Тель-Авів

Тель-Аві́в—Яфо́ (івр. תֵּל אָבִיב-יָפוֹ, араб. تل أبيب - يافا, назва міста після об'єднання Тель-Авіва і Яффи), скорочено Тель-Аві́в — друге за розміром і значенням місто Ізраїлю, після Єрусалима. Розташоване на узбережжі Середземного моря приблизно за 60 км на північний захід від Єрусалима. Населення міста — 405 100 осіб (2010). Тель-Авів є центром агломерації Ґуш-Дан із людністю в 3'800'100 осіб.

Тель-Авів—Яфо תל אביב-יפו تَلّ أَبِيب
Герб Тель-Авіва Прапор Тель-Авіва
Основні дані
32°04′ пн. ш. 34°47′ сх. д.
Країна	Ізраїль
Регіон	Тель-Авівський округ
Столиця для	Тель-Авівський округ  (округи Ізраїлю)
Межує з — сусідні нас. пункти Герцлія, Бат-Ям, Холон, Бней-Брак, Гіватаїм, Рамат-га-Шарон, Рамат-Ган  ?
Засновано	1909
Площа	52 км²
Населення	443 939 осіб[1]
· густота	8537,3 осіб/км²
Агломерація	3 854 000 осіб
Висота НРМ	5 ± 1 м
Водойма	Левантійське море
Офіційна мова	іврит
Назва мешканців	івр. תל אביבי, івр. תל אביבית, есп. Tel-Avivano, фр. Telavivien[2], фр. Telavivienne[2] і рос. тель-авивец
Міста-побратими	Тулуза (1958), Філадельфія (1966), Франкфурт-на-Майні (3 березня 1980)[3], Буенос-Айрес, Кишинів (2000), Варшава (1992), Мілан (16 жовтня 1997)[4][5], Нью-Йорк (1996), Лодзь (1994), Панама (2013), Салоніки (1994), Барселона (вересень 1998)[6], Ізмір (1996)[7], Сан-Паулу (2004)[8], Пекін, Канни, Газа (вересень 1998)[6], Бонн (1983), Будапешт (23 листопада 1989), Белград, Ессен, Софія, Алмати, Інчхон, Москва, Відень, Кельн, Осло, Венеція, Мехіко, Аддис-Абеба, Ріо-де-Жанейро[9], Хелуан, Берлін (5 травня 2025)[10]
Телефонний код	972 3
Часовий пояс	UTC+2 і UTC+3
GeoNames	293397
OSM	r1382494 ·R
Поштові індекси	61000–61999
Міська влада
Mayor of Tel Aviv-Yafod	Рон Хульдаї
Вебсайт	www.tel-aviv.gov.il
Мапа
Тель-Авів—Яфо у Вікісховищі

Тель-Авів був столицею Ізраїлю в травні 1948 — грудні 1949 року. У Тель-Авіві знаходиться міністерство оборони, а також Генеральний штаб.

6 грудня 2017 року Президент США Дональд Трамп офіційно визнав Єрусалим столицею Ізраїлю. Внаслідок рішення Трампа США перенесло своє посольство з Тель-Авіва до Єрусалиму.^[11]

Історія

Яффа

Докладніше: Яффа

Археологічні розкопки датують основи будівлі башт і брам середньою бронзовою добою. Масивний мур міста і храм, що датується пізньою бронзою, пов'язаний із «народами моря». Знайдені окремі оселі з залізної доби, фараонської, перської і елліністичної діб історії Ізраїлю.

Місто вперше згадане в письмових джерелах у зв'язку із завоюванням фараона Єгипту Тутмоса III-ого 1470 року до Р. Х.

Яффа (Яфо) згадується кілька разів у Біблії:

• місце відправки пророка Йони на кораблі до Таршішу,
• для означення межі ізраїльського коліна Дана,
• як порт, через який доставлялася деревина з Лівану задля побудови Першого Храму в Єрусалимі за царя Соломона.

Стара Яффа

1099 року хрестоносці Першого хрестового походу взяли Яффу, що була залишена мусульманами. Місто було зміцнено, а гавань — поліпшена. Яффа була головним портом Єрусалимського королівства. 1192 року захоплена Саладином, але відтак відвойована Річардом Левове серце.

1268 року в місті закінчилася ера хрестоносців його взяттям і руйнуванням мамелюками султана Бейбарса.

У 16 сторіччі місто перейшло до Оттоманської імперії. 1799 року Наполеон Бонапарт узяв місто.

Населення міста становило 1806 року — 2500 мешканців, 1886 року — 17000. Єврейська громада Яффи 1882 року становила 1500 сефардів і ашкеназі.

Тель-Авів

Місто Тель-Авів засноване 1909 року на викупленій у бедуїнів землі північніше Яффи. Місто Тель-Авів-Яфо в теперішніх кордонах створене 1949 року шляхом злиття Тель-Авіва, фактично історичного передмістя стародавнього міста Яффа із Яффою.

Тель-Авів у 1940

Місто стрімко розросталося і стало фактично центром єврейської громади Палестини. У 1948 році в Тель-Авіві, в будинку першого мера міста Меїра Дізенґофа на бульварі Ротшильда, Народна рада на чолі з Давидом Бен-Гуріоном проголосила утворення незалежної Держави Ізраїль. У Тель-Авіві вперше зібрався Кнесет (ізраїльський парламент), іменувався спочатку «Установчими зборами». Перші засідання проходили в Тель-Авівському музеї, коли останній ще розташовувався в Будинку Дізенґоф на бульварі Ротшильд.

Тель-Авів став економічним центром країни, поступово зростаючись з навколишніми містами. Все узбережжя Середземного моря на північ від Тель-Авіва на 50 км (аж до Хадери) — це суцільна міська забудова. Узбережжя на південь від Тель-Авіва являє собою також суцільну міську забудову, яка спочатку називається Яффа, потім Бат-Ям і далі Рішон-ле-Ціон.

Тель-Авів є вкрай еклектичним. Сучасні хмарочоси вздовж швидкісного шосе Аялон співіснують з одно-двоповерховою забудовою першої половини XX століття в районі Неве-Цедек, багаті райони північного Тель-Авіва — з нетрями старої Таха Мерказіт (міського автовокзалу), готелі та ресторани на набережній Середземного моря — з офісами ділових і технологічних центрів.

Назва

З єврейської мови Тель-Авів означає «Пагорб весни». Назва була обрана з книги пророка Єзекіїль 3:15:

«І прийшов я до вигнанців в Тел-Авіві, що сидять при річці Кевар, і там, де вони сидять, сидів і я там серед них сім день остовпілий.»

Назва Яфо може походити від гебрейського «краса», або за іншою теорією — від імені Яфет.

Генеральний план Тель-Авіва 1925 року розроблений Патриком Ґеддесом

Клімат

Субтропічний середземноморський; середньорічна температура +20 °C, середньодобова температура січня +13 °C, липня — +26 °C. Щорічних опадів — 530 мм.

Сніг виключно рідкісний, останній снігопад спостерігався в лютому 1950 року. Літо тривале і спекотне. Найтепліший місяць — серпень. Його середня температура +27,0 °C, однак періоди сильної спеки більше характерні для весни, коли температура може досягати +45 °C в тіні і вище. Опади в період з листопада по березень.

Клімат Тель-Авіва (1916–2007)
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	26,8	29,6	35,2	40,4	46,5	37,6	37,4	34,4	35,4	38,4	35,3	27,9	46,5
Середній максимум, °C	17,5	17,7	19,2	22,8	24,9	27,5	29,4	30,2	29,4	27,3	23,4	19,2	24,04
Середня температура, °C	13	13,8	15,4	18,6	21,1	24,1	26,2	27	26	23,2	19	15,2	20,3
Середній мінімум, °C	9,6	9,8	11,5	14,4	17,3	20,6	23	23,7	22,5	19,1	14,6	11,2	16,44
Абсолютний мінімум, °C	2,5	−1,9	3,5	7	11,2	15	19	20	15,7	11,6	6	4	−1,9
Середня кількість сонячних годин на місяць	192,2	205,9	235,6	270	328,6	357	368,9	356,5	300	279	234	189,1	3316,8
Норма опадів, мм	126.9	90.1	60.6	18	2.3	0	0	0.7	1.4	26.3	79.3	126.4	532
Днів з дощем	12,8	10	8,5	3,1	0,8	0	0	0,3	0,3	3,2	7,5	10,9	57,4
Вологість повітря, %	73	71	69	65	68	70	70	70	67	66	66	72	68.9
Джерело: Ізраїльська метеорологічна служба[12][13], Гонконзька обсерваторія — дані про кількість сонячних днів[14]

Населення

За даними Центрального статистичного бюро Ізраїлю, населення на початок 2018 року становило 443 939 осіб.

Тель-Авів є другим (після Єрусалиму) за величиною містом країни, але обганяє його в рейтингу глобальних міст. Разом з передмістями міської агломерації, що має назву «Гуш-Дан» (גוש דן), тут проживає близько 3,5 млн осіб, 91,6 — євреї, 3,0 — араби-мусульмани і 0,9 — араби-християни; 4,5 — всі інші категорії жителів. Гуш-Дан, крім Тель-Авіва, має у своєму складі міста Холон, Бат-Ям, Рамат-Ган, Бней-Брак, і тд. Навколо Гуш-Дана існує також наступне кільце практично безперервної міської забудови, утворене зрощеними містами.

Господарство

Міжнародний торговельний ярмарок — Левант Ярмарок, 1934 — Британський павільйон

Тель-Авівська фондова біржа

Тель-Авів є центром постіндустріальної, глобальної економіки Ізраїлю. Його домінування в економічному житті Ізраїлю чітко проявляється в тому, що, хоча в Тель-Авіві проживає лише невелика частина ізраїльського населення, в місті зосереджена майже одна шоста всіх робочих місць Ізраїлю (15 %). Крім того, близько двох п'ятих всіх робочих місць в банківському, страховому та фінансовому секторах єкономіки знаходяться в Тель-Авіві. Майже всі банки і страхові компанії, що діють в країні, мають штаб-квартири в місті.

Великий Тель-Авів — провідний центр роздрібної та оптової торгівлі. Туризм також є досить значним сектором економіки, проте Тель-Авів не є головним туристичним напрямком Ізраїлю. Виробничий сектор скоротився через перенесення виробничих потужностей в периферійні регіони, в той же час Великий Тель-Авів зберіг свою роль інноваційного, високотехнологічного промислового центру.

Вага міста в економіці Ізраїлю: 17 % ВВП, 40 % працівників у фінансовому секторі, 25 % працюючих у підприємництві. У Тель-Авіві знаходиться Тель-Авівська фондова біржа (TASE).

Транспорт

Див. також: Тель-Авівський метротрам

Тель-Авів є найважливішим транспортним вузлом Ізраїлю, головним пересадковим пунктом для всіх ліній ізраїльських залізниць і автобусних компаній.

• Залізничний транспорт — Тель-Авів є центром системи залізниць Ізраїлю. Магістраль проходить уздовж східного кордону міста з півночі на південь. Із чотирьох залізничних станцій міста («Тель-Авів — Університет», «Тель-Авів - Савідор Мерказ», «Тель-Авів — Га-Шалом», «Тель-Авів — Га-Гаґана») потяги прямують на південь: (Ашдод, Ашкелон, Беер-Шева), в Єрусалим, Лод, Петах-Тікву і Рішон-ле-Ціон. Цілодобово ходять потяги на північ: (Хайфа, Нагарія), а також в Аеропорт імені Давида Бен-Гуріона і Модіїн.
• Автобусний транспорт — міський транспорт в Тель-Авіві здійснюється кооперативом «Дан», також є міські лінії компаній «Егед» і «Кавім», що з'єднують Тель-Авів з найближчими передмістями. Міжміський транспорт здійснюється компанією «Егед» з двох автобусних терміналів — станції Арлозоров у північній частині міста (неподалік залізничного вокзалу Тель-Авів-Центр) і центральної автостанції в південній частині міста (сьогодні є другим найбільшим автовокзалом у світі).
• Метро — тривають роботи з прокладання першої лінії легкого метро за маршрутом Бат-Ям — Яффо — Тель-Авів — Рамат-Ґан — Бней-Брак — Петах-Тіква. Відкриття лінії заплановане на 2013 рік.
• Повітряне сполучення — Аеропорт імені Давида Бен-Гуріона знаходиться на віддалі 10 км від Тель-Авіва, неподалік передмістя Лод, і є головними повітряними воротами Ізраїлю. В межах міста функціонує також міський аеропорт ім. Дова Гоза («Сде-Дов»), що обслуговує внутрішні рейси в Ейлат, Рош-Пінну, Кір'ят-Шмона і Ейн-Ягав, а також військові транспортні рейси на авіабази ВПС Ізраїлю.
• Автомобільний транспорт — через Тель-Авів проходять різні автомобільні дороги, найважливішою з яких є автомагістраль Шосе Аялон (шосе № 20), що проходить через східну частину міста з півночі на південь уздовж русла однойменної річки і має 7 розв'язок на території міста. Щодня випробовуючи наплив півмільйона автомобілів, Тель-Авів страждає від транспортного перенасичення.

• 
  Шосе Аялон у районі Станції Тель-Авів Савідор Мерказ, центральной залізничной станції Тель-Авіва
• 
  Центральна автобусна станція Тель-Авіва
• 
  Поїзд Червоної лінії Тель-Авівського метротрама

Туризм

Центр Азріелі

Один з пляжів старої Яффи

Тель-Авів — міжнародний центр туризму на Середземному морі. У місті 44 готелі з 5800 кімнатами. Для туристів місто прозване «містом, що ніколи не спить».

Милують око парки га-Яркон, Меїр, Дубнов, Беґін, Вольфсон, га-Ацмаут; існує мережа бульварів. 17 % міста вкрито насадженнями. Одним з головних туристичних об'єктів є Бульвар Ротшильдів

Музеї: музей Ерец-Їсраель (археологічний і історичний музей), Тель-Авівський музей мистецтв, Бейт-га-Тфуцот (музей діаспори при Тель-Авівському університеті), музей Батей-га-Осеф (військово-історичний музей), музей Пальмах (історія виборювання незалежности Ізраїлю за часів Британського мандату), Тель-Авівський виставковий центр, Тель-Авівська галерея сучасного мистецтва, і багато інших історичних, мистецьких музеїв і галерей.

Освіта

Освіта в Тель-Авіві розпочалася з переїзду гімназії «Герцлія» з Яффо у Тель-Авів у 1909 році, що досі працює на вулиці Жаботинського.

У двох ВИШ-ах: Тель-Авівському університеті (заснований 1953 року) і Бар-Іланському університеті у Рамат-Гані навчається близько 50 тис. студентів. Також діє кілька коледжів.

Культура

Біле Місто (Тель-Авів)
White City of Tel-Aviv  [15]
Світова спадщина
Біле Місто (Тель-Авів)
32°05′ пн. ш. 34°47′ сх. д.
Країна	Ізраїль[16]
Тип	Культурний
Об'єкт №	1096
Зареєстровано:	2003 (27 сесія)
Тель-Авів у Вікісховищі

Тель-Авів є батьківщиною сучасного івриту та головним центром сучасної івритської культури. Більшість театрів Ізраїлю базується тут. У місті розташований національний театр Ізраїлю Габіма, перший у світі івритомовний театр, та Нова ізраїльська опера.

Більшість редакцій щоденних газет на івриті, крім обслуговуючих релігійну аудиторію, знаходяться в Тель-Авіві.

Тель-Авів має розгалужену мережу міських публічних бібліотек (понад двадцять). Центральна бібліотека Тель-Авіва, Бейт Аріель, заснована в 1886 році, є найстарішою бібліотекою Ізраїлю, її книжкові фонди налічують понад півмільйона примірників. Користування бібліотекою безкоштовне для жителів міста.

Тель-Авівський музей образотворчих мистецтв

Тель-Авівський музей образотворчих мистецтв — найбільш відомий з кількох десятків тель-авівських музеїв. Концерти, вистави та вистави проходять в численних концертних залах, серед яких Палац культури ім. Манна, Центр сценічних мистецтв ім. Голди Меїр, Центр Сюзан Даллаль, театр «Цавта» і Будинок сіоністів Америки. Крім цього, на вулицях Тель-Авіва можна знайти безліч чудових графіті як ізраїльських, так і зарубіжних художників.

Докладніше: Біле Місто (Тель-Авів)

Однією з цікавих будівель Тель-Авіва є «Будинок-Пагода», побудований в 1925 році за проектом Олександра Леві. Тель Авів також є містом масової забудови будинками в стилі баугауз.

ЛГБТ в Тель-Авіві

Будучи найполярнішим, за версією «Американських Авіаліній», «містом для ЛГБТ-громади», Тель-Авів є одним з найпопулярніших місць для туристів ЛГБТ на міжнародному рівні з великою ЛГБТ-громадою^[17].

Американський журналіст Девід Кауфман описав місто, в якому багато тих «які не бояться вирізнятись», що більш притаманно таким містам як Сідней чи Сан-Франциско.

У місті проходить знаменитий парад гордості, найбільший в Азії, щорічно залучаючи більше 200 000 осіб. У січні 2008 року муніципалітет Тель-Авіва заснував громадський центр міста ЛГБТ, надаючи всі муніципальні і культурні послуги ЛГБТ-спільноти під одним дахом. У грудні 2008 року у Тель-Авіві почали організовувати групу геїв-спортсменів для World Outgames 2009 у Копенгагені. Крім того, в Тель-Авіві проходить щорічний фестиваль фільмів ЛГБТ.

ЛГБТ община Тель-Авіва є головною темою фільму Ейтана Фокса «Бульбашка», знятого 2006 року.

У рейтингу найдорожчих міст для життя у світі

Відповідно до рейтингу найдорожчих міст для життя у світі, у 2020 році посідав 5 місце в рейтингу. У 2021 році він очолив цей рейтинг, та став найдорожчим містом для життя у світі.^[18]

Підйом Тель-Авіва в рейтингу частково був спричинений зміцненням національної валюти — шекелю — щодо долара, а також зростанням цін на транспорт і продукти.^[18]

Відомі люди

Уродженці Тель-Авіва

• Йорам Канюк — ізраїльський письменник, художник, журналіст і театральний критик (народився і виріс у Тель-Авіві).
• Езер Вейцман (1924—2005) — ізраїльський військовий та державний діяч, президент Ізраїлю від 1993 до липня 2000 року.
• Іван Атталь (1965) — французький актор, режисер та сценарист.
• Джуда Перл (1936) — американський та ізраїльський науковець.
• Натан Зайберг (1956) — ізраїльський та американський фізик-теоретик.
• Іцхак Перлман (1945) — ізраїльський скрипаль, диригент і педагог.
• Noa (1969) — ізраїльська естрадна співачка й автор пісень.

Галерея

• 
  Шосе Аялон
• 
  Вулиця Алленбі
• 
  Бульвар Ротшильдів
• 
  Площа ха-Медіна, найбільша площа Ізраїлю.
• 
  Площа Іцхака Рабина і будівля Мерії міста
• 
  Площа Ціни Дізенґоф — частина комплексу Білого міста Тель-Авіва
• 
  Будівля Суспільної науки Тель-Авівського університету
• 
  Лікарня Іхілов
• 
  Центр Азріелі, Вежа Кір'я і Вежа Азріелі Сарона
• 
  Вежа Маткал
• 
  Парк Цамерет
• 
  Ринок Кармель
• 
  Пляж та готелі
• 
  Тель-Авів вночі
• 
  Габіма (Національний театр Ізраїлю)
• 
  Тель-Авів порт
• 
  Парк Яркон
• 
  Сарона, старі будинки темплерів і сучасні висотні будівлі
• 
  Міжнародний аеропорт імені Бен-Гуріона

Панорама

Вид з веж Азріелі на схід і північ в напрямку районів Східного Тель-Авіва і Північного Тель-Авіва, включаючи Рамат-Ган і Гіватаїм

Вид з вежі Азріелі в сторону пляжу

У прибережній смузі Тель-Авіва розташовано багато готелів

Вид на Тель-Авів з вежі Моше Авіва

Див. також

• План Геддеса — перший генплан міста розроблений у 1925—1929 роках шотландським містобудівником сером Патріком Геддесом.