Іллічов Віктор Григорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іллічов.

Віктор Григорович Іллічов (рос. Ви́ктор Григо́рьевич Ильичёв; 5 лютого 1946, Ленінград, РРФСР, СРСР — 8 жовтня 2010, Бока-Ратон, Флорида, США)^[1] — радянський, російський і американський актор актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1988)^[2].

Віктор Ільїчов
рос. Виктор Ильичёв
Народився	5 лютого 1946(1946-02-05)  Ленінград, РРФСР, СРСР
Помер	8 жовтня 2010(2010-10-08) (64 роки)  Бока-Ратон, Палм-Біч, Флорида, США  рак сечового міхура
Громадянство	СРСР  США  Росія
Діяльність	актор
Alma mater	Російський державний інститут сценічних мистецтв
Заклад	Балтійський дім, Академічний драматичний театр імені Віри Коміссаржевської і Ленфільм
Роки діяльності	з 1966
IMDb	ID 0407720
Нагороди та премії

Зовнішні зображення
	Віктор Ільїчов в ролі Фабьо у фільмі «Собака на сіні» (1977)

Життєпис

Будучи підлітком, займався у дитячій студії при Театрі імені Ленсовета, тоді ж вперше вийшов на сцену. У 1967 році закінчив Ленінградський державний інститут театру, музики і кінематографії (курс Георгія Товстоногова).

Після інституту став актором Ленінградського Державного театру ім. Ленінського комсомолу, потім — Ленінградського драматичного театру імені Коміссаржевської.

З 1977 року (і до свого від'їзду в США) був актором кіностудії «Ленфільм». Багато знімався на Одеській кіностудії та «Білорусьфільм».

Зніматися в кіно Ільїчов почав ще студентом (дебютував в 1966 році в картині Г. Натансона «Старша сестра»), швидко став затребуваним. Більшість його героїв — звичайні сучасники: студенти, роботяги, простаки, диваки тощо.

Володів яскравим комедійним талантом.

На початку 1990-х, в період постперебудовного лихоліття і акторської незатребуваності, Ільїчов разом з дружиною (балериною Маріїнського театру Світланою Осіевою) і сином виїхав до США. Але тут з акторською кар'єрою у нього не склалося.

Пішов з життя 8 жовтня 2010 після важкої і тривалої хвороби у місті Бока-Ратон (Флорида).

Фільмографія

• «Особисте життя Кузяєва Валентина» (1967, Валентин Кузяєв)
• «Хроніка пікіруючого бомбардувальника» (1967, рядовий-механік Осадчий, озвучує Леонід Биков)
• «Ступінь ризику» (1968)
• «Мама вийшла заміж» (1969, Леонід, друг Борі Голубєва)
• «Драма зі старовинного життя» (1971, Афанаска)
• «Жартуєте?» (1971, Вася)
• «Учитель співу» (1972, Льова)
• «Виліт затримується» (1974, Анатолій Колосенок)
• «Під кам'яним небом» (1974, СРСР—Норвегія, Петя Потапов)
• «Повітроплавець» (1975, Франтик)
• «Вінок сонетів» (1976)
• «Собака на сіні» (1977, Фабьо)
• «Кіт у мішку» (1978, Вадим Миколайович Савчук)
• «Троє в човні, не рахуючи собаки» (1979, помічник сторожа)
• «Фрак для шибеника» (1979, Георгій Іванович Мякишев)
• «Дике полювання короля Стаха» (1979, пристав)
• «Митниця»
• «Ось такі дива» (1982, Віктор Григорович Вишняков)
• «Народився я в Сибіру» (1982, кореспондент)
• «Учень лікаря» (1983, Гроздан)
• «Водій автобуса» (1983)
• «Вітя Глушаков — друг апачів» (1983, Геннадій Степанович, учитель праці)
• «Макар-слідопит» (1984)
• «Найчарівніша і найпривабливіша» (1985, Діма, попутник у поїзді)
• «Щиро Ваш...» (1985, Юра Самойлов)
• «Свято Нептуна» (1986)
• «Про те, чого не було» (1986, чоловік Юлі)
• «Зять із провінції» (1987)
• «Геній» (1991, Макар)

та інших. Знявся в українських фільмах:

• «Тільки в мюзик-холі» (1980, т/ф, Клешнін)
• «Зелений фургон» (1983, т/ф, 2 с, Федько Бик)
• «Трест, що луснув» (1983, т/ф, 3 с, Руф Татам)
• «Казки старого чарівника» (1984, т/ф, 2 с, Скороход)
• «Стрибок» (1985, Буришкін)
• «Була не була» (1986, т/ф, 2 с, Петро)
• «І завтра жити» (1987, т/ф, 2 с)
• «На знак протесту» (1989, Агапкин)
• «Каталажка» (1990, капітан Забегайло)
• «І чорт з нами» (1991, епізод)
• «Фанданго для мавпочки» (1992, Удодов)
• «Повітряні пірати» (1992, терорист Гибон)
• «Анекдотіада, або Історія Одеси в анекдотах» (1994, т/ф, 5 с.)
• «Будемо жити!» (1995) та ін.