Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Інгушетія
республіка Інгушетія З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Респу́бліка Інгуше́тія (інг. ГӀалгӀай Мохк) — де-факто окупована Росією республіка Інгушетія[2], де-юре суб'єкт Росії, яку РФ включає до складу Північно-Кавказького федерального округу.
.svg)
Столиця — місто Магас.
Межує з Північною Осетією, Ічкерією і Грузією.
Remove ads
Географічне положення
Інгушетія розташована на північних схилах передгір'я Великого Кавказького хребта, у центральній його частині.
Етимологія
Назва республіки походить від російського найменування корінного населення — інгуші, чия назва в свою чергу, ймовірно, походить від назви села Ангушт, що зараз має назву Тарське (рос. Тарское). Самоназва народу — «галагай».
Історія
Узагальнити
Перспектива
Інгушетія увійшла до складу Російської Імперії в 1810 році. В 1860 році за наказом імператора Олександра ІІ у східній частині Північного Кавказу була створена Терська область, до складу якої ввійшли Чеченський, Ічкерийський, Інгуський і Нагорний округи.
Після встановлення Радянської влади, у березні 1920 року, Терська область була розформована, а Чеченський (об'єднаний з Ічкерийським) і Інгуський (об'єднаний з Нагорним) округи стали самостійними територіальними утвореннями.
Через рік, 20 січня 1921 року, Чечня й Інгушетія разом з Карачаєво-Черкесією, Кабардино-Балкарією і Північною Осетією увійшли у новостворену Горську АРСР.
7 листопада 1924 року Горська АРСР була ліквідована та була утворена Інгуська АО у складі РРФСР.
15 січня 1934 року була створена Чечено-Інгуська автономна область, що 5 грудня 1936 року стала Чечено-Інгуською АРСР (ЧІАРСР).
У лютому 1944 року після депортації чеченців та інгушів автономія була розформована, при цьому Інгушетія ввійшла до Північно-Осетинської АРСР, як Назранський район. 9 січня 1957 року з поверненням депортованих жителів Чечено-Інгуська АРСР була відновлена (при цьому Пригородний район, що до того часу вже заселили осетини, був включений до складу Північної Осетії).
15 травня 1991 року ЧІАРСР перейменована на Чечено-Інгуську Республіку.
1 жовтня 1991 року рішенням Верховної ради РРФСР Чечено-Інгуська Республіка була розділена на Чеченську та Інгуську Республіки.
До складу республіки ввійшли три адміністративних райони колишньої Чечено-Інгушетії: Сунженський, Малгобецький і Назранський. Столицею обрано колишній районний центр Назрань. З 2002 року столиця Республіки — місто Магас.
Населення
Населення — 465,0 тис. осіб (2005). Густота населення — 141,6 осіб/км² (2005), питома вага міського населення — 42,6 % (2005).
Населені пункти
| Населені пункти з кількістю мешканців понад 5 тисяч (2003) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Remove ads
Адміністративний поділ
Межі
Межує з Північною Осетією, Чеченською республікою і Грузією.
Інгушетія не межує з Кабардино-Балкарією, попри те що наявність такої межі відзначено на офіційних сайтах обох республік. Інгушетію від КБР відокремлює вузька смуга землі, на якій розташоване селище з осетинською назвою Хурікау. Хоча ситуація із цим перешийком непроста, формально і юридично він відноситься до Північної Осетії.
Між Північною Осетією й Інгушетією існує територіальна суперечка — Інгушетія претендує на частину Пригородного району на схід від Владикавказа.
По території Інгушетія — найменший регіон Росії (не враховуючи міст федерального підпорядкування Москви і Санкт-Петербурга).
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads