Ігор Сікорський (стоїть в центрі) гостює у своєї родички, подруги Лесі Українки Наталії Вишинської-Гроздової (сидить праворуч від нього). Латинський квартал у Києві, 1907 рік)Пам'ятник Ігореві Сікорському в Києві, на кампусі НТУУ «КПІ»
Монета України, присвячена Сікорському: 2 гривні 2009 року
Мій рід, який походить із села на Київщині, де мій дід і прадід були священиками, є чисто українського походження. Одначе ми вважаємо себе росіянами як виходці з однієї з частин Росії, уважаючи український нарід інтегральною частиною Росії так, як Техас чи Луїзіана є інтегральною частиною Сполучених Штатів
Наразі це єдиний відомий документ з підписом Ігоря Сікорського, де він вказує на свою етнічну приналежність. Поштовхом до вивчення свого родоводу стало те, що Сікорський був дуже чутливий, щоб його не вважали поляком.[18] Хоча в одній із перших великих публікацій в українській пресі про видатного авіаконструктора, статті 2001 року в газеті «День» «Сікорський— „відомий“ і невідомий» Сергія Гончарова, стверджувалося, що Ігор Сікорський був поляком.[19]
Історик Віталій Довгич, перебуваючи у штаті Коннектикуті, зустрівся з подружжям Свириденків, які були особисто знайомі з Ігорем Сікорським. Вони розповіли, що вони добре знали Ігоря Івановича, а нині підтримують досить близькі стосунки з його сином. Вони не можуть сказати, чи вважав себе Ігор Сікорський українцем до Другої світової війни, але у післявоєнний період українська діаспора робила все, щоб Ігор Іванович цілком усвідомлював себе українцем.[20]
У 1908–1912 роках, навчаючись у Київському політехнічному інституті, спроектував і побудував кілька гелікоптерів, літаків-біпланів. Ідею гелікоптера йому навіяли малюнки повітряного ґвинта Леонардо да Вінчі. У 1908–1912 роках побудував у Києві 6 моделей літаків та гелікоптер. Свій гелікоптер Сікорський почав будувати 1908 року[21], всього через один рік після першого польоту вертольота французького інженера Поля Корню в 1907 році (щоправда, вертоліт Корню піднявся лише на висоту 30см і перебував у повітрі 20 секунд). Перший вертоліт Сікорського не зміг злетіти через недостатню потужність двигуна. Невдачею завершилися випробування і другого вертольота Сікорського, оснащеного двадцятип'ятисильним двигуном «Анзані» (Франція). На думку Сікорського, потужність двигуна все-таки була недостатньою[21].
У 1910 році Ігор Сікорський розпочав створення свого першого аероплана. Свої зусилля він об'єднав із сином київського купця Федором Івановичем Билінкіним, який вже мав певний досвід у цій справі. Біплан був названий БІС №1 (Билінкін, Йордан, Сікорський). Потім він був перебудований в літак БІС №2, на якому 3 червня 1910 року в присутності спортивних комісарів Київського товариства повітроплавання Ігор Сікорський виконав вдалий політ по прямій завдовжки 182м на висоті 1,2м тривалістю 12 с. Надалі було здійснено близько 50 польотів на висоті 10м, але з малою тривалістю.[22]
1911 року на своєму літаку С-5 склав іспит на звання пілота. Встановив 4 всеросійських рекорди, здійснював показові польоти, катав пасажирів. 29 грудня 1911 року на літаку власної конструкції С-6 встановив світовий рекорд швидкості польоту з двома пасажирами— 111 км/год. На Московській повітроплавальній виставці був нагороджений Великою золотою медаллю, а Російське технічне товариство нагородило його медаллю «За корисну працю у повітроплаванні та за самостійну розробку аероплана своєї системи, яка дала чудові результати». Київське товариство повітроплавання нагородило знаменитого земляка золотою медаллю.
У 1912–1918 роках— головний конструктор авіаційного відділу Російсько-Балтійського вагонного заводу, конструював цілу серію нових типів літаків. Під його керівництвом були побудовані перший у світі чотиримоторний літак С-21 «Гранд» (перший політ— 13 травня 1913)[23] та чотиримоторний серійний бомбардувальник С-22 «Ілля Муромець». Літак «Ілля Муромець» вперше піднявся у повітря 10 грудня 1913 року.
27 березня 1914 року в Києві Ігор Сікорський на біплані «С-6» встановив два світові рекорди швидкості: з двома пасажирами на борту— 111 км/год, а з п'ятьма— 106 км/год[24].
18 лютого 1918 року емігрував до Французької республіки (Париж), а в березні 1919 року переїхав до США. До 1923 року сталого заробітку не мав, періодично давав уроки пілотування та іноді читав лекції у середніх навчальних закладах. Все змінилося 1923 року, коли він заснував авіаційну фірму, згодом став власником конструкторсько-будівельної фірми «Sikorsky Aircraft». До 1939 року збудував близько 15 типів літаків.
У 1925–1940 роках розробив серію надзвичайно успішних літаків, які принесли США престиж та рекорди. Побудований в 1934 році на замовлення Pan American World AirwaysгідропланSikorsky S-42 встановив десять світових рекордів, а 10 серійних S-42 стали першими у світі міжконтинентальними пасажирськими лайнерами, які забезпечили регулярні рейси через Атлантичний і Тихий океани. З 1939 року перейшов на конструювання гелікоптерів одногвинтової схеми. Першим почав будувати турбінні гелікоптери, гелікоптери-амфібії.
1939 року здійснив перший політ спроектований ним гелікоптер VS-300. З 1943 року його фірма стала провідним виробником вертолітної техніки за кордоном.
Гелікоптери Сікорського марки «S» 1941 року були прийняті на озброєння Збройними силами США. У цілому фірма Сікорського— «Sikorsky Aircraft» створила 17 базових літаків та 18 гелікоптерів. З придбанням ліцензій на виробництво машин цієї марки розпочався розвиток вертольотобудування у Великій Британії та Франції. Про високу гарантію польотів на гелікоптерах І. Сікорського свідчать факти постійного використання їх президентами США як VIP-транспортних засобів.
2016 року в Музеї української діаспори було відкрито перший, створений в незалежній Україні, історико-меморіальний виставковий проект «Наш Сікорський», який зараз діє на постійній основі.
.jpg)
Колишній будинок родини Сікорських в Києві, вулиця Ярославів Вал, 15б
Літак «Ілля Муромець» на Корпусному аеродромі у Санкт-Петербурзі
Винищувач конструкції Сікорського С-16, Петербург, 1915 рік
«Літаючий човен» Sikorsky S-42B
Остання версія VS-300, 1941
Лист Ігоря Сікорського до діаспорянина Василя Галича, англійською мовою, про своє українське походження, від 30 серпня 1933 року
Ігор Сікорський на обкладинці журналу Time, 1953 рік.jpg)
_(5959302372)_(grayscale,_contrast_stretch).jpg)
.jpg)
.svg){kind=link}
