Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Ірано-ізраїльська війна
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Ірано-ізраїльська війна 13-24 червня 2025 року, розпочалася, коли Ізраїль завдав раптових ударів по ключових військових і ядерних об'єктах Ірану.[1][2] У перші години війни ізраїльські сили ліквідували деяких відомих військових командирів, ядерних науковців[3] та політиків Ірану,[4][5] а також знищили або пошкодили іранську систему ППО та низку ядерних і військових об'єктів.[6] У відповідь Іран завдав ракетних ударів по військових об'єктах і містах Ізраїлю.[7][8] Союзники Ірану — хусити з Ємену — також випустили кілька ракет по Ізраїлю,[9] що стало продовженням кризи в Червоному морі. США, які захищали Ізраїль від іранських ракет і дронів, на дев'ятий день війни перейшли до наступу, завдавши ударів по трьох іранських ядерних об'єктах.[10][11] Хусити розцінили удари США як «оголошення війни» і в односторонньому порядку розірвали режим припинення вогню зі Сполученими Штатами.[12]
Конфлікт вважається ескалацією багаторічної ворожнечі між Ізраїлем та Іраном, включно з проксі-протистоянням, у ході якого Іран заперечував легітимність Ізраїлю та закликав до його знищення. Конфлікт також стався на тлі понад десятирічної міжнародної стурбованості щодо ядерної програми Ірану, яку Ізраїль вважає екзистенційною загрозою. У 2015 році шість країн[a] уклали з Іраном ядерну угоду JCPOA, що передбачала скасування санкцій в обмін на замороження ядерної програми Ірану,[13][14] але в 2018 році президент США Дональд Трамп в односторонньому порядку вийшов з угоди та знецінив її, після чого Іран почав накопичувати збагачений уран[13][15][16], а МАГАТЕ втратило більшість можливостей з моніторингу іранських ядерних об'єктів.[13][17] Під час кризи на Близькому Сході, що почалася після Атаки 7 жовтня 2023 року та війни в Газі, Ізраїль завдав ударів по іранських проксі, таких як ХАМАС і Хезболла. Прямий конфлікт розпочався у квітні 2024 року, коли Ізраїль бомбив іранське консульство в Дамаску, внаслідок чого загинули високопосадовці Ірану,[18][19] після чого країни обмінялися ударами в квітні та жовтні.[20][21][22][23] За день до початку ізраїльських ударів у 2025 році МАГАТЕ визнало Іран порушником ядерних зобов'язань.[24]
У відповідь на масовані ізраїльські повітряні удари, які були найпотужнішими за всю історію між Іраном та Ізраїлем, Іран та його союзники, зокрема хусити в Ємені, завдали ударів по ізраїльських і американських цілях у регіоні. Війна спричинила десятки тисяч жертв: тисячі було вбито чи поранено безпосередньо в Ірані, включно з цивільними та урядовцями, зруйновано інфраструктуру ядерних об'єктів, енергосистем і командних центрів.[16][17][14] У відповідь Іран завдав ударів по Тель-Авіву, Єрусалиму, ізраїльських військових базах, а також по американських об'єктах у Перській затоці та Іраку. Китай, Росія, ЄС, Єгипет, Йорданія та інші закликали до негайного припинення бойових дій, однак Рада Безпеки ООН не змогла ухвалити резолюцію через суперечності між постійними членами.[21][25]
Аналітики зазначають, що конфлікт має потенціал перерости в масштабну регіональну війну, оскільки обидві сторони й далі обмінюються ударами, а проксі-сили, як-от Хезболла, шиїтські ополчення та хусити, активізували атаки по ізраїльських та американських цілях. Також фіксуються кібератаки, диверсії, знищення нафтопереробної інфраструктури і порушення судноплавства у Червоному морі та Ормузькій протоці.[17][15][20]
Юристи-міжнародники розцінили ізраїльські удари як порушення міжнародного права,[26][27] аналогічної позиції дотримуються Болівія, Бразилія,[28] Китай, Куба, Росія та Південна Африка.[29][30][31] Початкові удари Ізраїлю засудили країни з усього ісламського світу, зокрема Єгипет,[32] Йорданія,[33] Пакистан,[34] та Туреччина.[35] Натомість Німеччина, Україна та США схвалили удари Ізраїлю[36] й закликали Іран якнайшвидше погодитися на ядерну угоду.[37][38][39] Низка країн Заходу засудила насильство й закликала Ізраїль та Іран до деескалації,[40][41][42] тоді як Аргентина, Канада, Франція та Велика Британія заявили про підтримку дій Ізраїлю, наголосивши, що він «мав право на самооборону».[43][44] Росія, зі свого боку, заявила, що Іран має право на самооборону.[45] Організація Об'єднаних Націй висловила занепокоєння та закликала до стриманості.[46][47]
23 червня Трамп заявив, що Ізраїль та Іран погодилися на припинення вогню.[48] Попри початкові порушення з боку як Ірану, так і Ізраїлю, станом на 25 червня режим припинення вогню зберігається.[49][50]
Remove ads
Див. також
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads