Імператор Коко

Імператор Коко́ (яп. 光孝天皇, こうこうてんのう, коко тенно; 830 — 17 вересня 887) — 58-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 23 березня 884 — 17 вересня 887^[3]. Відомий також як імператор Комацу. Він був останнім імператором середньовіччя, який отримав посмертний титул у китайському стилі, доки цю практику не відновив імператор Кокаку у Новий час.

Імператор Коко
яп. 光孝天皇
Народився	830[1][2][…]  Кіото, Японія
Помер	17 вересня 887  Jijūdend, Хейан-кьо
Поховання	Utanod
Країна	Японія
Діяльність	автор танка
Знання мов	японська
Посада	імператор Японії
Рід	Імператорський дім Японії
Батько	Імператор Німмьо
Мати	Fujiwara no Sawakod
Родичі	Minamoto no Koreshiged
Брати, сестри	Kyūshi-naishinnōd, Tokiko-naishinnōd, Takaiko-naishinnōd, Saneyasu-shinnōd, Muneyasu-shinnōd, Tsuneyasu-shinnōd, Minamoto no Masarud і Імператор Монтоку
У шлюбі з	Empress Dowager Hanshid, Fujiwara no Kamikod, Fujiwara no Genjikod, Taira no Motokod, Sanuki no Naganao's daughterd, Sugawara no Ruishid, Masami-ō's daughterd, Taji clan (lady-in-waiting of Emperor Kōkō)d і Fujiwara no Kadomune's daughterd
Діти	Koretada-shinnōd, Koresada-shinnōd, Імператор Уда, Ishi-naishinnōd, Shigeko-naishinnōd, Minamoto no Motomid, Bokushi-naishinnōd, Minamoto no Chikayoshid, Minamoto no Sadatsuned, Minamoto no Koretsuned, Minamoto no Washid, Minamoto no Junshid, Minamoto no Kaneyoshid, Minamoto no Motonagad, Tadako-naishinnōd, Kanshi-naishinnōd, Yasuko-naishinnōd, Yoshimizu no Kiyomid, Minamoto no Kuninorid, Minamoto no Tomosadad, Minamoto no Kōsend, Minamoto no Reikod і Minamoto no Shukod
Медіафайли у Вікісховищі

Зображення імператора з Hyakunin Isshu

Третій син імператора Німмьо. Його матір'ю була Фудзівара но Такусі. Замолоду звався принц Токіясу. У чотирнадцять років після гемпуку (церемонії повноліття) отримав 4-й придворний ранг та посаду намісника провінції Хітаті (перебував до 853 року)^[4]. 850 року став головою накацукаса-кьо (відомства палацових служб), яку обіймав до 876 року. 851 року отримав 3-й ранг, 856 року — пост намісника провінції Кодзуке (керував нею зі столиці до 860 року)^[4]. У 864—866 роках знову керував провінцією Кодзукі. 866 року отримав посаду заступника управителя Західних земель^[5]. 870 року отримав 2-й ранг. У 873 році втретє очолював провінцію Кодзукі (до 877 року). 876 року став на чолі Відомства церемоній сікібу-кьо. 880 року вдруге призначено намісником провінції Хітаті. 882 року отримав 1-й ранг, 884 року — очолив управління Західних земель соті^[5]. Того ж року, унаслідок інтриг тогочасного канцлера Фудзівара-но Мотоцуне, зійшов на трон^[5]. Натомість новий імператор надав останньому посаду кампаку (радника-канцлера), яку було спеціально впроваджено для Фудзівара.

885 року Коко відродив багато стародавніх придворних ритуалів і церемоній, і одним із прикладів є яструбове полювання у Серікаві. Після його смерті 887 року на трон зійшов його син — принц Садамі, відомий як імператор Уда.

Мав 4 дружини, які народили йому 41 дитину.