Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Ізобільне (Ялтинський район)

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Ізобільне (Ялтинський район)map
Remove ads

Ізобільне (до 1945 року Корьбєку́ль[1]; крим. Körbekül) село в Україні, в Ялтинському районі Автономної Республіки Крим, центр сільської ради.

Коротка інформація село Ізобільне, Основні дані ...
Remove ads

Географія

Thumb
Ізобільне (Алуштинська міська рада). Вид з Чатир-Дагу.
Thumb
Ізобільне (Алуштинська міська рада). Фрагмент.
Thumb
Ізобільне. Вид з Бабуган-яйли. На передньому плані Ізобільницьке водосховище.

Село розташоване на висоті 300—350 метрів на рівнем моря під вершинами гори Чатир-Даг за 8 км від Алушти і за 41 км від залізничної станції Сімферополь. Площа села — 657,5 га, населення — 2,3 тисячі чоловік, дворів — 824 (2009).

Remove ads

Археологічні розвідки

Про стародавні поселення на території села і поблизу нього свідчать знахідки залишків неолітичного поселення, таврського могильника і поселення XIVXV століть.

Історія

Узагальнити
Перспектива

Село виникло наприкінці XV століття. Перша письмова згадка припадає на 1520 рік, в матеріалах перепису населення Кефінського санджаку 1520 року, згідно з яким у Кербеклі було 36 «немусульманських» сімей (християн), з яких 5 сімей втратили чоловіка-годувальника, мусульманська сім'я та 1 дорослий холостяк.[2]

Згідно з «Відомостями про всі поселення в Сімферопольському повіті» складених 9 жовтня 1805 року тут вже було 45 дворів і мешкало 212 осіб.

За даними на 1864 рік у казенному татарському селі Корбек Ялтинського повіту Таврійської губернії мешкало 763 особи (536 чоловічої статі та 461 — жіночої), налічувалось 148 дворових господарства, існували 2 мечеті[3].

Станом на 1886 у колишньому державному селі Алуштинської волості мешкало 1268 осіб, налічувалось 208 дворових господарств, існували 2 мечеті й лавка.[4].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1720 осіб (921 чоловічої статі та 799 — жіночої), з яких , 1691 — магометанської[5].

У січні 1918 року село окуповане більшовиками.

Thumb
Мечеть Корбек Джамі

На фронтах радянсько-німецької війни з ворогом боролися 113 жителів села, 109 з них нагороджені орденами і медалями, загинули в боях проти гітлерівців 30 жителів.

18 травня 1944 року кримські татари з села були депортовані у Центральну Азію.

Станом на 1971 рік у селі мешкало близько 2 100 чоловік. Тут було розташоване будівельно-монтажне управління № 630 тресту «Укргідроспецбуд» та відділення радгоспу «Алушта», омсновним напрямом якого було виноградарство. Діяли середня школа, два клуби і бібліотека з фондом 13,5 тисяч книг, амбулаторія, два дитячих садки, пошта, побутовий комбінат, чотири магазини, дві їдальні.

У 2014 році відновили спалену у 1994 році мечеть Корбек Джамі.

Населення

За даними перепису населення 2001 року, у селі мешкало 2305 осіб[6]. Мовний склад населення села був таким[7]:

Більше інформації Мова, Число ос. ...

Економіка

У селі розміщується відділення заводу «Алушта», основним напрямом якого є виноградарство і будівельно-монтажне управління № 626.

Освіта

У селі діє загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів з російською мовою навчання з поглибленим вивченням української філології. У школі навчається 209 учнів[8].

Видатні уродженці

Примітки

Література

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads