кобзаренко.

Іван Данилович Дніпровський
Ім'я при народженні	Іван Данилович Шевченко
Псевдонім	Дніпровський, Кобзаренко, Жан, Сам, Кожушко, І. Ш.
Народився	25 лютого (9 березня) 1895(1895-03-09) Каланчак, Дніпровський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія
Помер	1 грудня 1934(1934-12-01) (39 років) Ялта, Кримська АРСР, Російська СФРР, СРСР ·туберкульоз
Країна	СРСР Російська імперія
Національність	українець
Діяльність	прозаїк, поет, драматург, перекладач
Сфера роботи	творче та професійне письмоd[1] і перекладацтво[d][1]
Alma mater	Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Знання мов	українська і російська[1]
Мова творів	українська
Жанр	п'єса, оповідання, повість
Дніпровський Іван Данилович у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Життєпис

Народився в бідній селянській сім'ї^[2]. У рідному селі закінчив початкову школу. Навчався в гімназії в Олешках. Від 1912 року працював службовцем. У 1914—1918 роках перебував на фронті.

1919 року вступив на історико-філологічний факультет Кам'янець-Подільського державного українського університету. Після реорганізації навчального закладу закінчив 1923 року Кам'янець-Подільський інститут народної освіти. Тоді ж одружився з кам'янчанкою Марією Пилинською, восени 1923 року виїхав до Харкова. Працював в Управлінні у справах друку, редактором Державного видавництва України, секретарем журналу «Червоний шлях»^[3].

Твори

Писав вірші, п'єси, оповідання, повісті. Був членом Спілки пролетарських письменників «Гарт»^[2], літературної організації ВАПЛІТЕ.

Друкуватися почав 1916, вміщуючи у фронтовій газеті «Армейский вестник» свої «Окопные песни». Від 1921 писав українською мовою.

Окремими виданнями побачили світ:

• Збірки поезій «Донбас» (1922), «Добридень, Ленін», «Плуг» (1924)^[4],
• П'єси «Любов і дим» (1925), «Яблуневий полон» (1926, 1928, 1964), «Шахта „Марія“» (1931).
• Оповідання та повісті «Заради неї»^[5] (1927), «Долина угрів»^[6] (1927), «Анатема», «Андрій Хомут», «Березень», «Яхта „Софія“» (1930), «Балет у главковерха», «Фаланга» (1931), «Ацельдама», «Дніпро закований» (1932).
• Твори в трьох томах (Харків — Полтава, 1931—1933).

Переклав «Листи Леніна до Максима Горького» (1925), повість «Війна» Миколи Тихонова, роман «Мої університети» Максима Горького (1933, разом із Марією Пилинською) та інші твори російської літератури.