Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Перепис населення Російської імперії (1897)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Перепис населення Російської імперії 1897 року (рос. Перепись населения Российской империи 1897) — всезагальний перепис населення Російської імперії (без Великого князівства Фінляндського[1] за межами Гельсінґфорса), проведений 28 січня (9 лютого) 1897 року шляхом безпосереднього опитування всього населення в одну дату, відповідно до затвердженого в 1895 році «Положенням про Перший всезагальний перепис населення Російської Імперії». Ініціатором проведення перепису виступив російський географ і статистик П. П. Семенов-Тян-Шанський.
Перепис 1897 року виявився першим і єдиним всезагальним переписом населення Російської імперії.
Великий науковий інтерес становлять первинні дані — переписні аркуші. Повністю збереглися переписні листи по Тобольській і Архангельській губерніях. В Україні збереглися повністю чи частково переписні листи Київської, Харківської, Херсонської (збереглася частина по Одесі) губерніях.
Підсумки розробки перепису були опубліковані у 1897-1905 роках у 119 томах, орієнтовані як на всі регіональні, так і деякі тематичні набори даних.
Remove ads
Мовний і національний склад
Узагальнити
Перспектива
Інше (5.95%)
За переписом 1897 року в Російській імперії було зафіксовано понад 100 мов. Найбільш численною групою були носії російської (великоросійської) мови, які однак не становили навіть половини населення країни — лише 55,6 млн осіб (44,31 %). Другою найбільшою групою були носії української мови — понад 22 млн осіб (17,81 %). Після них найпоширенішими мовами імперії були польська (6,31 %) та білоруська (4.68 %).
Remove ads
Розподіл по населених місцях
Дані перепису 1897 р. не є цілком точними щодо міст: чимало їх було зараховано до розряду неміських поселень. Ці неточності при остаточному підрахунку перепису були виправлені (1905), але не всі; так, напр., Посади Павловський (9991 ж.) і Сергієвський (15155) Московської губернії, Колпіно (12241) С.-Петербурзької, м-ко Петриківка (21071) та Юзівка (28076) Катеринославської, м-ко Біла Церква (35378) Київської губернії, і багато інших, що мають міське самоврядування, до міст не увійшли. Після складання перепису 1897 р. ряд селищ перетворено на міста (Алушта і Генічеськ — Таврійської губернії, Ново-Вілейськ — Віленської та ін.).
Remove ads
Видання
Узагальнити
Перспектива
Переписні томи публікувалися трьома варіантами якості — найкращий на венелевому папері в сап'яновій палітурці з золотими берегами (обрізом) та золотим тисненням по шовку. Це був підносний, подарунковий екземпляр, який міністр внутрішніх справ подавав негайно Миколі II після виходу тому в світ.
Двісті екземплярів видання виходили в шкіряному папері високої міцності, виготовленому з «пеньки та целюлози при повільному та обережному варінні», і з коленкоровим корінцем. Поширювалися за затвердженим списком розсилки екземплярів (судячи з діловодства канцелярії ЦСК МВС), — це були губернатори та начальники областей та країв, вищий керівний склад міністерств та центральних відомств, сенатори та члени Держради, великі князі.
Найбільш «народними» були підсумки, зброшуровані у зошитах із простого паперу з м'якою обкладинкою замість палітурки, вони видавалися тиражами по 3800 примірників. Саме вони розходилися по установах та продавалися приватним особам, наприклад, професорам та студентам. Інтерес до відомостей про народонаселення був набагато вищим, ніж до іншої друкованої продукції Міністерства внутрішніх справ, коли «нерозпродані та накопичувані в редакції [журнали] неодноразово доводилося продавати на вагу».
Книги не віддавалися на реалізацію в магазини, а розсилалися на особистий запит бажаючих придбати видання ЦСК МВС; чимало відомств, а також публічні бібліотеки, музеї, деякі вчені товариства та навчальні заклади, Міжнародний статистичний інститут і інші установи за клопотанням Тройніцького отримували примірники безкоштовно.
За роком випуску 14 документів, мають різну дату видання у вихідних відомостях на підносних та звичайних примірниках. Подарункові відображають дійсну дату виходу, а звичайні (народні) випереджають її, оскільки вони були підготовлені заздалегідь і показують, отже, неузгодженість видавничого процесу на основному етапі публікації із серпня 1903 по липень 1905 року. Також 12 бракованих обкладинок, випущені у 1904—1905 роках, на яких не було року видання. 17-й том (Ковенська губернія) має невірну нумерацію — XLII замість XVII. Подібних вад не було в «царських» примірниках, очевидно, що й брак, і неправильне датування були наслідком масовості видання.
Усього було випущено з 1897 по 1906 роки 144 переписних видань (за бібліографією П. А. Зайончковського (1971, онов. 1978) 143; у т.ч. погубернські зведення у 89 томах, або 119 зошитах-випусках), бібліографічний перелік яких з повнотекстовими посиланнями на електронні бібліотеки підготовлено та наведено у доробку А. Акашевої.[⇨]
Remove ads
Галерея
Українська мова за губерніями за переписом 1897 року.
Українська мова за повітами за переписом 1897 року.
Перша сторінка переписного аркушу (Київська губернія).
Друга сторінка переписного аркушу (Київська губернія).
Третя сторінка переписного аркушу (Київська губернія).
Сторінка з описом переписного аркушу (Київська губернія).
Українська, російська та білоруська мови входять до складу східно-слов'янської (руської) мовної групи.
.svg)
Remove ads
Результати за регіонами
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads