Ірано-ізраїльська війна

Ірано-ізраїльська війна 13-24 червня 2025 року, розпочалася, коли Ізраїль завдав раптових ударів по ключових військових і ядерних об'єктах Ірану.^[1][2] У перші години війни ізраїльські сили ліквідували деяких відомих військових командирів, ядерних науковців^[3] та політиків Ірану,^[4][5] а також знищили або пошкодили іранську систему ППО та низку ядерних і військових об'єктів.^[6] У відповідь Іран завдав ракетних ударів по військових об'єктах і містах Ізраїлю.^[7][8] Союзники Ірану — хусити з Ємену — також випустили кілька ракет по Ізраїлю,^[9] що стало продовженням кризи в Червоному морі. США, які захищали Ізраїль від іранських ракет і дронів, на дев'ятий день війни перейшли до наступу, завдавши ударів по трьох іранських ядерних об'єктах.^[10][11] Хусити розцінили удари США як «оголошення війни» і в односторонньому порядку розірвали режим припинення вогню зі Сполученими Штатами.^[12]

Конфлікт вважається ескалацією багаторічної ворожнечі між Ізраїлем та Іраном, включно з проксі-протистоянням, у ході якого Іран заперечував легітимність Ізраїлю та закликав до його знищення. Конфлікт також стався на тлі понад десятирічної міжнародної стурбованості щодо ядерної програми Ірану, яку Ізраїль вважає екзистенційною загрозою. У 2015 році шість країн^[a] уклали з Іраном ядерну угоду JCPOA, що передбачала скасування санкцій в обмін на замороження ядерної програми Ірану,^[13][14] але в 2018 році президент США Дональд Трамп в односторонньому порядку вийшов з угоди та знецінив її, після чого Іран почав накопичувати збагачений уран^[13][15][16], а МАГАТЕ втратило більшість можливостей з моніторингу іранських ядерних об'єктів.^[13][17] Під час кризи на Близькому Сході, що почалася після Атаки 7 жовтня 2023 року та війни в Газі, Ізраїль завдав ударів по іранських проксі, таких як ХАМАС і Хезболла. Прямий конфлікт розпочався у квітні 2024 року, коли Ізраїль бомбив іранське консульство в Дамаску, внаслідок чого загинули високопосадовці Ірану,^[18][19] після чого країни обмінялися ударами в квітні та жовтні.^{[20][21][22][23]} За день до початку ізраїльських ударів у 2025 році МАГАТЕ визнало Іран порушником ядерних зобов'язань.^[24]

У відповідь на масовані ізраїльські повітряні удари, які були найпотужнішими за всю історію між Іраном та Ізраїлем, Іран та його союзники, зокрема хусити в Ємені, завдали ударів по ізраїльських і американських цілях у регіоні. Війна спричинила десятки тисяч жертв: тисячі було вбито чи поранено безпосередньо в Ірані, включно з цивільними та урядовцями, зруйновано інфраструктуру ядерних об'єктів, енергосистем і командних центрів.^[16][17][14] У відповідь Іран завдав ударів по Тель-Авіву, Єрусалиму, ізраїльських військових базах, а також по американських об'єктах у Перській затоці та Іраку. Китай, Росія, ЄС, Єгипет, Йорданія та інші закликали до негайного припинення бойових дій, однак Рада Безпеки ООН не змогла ухвалити резолюцію через суперечності між постійними членами.^[21][25]

Аналітики зазначають, що конфлікт має потенціал перерости в масштабну регіональну війну, оскільки обидві сторони й далі обмінюються ударами, а проксі-сили, як-от Хезболла, шиїтські ополчення та хусити, активізували атаки по ізраїльських та американських цілях. Також фіксуються кібератаки, диверсії, знищення нафтопереробної інфраструктури і порушення судноплавства у Червоному морі та Ормузькій протоці.^[17][15][20]

Юристи-міжнародники розцінили ізраїльські удари як порушення міжнародного права,^[26][27] аналогічної позиції дотримуються Болівія, Бразилія,^[28] Китай, Куба, Росія та Південна Африка.^[29][30][31] Початкові удари Ізраїлю засудили країни з усього ісламського світу, зокрема Єгипет,^[32] Йорданія,^[33] Пакистан,^[34] та Туреччина.^[35] Натомість Німеччина, Україна та США схвалили удари Ізраїлю^[36] й закликали Іран якнайшвидше погодитися на ядерну угоду.^[37][38][39] Низка країн Заходу засудила насильство й закликала Ізраїль та Іран до деескалації,^[40][41][42] тоді як Аргентина, Канада, Франція та Велика Британія заявили про підтримку дій Ізраїлю, наголосивши, що він «мав право на самооборону».^[43][44] Росія, зі свого боку, заявила, що Іран має право на самооборону.^[45] Організація Об'єднаних Націй висловила занепокоєння та закликала до стриманості.^[46][47]

23 червня Трамп заявив, що Ізраїль та Іран погодилися на припинення вогню.^[48] Попри початкові порушення з боку як Ірану, так і Ізраїлю, станом на 25 червня режим припинення вогню зберігається.^[49][50]

Див. також

• Ірано-ізраїльський конфлікт (з 2024)
• Ірано-ізраїльський проксі-конфлікт
• Криза на Близькому Сході (з 2023)