Іорданський Борис В'ячеславович

Борис В'ячеславович Іорданський (нар. 26 липня 1903, Ковров — пом. 1983, Москва) — російський радянський художник і педагог; член Асоціації художників революції у 1928—1931 роках; Російської асоціації пролетарських художників з 1931 року та Спілки художників СРСР.

Іорданський Борис В'ячеславович
Народження	13 (26) липня 1903  Ковров, Ковровський повітd, Владимирська губернія, Російська імперія
Смерть	1983
	Москва, СРСР
Країна	Російська імперія  Російська СФРР  СРСР
Жанр	жанрове малярство, історичний живопис, портрет, пейзаж і натюрморт
Навчання	Вищий художньо-технічний інститут (1930)
Вчитель	Рабинович Ісак Мойсейович і Шевченко Олександр Васильович
Діяльність	художник, педагог
Відомі учні	Аверков Павло Петрович і Чибісов Іван Андрійович
Працівник	Московський інститут прикладного та декоративного мистецтваd і Російський державний художньо-промисловий університет імені Сергія Строганова
Член	Асоціація художників революційної Росії (1931), Російська асоціація пролетарських художниківd і СХ СРСР
Партія	ВКП(б)

Біографія

Народився 13 [26] липня 1903(19030726) року в місті Коврові (нині Владимирська область, Росія). Упродовж 1922—1930 років навчався у Вищому художньо-технічному інституті у Москві, де його викладачами були зокрема Ісак Рабинович, Олександр Шевченко, Микола Шестаков.

Жив у Москві. У 1920-х—1940-х роках працював переважно як оформлювач. Протягом 1950—1952 років викладав у Московському інституті прикладного та декоративного мистецтва; з 1952 року — Московському вищому художньо-промисловому училищі (професор з 1961 року). Помер у Москві у 1983 році.

Творчість

Працював у галузх станкового (створював жанрові картини, портрети, пейзажі, натюрморти) і монументального живопису, станкової і книжкової графіки.

Монументальний живопис

Виконав оформлення:

• павільйонів
  • «Центросоюз» на Всесоюзній сільськогосподарській виставці (1923);
  • «Друк» на міжнародній виставці преси в Кельні (1927—1928);
  • «Далекий Схід» на Всесоюзній сільськогосподарській виставці (1939);
• магістралі «Центр — Сокольники» до 1 Травня (1930);
• відділу «Тваринництво СРСР» на виставці у Філадельфії (1931);
• зали «Конституція СРСР» на Всесвітній виставці в Парижі (1936—1937; «Гран-прі», 1937);
• колони фізкультурників СРСР і РРФСР на фізкультурному параді в Москві (1945);

Також оформляв вулиці та площі Москви до революційних свят.

У наступні роки створював монуменатально-декоративні твори:

плафони (темпера)

• «Перемога» у Палаці культури Метробуду в Москві (1944—1946, спільно з Георгієм Рубльовим);
• «Петроград 1917 року» в Жовтневому залі Центрального музею Революції СРСР у Москві (1947—1948, спільно з Георгієм Рубльовим);
• «Дружба народів» у залі для глядачів Бурятського театру опери та балету в Улан-Уде (1947—1952, спільно з Георгієм Рубльовим);
• «Квітуча Україна» у вестибюлі готелю «Україна» в Москві (1956—1957);
• «Під прапором Леніна» у залі для глядачів Кемеровського обласного драматичного театру (1957—1960).

мозаїки (смальта)

• «Ленін», «Парад Перемоги», «Фізкультурний парад» у вестибюлі станції «Добринінська» Московського метрополітену (1948—1951, спільно з Георгієм Рубльовим);

панно (темпера)

• «Небо Москви» і «Москва» для павільйону «Московська область» на Всесоюзній сільськогосподарській виставці (1952—1954);
• «Панорама Москви» в банкетному залі ресторану «Прага» в Москві (1954—1955);
• «Київ», «Москва» та «Дніпропетровськ» у Палаці культури Дніпропетровська (1956).

Станковий живопис

історичні картини

• «Демонстрація на Червоній площі в 1927 році» (1958, олія; Державний центральний музей сучасної історії Росії);
• «Хай живе революція робітників, солдатів і селян!» (1967, темпера);
• «Володимир Ленін» (1969—1970, темпера);
• «За владу Рад!» (1970, темпера);
• «Революційний патруль» (1973, темпера);
• «Володимир Ленін на 1-му Всеросійському суботнику» (1975, темпера).

портрети

• художника Василя Бордиченка (1962);
• художника Михайла Маркова (1963);
• мистецтвознавця К. Соловйова (1965);
• «Дівчина у світлій сукні» (1966);
• художника Володимира Васильєва (1966—1967);
• мистецтвознавця А. Н. Тарасова (1972);
• професора А. Н. Андронова (1974);
• «Автопортет» (1975).

пейзажі і натюрморти

• «Венеція» (1959);
• «Натюрморт з книгами» (1962);
• «Підмосков'я. Піски» (1963);
• «Натюрморт з мисливською рушницею» (1975).

Графіка

Створив низку плакатів-афіш для Центрального парку культури та відпочинку імені Горького у Москві^[1]:

• «Зима. Центральна лижна станція» (1934);
• «Зелений театр. Боротьба. Туреччина — СРСР» (1934);
• «ЦПКВ імені Максима Горького. Літо 1935 року Абонементи» (1935);
• «Масове гуляння присвячене XI-річчю першої Конституції СРСР» (1935);
• «Загальномосковський зліт призовників 1912 року» (1935);

У 1930-х виконав низку політичних та агітаційних плакатів:

• «Трудівниці фабрик і полів, ставайте в бойові колони ударниць» (1930);
• «Культ-естафету на службу суцільної колективізації» (1931);
• «Комсомолець, молодий робітник, піонер! Вступай у модельні, планерні, авіаційні гуртки Осоавіахіма» (1934);
• «Двадцятий рік соціалістичної революції» (1936);
• «У нас і в них» (1936);
• «Хай живе великий братський Союз народів СРСР» (1936);
• «Військова школа — кузня радянських лейтенантів» (1936);
• «Ось він щасливий і задоволений, в кому сяють знання і талант, вихованець наш військово-шкільний…» (1936);
• «Успішно розмістимо позику другої п'ятирічки, забезпечимо подальше піднесення добробуту та культури всіх народів Радянського Союзу!» (1936);
• «Олександр Пушкін» (1937; до 100-річчя від дня смерті письменника).
• «Комсомолець, допомагай дітям добре вчитися і добре відпочивати» (1937);
• "Хай живе 8 березня. Міжнародний комуністичний жіночий день! (1937);
• «Хай живе і міцніє наша могутня Батьківщина — Союз Радянських Соціалістичних респубілік!» (1940);
• «Михайло Юрійович Лермонтов». 1814—1841 (1941);
• «Перетворимо передплату на позику третьої п'ятирічки на демонстрацію радянського патріотизму!» (1941).

Співпрацював із Детгизом, на замовлення якого створив ілюстрації до книг:

• «Школа» Садріддіна Айні (1949);
• «Маленькі месники» Ованеса Гукасяна (1950).

Багато працював у техніках гуаші, акварелі, звертався до ліногравюри. Серед станкових графічних робіт:

• «Демонстрація» (1930, ліногравюра);
• «Бібі-Ейбат. Нафтова вишка» (1931, гуаш);
• автопортрети (1941, 1943, 1946, 1971; акварель);
• «Комсомольськ-на-Амурі» (1943, акварель);
• «Букет» (1943, акварель);
• «Куточок Риму» (1959, картон);
• «Весна у Хімках-Ховрино» (1971, гуаш);
• «Пляж у Дзинтарі» (1972, акварель, туш);

Виставки

Експонувався на виставках^[2]:

• молодих художників-початківців міста Москви (1934);
• творів молодих художників (1936);
• робіт з художньої промисловості (1940);
• декоративного мистецтва (1946, 1955);
• художників книги (1951);
• республіканській виставці «Радянська Росія» (1960);
• художників декоративно-оформлювального мистецтва (1962);
• творів московських художників (1964, 1975);
• «По рідній країні» (1965);
• «Художники Москви — 50-річчя Жовтня» (1967).

Провів персональні виставки у Москві у 1935, 1963, 1964, 1975 роках.

Роботи художника представлені у Третьяковській галереї, Державному центральному музеї сучасної історії Росії, зберігаються у багатьох приватних збірка як в Росії, так і в інших країнах.