Іриней (Білик)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Білик.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Іриней.

Ірине́й І́гор Бі́лик (нар. 2 січня 1950, Княжпіль Старосамбірського району Львівської області) — єпископ-емерит Бучацький (правлячий єпископ Бучацької єпархії у 2000—2007 роках) Української греко-католицької церкви, канонік папської базиліки Санта-Марія-Маджоре, василіянин.

Іриней (Білик)
Єпископ Іриней Білик, ЧСВВ, під час похорону єпископа Софрона Дмитерка, ЧСВВ (2008 р.)
Канонік Папської Базиліки Санта Марія Маджоре
з 28 липня 2007 року
Церква:	Українська Греко-Католицька Церква
1-й Єпископ Бучацький
21 липня 2000 року — 28 липня 2007 року
Попередник:	(новостворена єпархія)
Наступник:	владика Дмитро Григорак, ЧСВВ)
Єпископ-помічник Івано-Франківської єпархії, титулярний єпископ Новійський
15 серпня 1989 року — 21 липня 2000 року
Альма-матер:	КНУ імені Тараса Шевченка і Папський університет святого Томи Аквінського
Діяльність:	католицький священник, греко-католицький єпископ
Народження:	2 січня 1950(1950-01-02) (75 років) Княжпіль, Старосамбірський район, Дрогобицька область, Українська РСР, СРСР
Батько:	Іван Білик
Мати:	Анна з роду Крентів
Священство:	14 жовтня 1978 року
Єп. хіротонія:	15 серпня 1989 року
Нагороди:
Іриней у Вікісховищі

Життєпис

Народився 2 січня 1950 року в с. Княжпіль Старосамбірського району Львівської області в сім'ї Івана Білика та його дружини Анни з родини Крентів.

1957 р. розпочав навчання у Княжпільській восьмирічній школі. З 1959 р. навчався у середній школі м. Добромиля, куди переїхали батьки на постійно. Вивчав фізику в університетах Львова, Ужгорода та Києва, був двічі відрахований з політичних та релігійних мотивів.

У 1968 році вступив до Василіянського Чину святого Йосафата. Підпільно проходив філософсько-богословський вишкіл. 13 жовтня 1978 року склав довічні чернечі обіти у Василіянському Чині, а 14 жовтня того ж року єпископ Софрон Дмитерко рукоположив його на священника. 15 серпня 1989 року в приватному будинку в передмісті Львова підпільно хіротонізований (головним святителем був єпископ Софрон Дмитерко, а співсвятителями — єпископи Іоанн Семедій та Іван Марґітич) і призначений єпископом-помічником Івано-Франківської єпархії. У 1990—1994 pp. — ректор Івано-Франківського теологічно-катехитичного інституту.

24 травня 1994 року призначений протосинкелом Івано-Франківської єпархії. У 1994—1996 рр. студіював богослов'я в Римі, захистив магістерську працю.

19 листопада 2000 року введений на престол єпарха новоствореної Бучацької єпархії. 28 липня 2007 року призначений каноніком папської базиліки Святої Марії Більшої (Santa Maria Maggiore) у Римі.

Нагороди

• 9 червня 2015 року за просвітницьку місію між італійцями відзначений Дипломом Почесного Командора і медаллю Єрусалимського Ордена Святого Гробу Господнього^[1],
• Лауреат Премії Боніфатія VIII і титул почесного сенатора Академії Боніфаціани (італ. Accademia Bonifaciana) (7 травня 2023)^[2][3].