Тимофєєв Микола Дмитрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Тимофєєв.

Тимофєєв Микола Дмитрович (26 грудня 1921, Баку — 25 вересня 1999, Москва) — радянський російський актор театру і кіно. Лауреат Сталінської премії (1952, за фільм «У мирні дні»). Народний артист РРФСР (1969).

Тимофєєв Микола Дмитрович
Народився	26 грудня 1921(1921-12-26)[1]  Баку, Азербайджанська РСР
Помер	25 вересня 1999(1999-09-25)[1] (77 років)  Москва, Росія
Поховання	Ваганьковське кладовище
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	актор
Alma mater	Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1950)
Заклад	Державний академічний театр імені Є. Вахтангова
Партія	ВКП(б)
У шлюбі з	Олена Ізмайлова
IMDb	nm0863732
Нагороди та премії

Життєпис

У 1939—1946 роках служив у Червоній Армії, учасник Великої Вітчизняної війни.

Закінчив Театральне училище ім. Б.Щукіна (1950). Працював у Театрі ім. Є.Вахтангова.

З 1950 року знімався в кіно (всього близько 70 ролей), в тому числі — в українських фільмах:

• «Тарас Шевченко» (1951, Добролюбов),
• «У мирні дні» (1951, Афанас'єв),
• «Головний проспект» (1956, Береговий),
• «Круті сходи» (1957, Соколенко),
• «Люди моєї долини» (1960, Стійвода),
• «Мрії назустріч» (1963, Крилов),
• «Повернення Вероніки» (1964, Саєнко),
• «Крутий горизонт» (1970, Петро Матвійович),
• «Стара фортеця» (1973, Іван Федорович, директор заводу),
• «Юркові світанки» (1974, т/ф, батько Юрія),
• «Час — московський» (1976, Василь Андрійович Плющ).

Похований на Ваганьковському кладовищі в Москві.

Література

• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.421.