Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Ігровиця
село в Україні, у Білецькій сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
І́гровиця — село в Україні, у Білецькій сільській громаді.Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Ігра, на півночі району.
До Ігровиці приєднано хутір Корчунок. У зв'язку з переселенням жителів хутір Обручівка виключений із облікових даних.
Населення — 1704 особи (2001).
До 2018 — центр сільської ради. Від 2018 року ввійшло у склад Білецької сільської громади.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Поблизу Ігровиці виявлено археологічні пам'ятки доби пізньої бронзи.
Відоме від 16 століття.
У середині 1850-х років село стало центром Ігровицького повіту Тернопільського округу, який існував до адміністративної реформи 1867 року.
Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші українські товариства, кооператива.
1 серпня 1934 р. внаслідок адміністративної реформи село включене до новоствореної у Тернопільському повіті об'єднаної сільської гміни Ігровиця і стало її адміністративним центром[1].
1935 р. в селі та хуторах проживало 2563 особи.
10 лютого 1940 р. частину польського населення органи НКВС вивезли на Сибір; того ж року в селі примусово створили перший колгосп. Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти 82 уродженці села[2].
15 грудня 2014 року в селі відбулася спільна молитва духовенства та вірних УГКЦ і РКЦ. Захід проведено біля могили поляків, котрі трагічно загинули 1944 року — напередодні католицького Різдва були вбиті 90 поляків-мешканців села, їхні помешкання спалені.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білецької сільської громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Тернопільського району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району[4].
Remove ads
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1201 особа, з яких 544 чоловіки та 657 жінок[5].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1071 особа[6].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
Remove ads
Релігія
- церква святої преподобної Параскеви Терновської (1886—1888, мурована, УГКЦ),
- церква Преображення Господнього (перебудована в кінці 1980-х рр. з костелу (друга пол. 19 ст., ПЦУ),
- «фігура» Матері Божої (відновлена 1992).
Пам'ятники
У селі споруджено такі пам'ятники:
- полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967);
- пам'ятний хрест на честь скасування панщини;
- Меморіал воїнам УПА (вже за незалежності України).
Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, дошкільний заклад, краєзнавчий музей, амбулаторія, аптека, сільськогосподарське підприємство «Золотий колос», цегельний завод, млин, 3 торговельні заклади.
Відомі люди
Народилися
- Ян Біловас — український громадський діяч;
- Яків Голик (р. н. і см. невід) — український різьбяр;
- Ігор Дзюбановський (нар. 1951) — український вчений у галузі медицини;
- Володимир Держирука (1882—1932) — український журналіст, письменник.
- Антоній Єзерський (1859—1905) — польський художник;
- В. Лисий — український громадський діяч.
- Володимир Савич (1923—1995) — український археолог.
Перебували
- Леонід Кравчук — український громадський діяч,
- Томаш Маліцький — громадський діяч,
- С. Щепанський — український релігійний діяч.
- Манащук Ростислав Богданович (1988—2011) — старший лейтенант пожежної служби України.
Remove ads
Світлини
- Церква Преподобної Параскевії Терновської (1886-1888, УГКЦ)
- Церква Преображення Господнього (перебудована в кінці 1980-х рр. з костелу ПЦУ)
- Сільська вулиця
- Каплиця
- Храм (при дорозі)
- Меморіал воїнам УПА
- Скульптура Божої Матері поблизу храму
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads