Ірининська вулиця (Київ)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ірининська вулиця.

Іри́нинська ву́лиця — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від Володимирської вулиці до вулиці Паторжинського.

Ірининська вулиця Київ
Місцевість	Старий Київ
Район	Шевченківський
Назва на честь	Ірининського монастиря
Колишні назви
Іринінська; вул. ім. Жореса
Загальні відомості
Протяжність	150 м
Координати початку	50°27′4.3″ пн. ш. 30°30′56.2″ сх. д.
Координати кінця	50°27′3.1″ пн. ш. 30°31′3.7″ сх. д.
поштові індекси	01001, 01601
Транспорт
Найближчі станції метро	«Золоті ворота»
Рух	односторонній
Покриття	асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	10619
У проєкті OpenStreetMap	r370271
Мапа
Ірининська вулиця у Вікісховищі

Історія

Вулиця виникла у 40-і роки XIX століття. Назву отримала на честь Ірининського монастиря, через колишню територію якого вона проходить. Цей монастир був зведений у XI столітті та зруйнований під час навали хана Батия; у 1832 році залишки монастиря були розкопані. З 1938 року — вулиця ім. Жореса^[1], на честь французького соціаліста Жана Жореса (1859–1914). Сучасну назву відновлено у 1944 році^[2].

Пам'ятки архітектури

Пам'яткою архітектури є комплекс будівель Ремісничої управи (буд. № 4), зведений у 1901–1902 році архітектором М. Казанським. Комплекс складається з головного будинку управи, зведеного у неоросійському стилі, та прилеглого до нього комплексу майстерень, зведених у цегляному стилі, в яких проводилися іспити претендентів на звання ремісника. Однак у 1902 році Ремісничу управу скасували, а будинки перейшли у власність Київського товариства допомоги особам, які займаються ремісничою працею. У радянські часи тут розташовувалася трудова школа № 67, пізніше — кулінарний технікум. У 1970-х роках будівлі пристосували до потреб КДБ УРСР (надалі — СБУ).

Видатні особи, пов'язані з Ірининською вулицею

У будинку № 5 (не зберігся) на початку XX століття мешкав академік АН УРСР О. В. Корчак-Чепурківський, у 1910-х роках бував артист балету Серж Лифар.

У будинку № 10, який належав вчителю латини І. Д. Юскевичу-Красковському, у 1859 році, під час останнього візиту до Києва, зупинявся Т. Г. Шевченко. Цей будинок, всупереч протестам громадськості, був знесений в 1977 р., на його місці споруджено клуб КДБ УРСР ім. Ф. Дзержинського. На згадку цієї події встановлено меморіальну дошку, яка, втім, знаходиться на сучасному будинку № 8-10, зведеному у 1978 році на місці зруйнованого особняка.^[3].

Зображення

• 
  Ірининський стовп. 1858 рік
• 
  Перехрестя Ірининської та Володимирської вулиць, де стояв Ірининський стовп
• 
  Меморіальна дошка на будинку № 8-10

Див. також

• Ірининський пам'ятник