Інформаційне сміття

Інформаційне сміття — будь-яка інформація, яка утворюється у процесі людської чи електронно-обчислювальної діяльності і не має подальшого використання, внаслідок особливостей даної інформації. Важливим аспектом є те, що "вхідна" інформація інтерпретується, оцінюється на основі сформованого раніше об'єму знань^[1].

Властивості

Інформаційне сміття має одну зі властивостей:

• може бути набором випадкових символів, які не мають жодного значення.
• може бути недостовірною.
• може бути неперевіреною або невірно перевіреною.
• може бути застарілою і не цікавою навіть для історії.
• може бути корисною інформацією, але яка повторена непотрібну кількість разів.

Різновидом інформаційного сміття є дезінформація.

Характеристики

Інформаційне сміття фізично займає простір на носіях інформації. Що не є критичним за даних умов розвитку ЕОМ. На відміну від дезінформації, коли вона пошируюється свідомо з певною метою, інформаційне сміття поширюється без єдиної мети. Воно заповнює собою інформаційний простір, і внаслідок цього досить важко знайти корисну інформацію у «морі» інформаційного сміття.

З інформаційним сміттям пов'язане поняття ціни інформації. Тому умовно можна сказати, інформаційне сміття — це інформація, яка не становить ніякої цінності, має ціну рівну 0 з прагматичної точки зору (коли чинник істини - практика). Нехай інфокомунікаційна мережа ${\displaystyle V}$ - частина (перколяційний кластер^[2]) більш загальної мережі ${\displaystyle W.}$ Підмережа ${\displaystyle V}$ є відкритою у ${\displaystyle W,}$ якщо ${\displaystyle V}$ має канали комунікацій й інформаційні зв'язки із мережею ${\displaystyle W.}$ Модель підмережі ${\displaystyle V}$ представляється як ${\displaystyle M(V,x_{0}),}$ де ${\displaystyle x_{0}}$ - центральний елемент, який забезпечує інформаційні зв'язки. З загальної топології відомо, що зв'язній структурі на множині елементів відповідає поняття топологічного простіру, у якому необхідним зв'язущим елементом є так званий "відкритий пустий елемент множини"^[3][4]. Тобто у такій моделі будь-якій інформації відповідає пустий відкритий елемент у топологічному просторі.

Інформація не може існувати без носія. Матерія існує незалежно від існування спостерігача. Відтак поняття інформації можна відкинути й розглядати лише матеріальні процеси.

Використання поняття інформації у біології є некоректним^[5].

На великих проміжках часу (з прагматичної точки зору) інформація (яка існує за умови існування спостерігача) не має жодної цінності через скінченність Всесвіту і, відповідно, життя. Існує також й короткострокова перспектива, знецінююча будь-яку інформацію та життєдіяльність на Землі (див. Ґлізе 710, Навколоземна наднова). Тим не менш, локально, у короткостроковій перспективі, інформація як те, що існує для спостерігача, може мати цінність для нього як чинник, регулюючий сумісну діяльність людей у напрямку підвищення життєздатності, могутності [Архівовано 30 червня 2020 у Wayback Machine.] людства. Будь-яку іншу інформацію, яка не слугує цій меті, можна вважати інформаційним сміттям. Наприклад, не залежно від країни і епохи Теорема Піфагора завжди буде цінністю. В той же час кількість учнів Хацапетівської ЗОШ 1976 року цікава для 70-х років, але для жителів Мозамбіку 2011 року є інформаційним сміттям.

Див. також

• Інформація
• Інформаційна екологія
• Генетика
• Лисенківщина