Інститут історії матеріальної культури РАН

Інститут історії матеріальної культури РАН, ІІМК РАН (рос. Институ́т исто́рии материа́льной культу́ры РАН) — державна науково-дослідна установа в складі Російської академії наук (РАН), утворена в 1937 р. та реорганізована в 1991 році на основі Ленінградського відділення Інституту археології АН СРСР (ЛВІА).

Інститут історії матеріальної культури РАН
Основні дані
Засновано	1937
Абревіатура	ІІМК РАН
Розташування	Росія
Країна	Росія
Адреса	РФ, м. Санкт-Петербург 191186, Дворцова набережна № 18.
Тип	інститут Російської академії наукd
Материнська організація	Division of Historical and Philological Sciencesd і Міністерство науки та вищої освіти РФd[1]
Вебсторінка	archeo.ru

В інституті є спеціалізована вчена рада (ведуться роботи з аспірантурою).

Структура

В інституті є чотири відділи:

• слов'яно-фінської археології,
• археології Центральної Азії і Кавказу,
• історії античної культури та
• археології палеоліту.

Діють лабораторії:

• експериментально-трасологічна і
• археологічної технології.

Співробітники

Співробітниками ІІМК РАН у різний час були і є відомі російські археологи: Анісюткін М. К., Вишняцький Л. Б., А. М. Кирпичников, Є. О. Рябинін, В. М. Масон, Е. Б. Вадецька, О. Д. Резепкин та інші.

Керівники

• У 1991—1998 роках — доктор історичних наук В. М. Массон;
• від 1998 року — член-кореспондент РАН Носов Є. М..

Див. також

• Інститут історії матеріальної культури АН СРСР
• Співробітники ІІМК РАН