Ізмайлова Олена Давидівна

Олена Давидівна Ізмайлова (нар. 23 вересня 1920 — пом. 13 березня 2005) — радянська і російська акторка театру та кіно. Заслужена артистка РРФСР (1977).

Ізмайлова Олена Давидівна
Народилася	23 вересня 1920(1920-09-23)[1]  Катеринослав, Українська СРР
Померла	13 березня 2005(2005-03-13)[1] (84 роки)  Москва, Росія
Поховання	Ваганьковське кладовище
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	акторка
Alma mater	Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1945)
Заклад	Державний академічний театр імені Є. Вахтангова
Роки діяльності	з 1941
У шлюбі з	Етуш Володимир Абрамович, Тимофєєв Микола Дмитрович і Івицький Ростислав Георгійович
IMDb	nm0412755
Нагороди та премії
театр Вахтангова

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ізмайлова.

Біографія

Народилася 23 вересня 1920 року в українському Катеринославі. Батько — Давид Миронович (Меєрович) Турок (партійний псевдонім Ізмайлов; 13 квітня 1897, Берестя — ?), син пінського міщанина^[2], воював в кавалерійських частинах Будьонного, начальник фотограмметричної частини топогеодезичного відділення 7-го (військово-топографічного відділу Генерального штабу РСЧА, потім начальник НДІ військово-топографічної служби РСЧА, інтендант 1-го рангу; пізніше працював інженером-геодезистом в управлінні військово-топографічних робіт в Хабаровську, де був заарештований в 1938 році, в 1940 році засуджений на 5 років ВТТ^[3][4]. Мати була німкенею, яка приїхала в Росію гувернанткою до Першої світової війни. У 1923 році сім'я переїхала спершу в Ростов-на-Дону, а потім, в 1925 році — до Москви, де батько працював інженером-геодезистом в Аерофототопографічному управлінні. У 1938 році він був репресований і засуджений на 5 років виправно-трудовому таборі, реабілітований у 1956 році^[5].

У 1928 році вступила до школи № 173 Свердловського району Москви, в 1939 році вступила до Театрального училища імені Бориса Щукіна. Під час німецько-радянської війни евакуювалася разом з Київською кіностудією до Ашгабаду. В 1943 році повернулася до Москви до Театру імені Є. Вахтангова, а в 1945 році закінчила театральне училище і стала акторкою театру імені Є. Вахтангова, де пропрацювала все життя.

У кіно акторка дебютувала у фільмі «Роки молоді» Київської кіностудії, зйомки якого і привели її в свій час до евакуації. Вона знялася у двох десятках картин, найбільш значними ролями в кінематографі для неї стали місіс Велдон у фільмі «П'ятнадцятирічний капітан» (1945) і Ліза у фільмі «Подвиг розвідника» (1947).

Крім театру і кіно у 1974—1989 роки займалася концертною діяльністю, створювала літературні композиції з іншою актрисою театру імені Є. Вахтангова Агнесою Петерсон («Три елегії» за Миколою Некрасовим; «Тургенєв і Поліна Віардо»; композицію про творчість Леоніда Андрєєва). Керувала драматичними колективами на хімічному факультеті Московського державного університету, на електроламповому заводі, заводі точних приладів, викладала в ГІТІСі на заочному відділенні акторського факультету.

Останні роки життя провела в Будинку ветеранів сцени імені А. А. Яблочкиної. Померла 13 березня 2005 року, похована на Ваганьковському кладовищі (29-та ділянка).

Родина

• Перший чоловік — актор Ростислав Георгійович Івицький (1908—1974). Короткий шлюб тривав лише під час евакуації, до Москви в 1943 році Івицький не поїхав.

• Син — Денис (нар.. 1942).

• Другий чоловік (незареєстрований шлюб з 1945 по 1950) — актор Володимир Абрамович Етуш (1922—2019).
• Третій чоловік — актор Микола Дмитрович Тимофєєв (1921—1999). З 1952 року.

• Дочка — Катерина (нар.. 1956).

Нагороди та премії

• Заслужена артистка РРФСР (1977).

Творчість

Роботи в театрі

• 1952 — «Два веронці» — Сільвія
• 1958 — «Ідіот» — Олександра Єпанчіна
• 1959 — «Куховарка» — колгоспниця
• 1959 — «Іркутська історія» — Перше кохання Сердюка
• 1961 — «Куховарка заміжня» — колгоспниця
• 1962 — «Живий труп» — Ліза Протасова
• 1963 — «Принцеса Турандот» — рабиня
• 1964 — «Злива» — Клавдія
• 1965 — «Правда і кривда» — Монахиня
• 1965 — «Пастка» — Працівниця
• 1966 — «Попелюшка» — мачуха
• 1968 — «Діти сонця» — Олена
• 1969 — «Міщанин у дворянстві» — пані Журден
• 1970 — «Людина з рушницею» — Варвара Іванівна
• 1970 — «Пам'ять серця» — Галина Романівна
• 1974 — «Цілісінький день» — Алла Юріївна
• 1976 — «Найщасливіша» — Лікарка
• 1976 — «Річард III» — герцогиня Йоркська
• 1979 — «Тринадцятий голова» — Другий засідатель
• 1979 — «Велика магія» — Синьйора дзан
• 1980 — «Про Івана та Велетня» — Нянька-мамка
• 1983 — «Анна Кареніна» — Княгиня Щербатська
• 1989 — «Захід» — Маня

Фільмографія

• 1941 — Бойова кінозбірка № 7 («Ніч над Белградом») партизанка
• 1942 — Роки молоді — Оксана Ярош
• 1945 — П'ятнадцятирічний капітан — місіс Велдон
• 1945 — Це було в Донбасі — Ліза, дочка Дар'ї Тимофіївни
• 1946 — Біле ікло — Аліса Скотт, дружина Віндона
• 1947 — Подвиг розвідника — Ліза, радистка (Тереза ​​Грубер)
• 1947 — Блакитні дороги (немає в титрах)
• 1950 — Другий караван (не був завершений)
• 1952 — Композитор Глінка — Ольга Ланська, дружина Одоєвського (немає в титрах)
• 1955 — Таємниця вічної ночі — Олександра Василівна Соколова, лікар '
• 1956 — Головний проспект — Ольга Гриценко
• 1956 — Багато галасу даремно — Маргарита
• 1959 — Колискова — співробітниця відділу розшуку
• 1967 — Пряма лінія — Олена Петровська
• 1968 — Тисяча душ — городничиха
• 1972 — Щастя шукають самотужки — Помелова
• 1973 — Призначення
• 1973 — Стара фортеця (6-7-ма серії «Місто біля моря») — Науменко, дружина директора заводу
• 1973 — Пам'ять серця — Ольга Романівна
• 1977 — Міщанин-шляхтич — пані Журден
• 1978 — Попелюшка — мачуха
• 1982 — Річард III — герцогиня Йоркська
• 1987 — Тринадцятий голова — другий засідатель