Ісабель Сарлі

І́льда Ісабе́ль Горрі́ндо Са́рлі (ісп. Hilda Isabel Gorrindo Sarli; 9 липня 1935; Конкордія — 25 червня 2019, Сан-Ісідро^[en]) — аргентинська акторка і модель.

Ісабель Сарлі
ісп. Isabel Sarli
Дата народження	9 липня 1929(1929-07-09)[1]
Місце народження	Конкордія, Ентре-Ріос, Аргентина
Дата смерті	25 червня 2019(2019-06-25)[2] (89 років)
Місце смерті	Буенос-Айрес, Аргентина[3]
Громадянство	Аргентина[4]
Професія	акторка, модель, учасниця конкурсу краси
IMDb	ID 0765337
Ісабель Сарлі у Вікісховищі

Життєпис

Ісабель Сарлі народилася в Конкордії, що у провінції Ентре-Ріос у бідній родині Антоніо Франсіско Горріндо і Марії Елени Сарлі. З дитинства мала прізвисько La Coca. Коли їй було 3 роки, батько покинув родину, після чого мати з дітьми переїхала до Буенос-Айреса. Її молодший брат помер у віці 5 років.

Ісабель Сарлі почала працювати секретаркою у рекламній агенції, щоб допомогти матері. Згодом ї' запропонували спробувати себе у модельному бізнесі, де вона швидко здобула успіх і покинула роботу секретаркою. Виборола титул Міс Аргентина 1955 року. На конкурсі Міс Всесвіт 1955 дійшла до півфіналу.

У червн1 1956 року познайомилася з режисером Армандо Бо^[en], одружилася з ним і стала зіркою його фільмів. Її акторський дебют відбувся у стрічці El Trueno entre las hojas 1956 року, створений за однойменною новелою Аугусто Роа Бастоса, де Сарлі вперше в історії аргентинського кіно знімалася оголеною. Після успіху фільму багато знімалася у кіно у жанрі сексплуатації і завоювала славу секс-символа Аргентини^[5][6]. Сарлі стала зіркою в Латинській Америці, знімаючись у фільмах в Бразилії, Уругваї, Парагваї, Мексиці, Панамі і Венесуелі. Фільми Fuego (1969) і Fiebre (1970) стали відомі також в США і Європі. Вона також знімалася для журналів Time, Life, Playboy. Сарлі також отримувала пропозиції працювати у Голлівуді і в Євпропі для Christian Dior, але відмовлялася від них, бо її матиЖ, з якою вона була дуже близька, відмовлялася покидати Аргентину.

Після смерті чоловіка 1981 року Ісабель Сарлі залишила кіно. Вона взяла під опіку двох дітей, Ісабеліту і Мартіна, і присвятила себе їхньому вихованню. 1992 року вона перенесла операцію з видалення пухлини у мозку.

1996 року вона повернулася на широкий екран, зігравши у фільмі режисера Хорхе Полако^[en] La Dama Regresa. У 2004 році зіграла роль у телесеріалі Флорісьєнта. 2007 року вийшов документальний фільм Carne sobre carne режисера Дієго Курубета, який був присвячений творчому шляху Бо і Сарлі. У 2009 році вона зіграла у фільмі Полако Arroz con leche і фільмі Mis días con Gloria Хуана Хосе Хусіда^[en], де також зіграла її дочка.

2008 року Асоціація кінокритиків Аргентини нагородила її премією «Срібний кондор» за досягнення впродовж кар'єри. 2012 року Секретаріат культури аргентинського уряду назвав її послом популярної культури Аргентини^[7]. Того ж року вона отримала звання Видатної особистості в культурі Буенос-Айреса^[8].

Ісабель Сарлі померла 25 червня 2019 року після кількох місяців хвороби.

Фільмографія

Армандо Бо^[en] і Ізабель Сарлі на зйомках фільму «La Leona» (1964)

Ізабель Сарлі зі своєю матір'ю, Марією Еленою Сарлі, перед поїздкою на Берлінський кінофестиваль 1961 року

• Arroz con leche (2009)
• La dama regresa (1996)
• Una viuda descocada (1980)
• Insaciable (1979)
• Último amor en Tierra del Fuego (1979)
• Una mariposa en la noche (1977)
• La diosa virgen (Sudáfrica/ Argentina, 1975)
• El sexo y el amor (1974)
• Intimidades de una cualquiera (1974)
• Furia infernal (1973)
• Fiebre (1972)
• Éxtasis tropical (1969)
• Embrujada (1969)
• Desnuda en la arena (1969) Alicia
• Fuego (1968) Laura
• Carne (1968) Delicia
• La mujer de mi padre (1968)
• La señora del Intendente (1967) Flor Tetis
• La tentación desnuda (1966) Sandra Quesada
• Días calientes (1966)
• La mujer del zapatero (1965)
• La diosa impura (1964) Laura
• La leona (1964)
• Lujuria tropical (1964)
• Setenta veces siete (1962)
• La burrerita de Ypacaraí (1962)
• Favela (1961)
• Setenta veces siete (1961)
• …Y el demonio creó a los hombres (1960)
• India (1960) Ansisé
• Sabaleros (1959)
• El trueno entre las hojas (1956)