Іркліївська волость

Іркліївська волость — адміністративно-територіальна одиниця Золотоніського повіту Полтавської губернії з центром у містечку Іркліїв.

Іркліївська волость
Центр	Іркліїв
Площа	15 861 (1885)
Населення	10 172 осіб (1885)
Густота	58.7 осіб / км²
Наступники	Іркліївський район

Станом на 1885 рік — складалася з 11 поселень, 22 сільських громад. Населення — 10172 особи (5171 чоловічої статі та 5001 — жіночої), 1751 дворових господарств^[1].

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	8506	6995
Приватної власності	9814	6458
Іншої власності	97	82
Загалом	18417	13535

Найбільші поселення волості станом на 1885:

• Іркліїв  — колишнє державне та власницьке містечко при річці Іркліїв за 27 верст від повітового міста, 1548 осіб, 272 двори, 4 православні церкви, школа, поштова станція, 8 постоялих будинків, 10 лавок, 12 вітряних млинів, 4 ярмарки на рік: 17 березня, 9 травня, 15 серпня та 8 листопада.
• Загородище — колишнє державне та власницьке село при річці Іркліїв, 756 осіб, 154 двори, православна церква, 6 вітряних млинів.
• Лихоліти — колишнє державне село, 1133 осіб, 222 двори при річці Іркліїв, постоялих будинок, 2 постоялих будинки, 13 вітряних млинів.
• Ревбинці — колишнє державне село, 1911 осіб, 318 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, лавка, 32 вітряних млини, 2 маслобійних заводи.
• Скородистик — колишнє державне та власницьке село при річці Іркліїв, 2087 осіб, 367 дворів, православна церква, постоялий будинок, 2 водяних і 14 вітряних млинів.
• Старий Коврай — колишнє державне та власницьке село при річці Коврай, 838 осіб, 159 дворів, постоялий будинок, 6 вітряних млинів.

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)