Ярослав Івашкевич

Яро́слав Ле́он Івашке́вич (пол. Jarosław Leon Iwaszkiewicz; 20 лютого 1894(18940220), село Кальник, нині Іллінецького району Вінницької області — 2 березня 1980, село Стависько поблизу Варшави) — польський письменник, перекладач і громадський діяч.

Ярослав Івашкевич
Jarosław Iwaszkiewicz
Я.Івашкевич
Псевдонім	Eleuter
Народився	20 лютого 1894(1894-02-20) Кальник
Помер	2 березня 1980(1980-03-02) (86 років) Стависько
Поховання	Cemetery in Brwinówd
Країна	Польща
Діяльність	громадський діяч перекладач
Сфера роботи	художня література[d]
Alma mater	КНУ імені Тараса Шевченка
Знання мов	польська[1][2]
Жанр	роман, поезія і драма
Magnum opus	Панянки з Вілька і Q9353032?
Членство	Польський PEN Clubd, Сербська академія наук і мистецтв, Спілка письменників Польщіd і Професійна спілка польських літераторів
Конфесія	латинська церква[3]
У шлюбі з	Анна Івашкевич
Діти	Maria Iwaszkiewiczd
Нагороди	For services to the city of Gdańskd (1960)
Ярослав Івашкевич у Вікісховищі

Життєпис

Дитинство провів у Єлисаветграді, у родині своїх родичів Шимановських.

З 1909 року мешкав у Києві, навчався у 4-й гімназії.

1912–1918 роки навчався в Київському університеті (юридичний факультет) та консерваторії.

1918 року назавжди виїхав на історичну батьківщину.

Один із засновників літературної групи «Скамандр» (пол. Skamander). Автор поетичної збірки «Діонісій» (1922), роману «Честь і слава» (1956—1965), п'єси «Відбудова Блєндомиру» (1951), повістей «Панни з Вілька», «Мати Йоанна від ангелів», «Дівчина і голуби». Перекладач поезій Т. Шевченка, М. Рильського.

Після тривалої перерви відвідав Україну в 1958, 1964, 1974 та 1977 роках.

Добре володів українською мовою. Я. Івашкевич: «У Києві вперше я слухав „Валькірію“ Вагнера в Київському оперному театрі восени 1912 року ми були на київському концерті Артура Рубінштейна. Таким чином, цей куточок української землі, цей таємничий сад прилучили мене до світу раніше від мене далекого — музики Вагнера» («Сади», 1974).

Для творів Івашкевича характерні мотиви жорстокої любові і самотності. У 1930-ті роки творчість письменника досягає зрілості. Він публікує декілька нових поетичних збірок, пробує свої сили в драматургії. У його поезії в основному переважає тон тривоги і занепокоєння, Івашкевич прагне створити у своїх творах атмосферу «містифікованої повсякденності». У цих творах оформився сам стиль письменника, визначальними рисами якого стали чуттєве, пластичне зображення, ліричність оповідання.

Особисте життя

Івашкевич був бісексуалом і гомоеротиком; ці теми присутні в його поезії та прозі. У своїх щоденниках він описував себе як «гомосексуала»; однак, у світлі сучасного розуміння сексуальної орієнтації людини та його біографії, його можна охарактеризувати як бісексуала. Івашкевич пережив і описав особливо інтенсивні стосунки з молодшим чоловіком, смертельно хворим на сухоти, що почалися, коли письменникові було понад шістдесят років. Його дружина завжди «знала про всі його прихильності».^[4] Його дружина Анна була бісексуалкою^[5]. Пара вважала свій шлюб щасливим і успішним.^[6]

Твори, в яких відбито українську тематику

• 1920 — Зенобія. Пальміра (повість)
• 1924 — Місяць сходить (повість)
• 1952–1956 — Честь і слава (епопея у 3 томах)
• 1976 — Заруддя (історична повість)

• Сади (повість)
• Подорож по Україні (незавершений твір; збереглися розділи «Вступ», «Дашів», «Верхівня»; планувалися розділи «Кальник», «Іллінці», «Ставище», «Гайворон»)

Родина

Батько — Болеслав Івашкевич, бухгалтер на цукроварні в с. Кальник († 1902).

Троє сестер і брат.

Родина мешкала у Києві неподалік від костелу, на Кузнечній вулиці (тепер — вулиця Антоновича).

Література

• Віталій Абліцов. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. Київ: КИТ, 2007. — 436 с.
• Г. Д. Вервес. Івашкевич Ярослав // Українська літературна енциклопедія. Київ: Українська радянська енциклопедія, 1990, т. 2, с. 295.

Переклади українською

• Івашкевич Ярослав. Поезії / Упорядкування та вступна стаття: Ростислав Радишевський. — К.: Бібліотека українця, 2000. — 320 с.
• Івашкевич Я. Злет. Вибрані твори. — К: Видавнича група «Сучасність», 2007. — 384 с.

(Містить твори: «Злет» Переклад І. Пізнюк, «Мати Йоанна від ангелів» Пер. Д. Матіяш, «Березина» Пер. Ю. Прохасько, «Панни з Вілька» Пер. Х. Чушак, «Гайденрайх» Пер. І. Пізнюк, Л. Пізнюк, «Тано» Пер. О. Галета, «Битва на рівнині Седжмур» Пер. О. Сливинський, «Serenite» Пер. Н. Сняданко.)