Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Вулиця Антоновича (Київ)

вулиця в Голосіївському районі міста Києва, місцевість Нова Забудова З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Вулиця Антоновича (Київ)map
Remove ads

Ву́лиця Антоно́вича — вулиця в Голосіївському районі міста Києва, місцевість Нова Забудова. Пролягає від вулиці Гетьмана Павла Скоропадського до Либідської площі.

Коротка інформація Вулиця Антоновича Київ, Місцевість ...

Прилучаються вулиці Саксаганського, Жилянська, Фізкультури, Ділова, Івана Федорова, провулок Бориса Шахліна, вулиці Лабораторна, Володимиро-Либідська, Німецька, Єжи Ґедройця, Ковпака, Загородня, провулок Руслана Лужевського та бульвар Миколи Міхновського.

Remove ads

Історія

Узагальнити
Перспектива

Вулиця виникла в 30-ті роки XIX століття і складалася з двох вулиць: Кузне́чної (від ковальських майстерень, колись розташованих уздовж неї; проходила між теперішніми вулицями Гетьмана Павла Скоропадського та Івана Федорова) і На́бережно-Ли́бідської (від річки Либідь, що протікає паралельно вулиці Антоновича). У 1909 році обидві вулиці об'єднані під назвою Кузне́чна. У 1913 році на її початку на ділянці між нинішніми вулицями Гетьмана Павла Скоропадського і Саксаганського було облаштовано бульвар.

У березні 1919 році вулиця отримала назву Пролетарська[1][2].

1936 року перейменована на вулицю Горького[3] (назву підтверджено 1944 року[4]), на честь російського письменника Максима Горького.

Під час німецької окупації в 1942-1943 вулиці поверниули історичне найменування — Кузнечна.[5]

23 вересня 2005 року комісія з найменувань та пам'ятних знаків виконавчого органу Київської міської ради ухвалила рішення про підтримання пропозиції про перейменування вулиці Горького на вулицю Антоновича — на честь українського історика, археолога, етнографа Володимира Антоновича, котрий мешкав на цій вулиці в будинку № 40. Однак рішення Київради про перейменування не було прийнято, тобто фактично перейменування не відбулося[6]. Хоча на початку непарної сторони вулиці на окремих будинках з'явилися покажчики з новою назвою (чим внесли додаткову плутанину, бо на парній стороні старі таблички), а Київрада у власних рішеннях вживала як стару назву вулиці, так і нову (або ж обидві одразу).

В травні 2008 року частиною вулиці (на відрізку від вул. Саксаганського до пл. Либідської) було запроваджено односторонній рух[7].

Сучасна назва на честь українського історика, археолога, етнографа Володимира Антоновича — з 2014 року[8][9].

Remove ads

Пам'ятки історії та архітектури

Remove ads

Пам'ятники та меморіальні дошки

Узагальнити
Перспектива

Також на фасаді корпусу Київського заводу металивих виробів (№ 50) було встановлено меморіальну дошку на місці загибелі в 1918 році Захара Письменного (1896–1918), металоткача, робітника заводу. Мармурову дошку було відкрито 1965 року, 1983 року її замінили на бронзову, роботи архітектора О. І. Герасименка. Ймовірно, після закриття заводу і відкриття на його місці торговельно-розважального комплексу, дошку було втрачено. Також на фасаді корпусу висіла меморіальна дошка на честь нагородження заводу Почесною грамотою Президіуму Верховної Ради УРСР. Відкрита у 1965 році, втрачена.

На території інституту ім. Є. О. Патона встановлено пам'ятний знак на честь співробітників інституту, які в роки Великої Вітчизняної війни, перебуваючи в евакуації в місті Нижній Тагіл, працювали на танковому заводі.

Зображення

Remove ads

Персоналії

Узагальнити
Перспектива

У будинку № 3 в 1910-х роках містилося училище М. Хорошилової, де навчався майбутній письменник Віктор Некрасов і працював вчений Володимир Щербина. Також у цьому будинку проживав фізик-теоретик, академік АН УРСР Олександр Давидов (19641988).

У будинку № 4-6 у 19411942 роках містилася конспіративна квартира групи Івана Кудрі, до початку 1940-х років тут проживав художник Федір Кричевський, у 19451950 роках — геолог і палеонтолог, академік АН УРСР Борис Чернишов, у 1950-х роках у рідних зупинявся кінорежисер Олександр Довженко.

У будинку № 14 проживали акушер-гінеколог, професор Вищих жіночих курсів Георгій Брюно (1910-ті роки), філософ, правознавець, сенатор і академік УАН Богдан Кістяковський (19171919 роки), у 1900-х роках — професор-фармаколог Юлій Лауденбах і хірург Павло Морозов[ru].

У садибі під № 20 у 1910-х роках проживали лікар та громадський діяч Лев Войтоловський[ru] і ректор Київського університету Євген Спекторський.

У будинку № 23 у 19141916 роках мешкав композитор Рейнгольд Глієр, у будинку № 24 — геолог, доктор геолого-мінералогічних наук Михайло Доброхотов, у будинку № 26 — історик, академік АН УРСР Арнольд Шлепаков (19671999), у будинку № 38-А — письменник Віктор Некрасов (19441950). У будинку № 44[12] містилося жіноче училище Людмили Володкевич, де викладав літературознавець і громадський діяч Григорій Александровський.

У Єврейськом училищі (вул. Антоновича, 69) навчався художник Зіновій Толкачов. Після передачі будівлі Інституту електрозварювання, в ній працювали засновник інституту Євген Патон, член-кореспондент АН УРСР Борис Касаткін, член-кореспондент АН УРСР Арсеній Макара, член-кореспондент АН УРСР Костянтин Хрєнов. У будинку розташований робочий кабінет-музей Є. О. Патона.

У квартирі № 19 будинку № 107 у 19171923 роках жив поет Павло Тичина. У будинках № 64/16 та 97 у різні роки мешкав поет Олександр Олесь (Олександр Кандиба).

Remove ads

Установи та заклади

Thumb
школа № 87, типовий проєкт № 34
  • Комітет з державних премій України в галузі науки і техніки (буд. № 51)
  • Музична школа № 1 ім. К. Стеценка (буд. № 19-б)
  • Загальноосвітня школа № 37 (буд. № 130/17)
  • Загальноосвітня школа № 87 ім. О. Довженка (буд. № 4/6)
  • Бібліотека Голосіївського району ім. В. Симоненка (буд. № 25)
  • Державна науково-технічна бібліотека України (буд. № 180)
  • Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (буд. № 174)
  • Український інститут науково-технічної та економічної інформації МОН України (буд. № 180)
  • Книгарня Readeat (буд. № 50)
  • ВАТ «Укрексімбанк», головний офіс (буд. № 127)
Remove ads

Вулиця у мистецтві

У поета Павли Тичини є цикл віршів «Вулиця Кузнечна», названий на честь вулиці, на якій поет проживав до 1923 року. Неодноразово вулиця згадується у творах Віктора Некрасова.

Цікаві факти

У Поліцейському сквері, біля перехрестя з вулицею Івана Федорова, зберігся один з чотирьох так званих малих фонтанів Термена.

Зображення

Примітки

Посилання

Джерела

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads