Ізраїльські залізниці

Ізраїльські залізниці (івр. רַכֶּבֶת יִשְׂרָאֵל, Rakevet Yisra'el) — державна залізнична компанія, що відповідає за всі міжміські, приміські та вантажні залізничні перевезення в Ізраїлі. Мережа ізраїльських залізниць має 1138 км колій. Усі його лінії мають стандартну ширину, але деякі спочатку були побудовані з іншою шириною, а потім перешиті. Електрифікація почалася у 2018 році з нової лінії до Єрусалиму, і існують амбітні плани електрифікувати всю мережу на 25 кВ 50 Гц, що подається через повітряну лінію. Мережа зосереджена в густонаселеній прибережній рівнині Ізраїлю, від якої лінії радіально розходяться в багатьох напрямках. У 2018 році Ізраїльська залізниця перевезла 68 мільйонів пасажирів.

Ізраїльські залізниці
Прапор
Галузь промисловості	rail transport in Israeld
Дата створення / заснування	1948 і 2003
Офіційна назва	івр. רכבת ישראל בע"מ[1]
Зазвичай використовуваний транспортний засіб	Israel Railways JT42CWd, Israel Railways JT-42BWd, Bombardier Double-deck Coachd і IC3
Посада керівника організації	Israel Railways CEOd
Виконавчий директор	Moshe Zanad
Текст девізу	ENJOY THE RIDE
Країна	Ізраїль
Адміністративна одиниця	Ізраїль
Член у	Міжнародний союз залізниць[2] і Співтовариство європейських залізниць та інфраструктурних компаній
Організаційно-правова форма	компанія з обмеженою відповідальністю[d][1]
Загальна виручка	940 000 000 ₪ (2015)
Місце заснування	Ізраїль[1]
Власник	Ізраїль
Є власником	Єрусалим — Іцхак Навон (станція), Israel Railway Museumd, Ramla Railway Stationd, Jerusalem – Malha Railway Stationd, Tel Aviv South railway stationd, Rehovot Railway Stationd, Rishon LeZion – Moshe Dayan Railway Stationd, Jerusalem—Khan railway stationd, Hadera East railway stationd, Haifa East railway stationd, Rosh HaAyin South railway stationd, Yokneam – Kfar Yehoshua Railway Stationd, Migdal HaEmek – Kfar Baruch Railway Stationd і Zikhron Ya'aqov railway stationd
Розташування штаб-квартири	Lod Railway Stationd
Біржа	Тель-Авівська фондова біржа[1]
Кількість працівників	1900 осіб
Дистриб'ютор	Google Play і App Store
Дата офіційного відкриття	1948
Ширина колії	європейська колія
Адреса	יוספטל 1, לוד[1]
Електронна пошта	mailto:[e-mail]
Маршрутна карта	Template:Israel Railways routemapd
Кількість підписників у соціальних мережах	6260 ± 9[3]
Офіційний сайт​(івр.)
Ізраїльські залізниці у Вікісховищі

На відміну від автомобільного трафіку і міських трамваїв, ізраїльські важкі залізничні потяги рухаються по лівих коліях, що відповідає сусідньому Єгипту та іншим країнам Близького Сходу, чиї колишні сполучені залізничні мережі були побудовані британськими інженерами. Ті лінії, які раніше перетинали кордони Ізраїлю, були зруйновані під час війни за незалежність Ізраїлю, і станом на 2024 рік не існує міжнародних залізничних ліній або сполучень до/з Ізраїлю.

До 1980 року головний офіс компанії знаходився на залізничній станції Хайфа — Мерказ-Ха-Шмона^[en]. Цві Цафрірі, генеральний директор Ізраїльської залізниці, вирішив перенести головний офіс на залізничну станцію Тель-Авів — Савідор-Мерказ. У 2017 році головний офіс компанії був перенесений в новий кампус, побудований на території залізничної станції Лод^[en].

Лінії

Пасажирські лінії

1. Нагарія — Хайфа — Тель-Авів — Аеропорт Бен-Гуріон — Беер-Шева Мерказ (міжрайонний / приміський)
2. Тель-Авів — Беер-Шева Мерказ (міжрайонний / приміський)
3. Хайфа — Кір'ят Моцкін (міський)
4. Біньяміна / Нетанія — Тель-Авів — Реховот / Ашкелон (міський)
5. Кфар-Сава — Тель-Авів — Га-Рішонім (міський)
6. Беер-Шева Цафон — Дімона (міський)
7. Бейт-Шемеш — Кфар-Сава (міський)
8. Бейт-Шемеш — Єрусалим Малха (міський)

Напрям	Кількість потягів на день
Ашкелон — Тель-Авів	71
Біньяміна — Тель-Авів	114
Петах-Тіква — Тель-Авів	54
Хайфа — Хоф-га-Кармель, Крайот	79 (6 до Крайот)
Бейт-Шемеш — Єрусалим Малха	30
Беер-Шева Цафон — Дімона	10

Історія

Початок залізницям на території Ізраїлю поклали британська і турецька влади в періоди управління територією. Були прокладені гілки з Яффа до Хайфи та Єрусалиму.

• 1892 — відкрита лінія в Єрусалим.
• 1915 — відкриття турецької військової залізниці з Афули в Беер-Шеву і Синайську пустелю.
• 1950 — відкриття регулярного пасажирського сполучення між Хайфою, Тель-Авівом та Єрусалимом після Арабо-ізраїльської війни 1948—1949 років (час в дорозі займає 4 години).
• 1954 — відкриття станції Тель-Авів Мерказ.
• 1965 — відкриття лінії Беер-Шева — Дімона для вантажних поїздів.
• 1991 — відкриття лінії до Реховота. Замовлено нові дизельні локомотиви.
• 1992 — склади IC3 — Diesel вийшли на лінії.
• 1996 — відкриття станції Тель-Авів Га-Шалом.
• 1997 — надійшли 37 пасажирських вагонів з Іспанії.
• 1998 — закрита на реконструкцію гілка на Єрусалим. Надійшли 21 нових тепловозів з Іспанії.
• вересень 2003 — відкриття після реконструкції діьниці до Бейт-Шемешу.
• жовтень 2004 — відкриття дільниці Тель-Авів — Аеропорт Бен-Гуріон
• Квітень 2005 — відкриття дільниці Бейт-Шемеш — Єрусалим Малха і Ашдод-ад-Халом — Ашкелон
• 17 грудня 2005 — відкриття дільниці Беер-Шева Цафон — Дімона
• 2 вересня 2006 — відкриття дільниці до Кфар-Сави
• 9 липня 2007 — залізнична станція «Хайфа Мерказ» («Хайфа-Центральна») перейменована на «Хайфа Мерказ-Шмона» («Хайфа-Центр-Вісім»), в пам'ять про вісім працівників депо, які загинули під час ліванського обстрілу Хайфи у 2006 році.
• вересень 2007 — відкриття дільниці Тель-Авів — Паатей Модіїн
• 1 квітня 2008 — відкриття дільниці Паатей Модіїн — Модіїн Мерказ

Перспективи розвитку

В останні роки «Ракевет Ісраель» інтенсивно розвивається. Відповідно генеральному плану «Залізниця 2000» до 2011 року, планувалося побудувати лінії, що з'єднують діючі станції різних напрямків Беер-Шева і Ашкелон, продовжити лінію від Дімони до Ейлата. У 2007, були виділені 300 млн шекелів ($ 71,5 млн) на будівництво лінії в Ейлат. Наразі недобудованою є ділянка 200 км. При вартості приблизно $ 1 млн за кілометр колії. У планах компанії так само будівництво електрифікованої ділянки до нової залізничної станції в Єрусалимі (через Модіїн), значна частина якої буде прокладена в довгих (20 км) тунелях. А також електрифікувати 420 км вже існуючої колії.

Абетковий перелік станцій

Станція Тель-Авів — Га-Гаґана

Станція Тель-Авів — Мерказ («Савідор»)

• Акко
• Атліт
• Ашдод — до Халом
• Ашкелон
• Аеропорт Бен-Гуріон
• Беер-Шева — Мерказ («Центральна»)
• Беер-Шева — Цафон («Північна»)
• Беер-Яаков
• Бейт-Єгошуа
• Бейт-Шемеш
• Біньяміна
• Бней-Брак
• Герцлія
• Дімона
• Єрусалим — Малха
• Єрусалим — Іцхак Навон
• Танахічний (Біблейський) зоопарк
• Кейсарія — Пардес

Рухомий склад

Локомотиви

Клас	Фото	Тип	Макс. швидкість		Кіл-сть	Примітки	Побудова	В дії з[4]
			Міль/год	км/год
EMD G12[en]		Електротепловоз			10	Bo-Bo[en][5] Ізраїль імпортував 23 EMD в 1954–62 рр. і захопив ще чотири у Єгипетської національної залізниці під час Шестиденної війни 1967 року. Деякі з них були вилучені, а один (№ 107) зараз знаходиться в Ізраїльському залізничному музеї[en] в Хайфі.[6] № 106 було вилучено після диверсії. № 119 і 123 вилучено після аварій. № 130 ніколи не використовувався через Шестиденну війну.	1954–62	1961
EMD G26[en]					14	[7]	1971–82	1971
EMD GT26CW-2[en]					13	№701 — оригінальна одиниця EMD, поставлена в 1989 році. У середині 2010-х Ізраїльська залізниця придбала тринадцять одиниць у NRE[en], які були повністю перебудовані TŽV Gredelj з 11 потягів HŽ series 2063. Вони були доставлені Ізраїльським залізницям з серпня 2015 року по грудень 2017 року і мали номери 710–722.	1989, 2015–17	2015
Israel Railways JT 42CW[en]			68	110	7	Серії 702–709.	1996	1997
Israel Railways JT 42BW[en]			87	140	48	Серії 731–778.	1996–2006	1997
Stadler Euro[en] 3200			100	160	24	Серія 1301–1324. З модифікаціями здатні розвивати 200 км/год.	2011–13	2015
Stadler Euro 4000			80	130	14	Серія 1401–1414.	2011	2014
Bombardier TRAXX P160 AC3[en]		Електровоз	100	160	63 (опція 32 одиниць)[8]	Замовлено у 2015 році.[8] Робота на змінному струмі 25 кВ 50 Гц. Електрична потужність 6 МВт. Постачання почалося у 2017 році.	2017	2018

Електропоїзди

Клас	Фото	Тип	Макс. швидкість		Кіл-сть	Примітки	Побудова	В дії з
			Міль/год	км/год
Siemens Desiro HC		EMU	100	160	~60 потягів (330 вагонів)	Siemens виграв тендер у вересні 2017 року.[9][10] Тендер передбачав два види двоповерхові потягів: 15 потягів (з 4 вагонів) і 45 потягів (6 вагонів). Перша поставка, що з трьох потягів, відбулася в листопаді 2020 року.	2019

Вагони

Ізраїльська залізниця володіє загалом 717 пасажирськими вагонами.

Клас	Фото	Тип	Макс. швидкість		Кіл-сть	Примітки	Побудова	В дії з
			Міль/год	км/год
Bombardier Double-deck Coach[en]		Причіпні, двоповерхові (DDPP)[11]	100	160	24	Вагон приводно-генераторний (ПК-103) серії 401–424. Два вагони не в експлуатації [12]	2001–04
					68	Вагони (ТС-101) серії 425–490. Чотири вагони вийшли з ладу[12]	2001–04
					7	Вагон приводно-генераторний (ПК-103) серії 501–507.[12]	2005–06
					18	Вагони (ТС-101) серії 521–538.[12]	2005–06
					82	Вагони (ТС-101) серії 2201–2394.[12]	2005–06
Siemens Viaggio Light[en]		одноповерховий причіпний вагон[13][14]			87	Три типи: стандартний міжміський вагон (901-953[15]), стандартний міжміський вагон з туалетами для маломобільних (825-849[15]) і DVT[en] з дизель-генератором (801-814[15]).[16] Перший вагон в експлуатації з 8 березня 2009 р.[17]	2008
		одноповерховий причіпний вагон[18]			31		2011
Bombardier Double-deck Coach[en]		Причіпні, двоповерхові[19]			78	У 2010 році у компанії Bombardier було замовлено інші вагони.	2011
					72	Замовлено у 2012 році та доставлено наприкінці березня 2014 року. Загальний вигляд схожий на попередні потяги DDPP, але здатний розвивати вищу швидкість і розширені заходи безпеки (хоча попередні потяги Bombardier DDPP пізніше були оновлені до цих стандартів). Перший рухомий склад, здатний працювати на електрифікованих лініях ізраїльської залізниці 25 кВ 50 Гц.	2014
					93	Twindexx. Загальний вигляд схожий на попередні потяги DDPP. 60 вагонів замовлено у 2016 році та ще 33 у середині 2017 року.	2018
					48	Twindexx. Загальний вигляд схожий на попередні потяги DDPP. Тільки електрична робота (не встановлений дизель-генератор в локомотив). Замовлено наприкінці 2017 року.	2019
					74	Twindexx. Загальний вигляд схожий на попередні потяги DDPP. Замовлено у травні 2019 року.	2020

Див. також

• Залізниця Яффа-Єрусалим
• Залізниця долини Ізраїль
• Надшвидкісна Єрусалимська залізниця
• Беершевська залізниця
• Шосе 1 (Ізраїль)