Ірма Грезе

Ірма Іда Ільза Ґрезе (нім. Irma Ida Ilse Grese; 7 жовтня 1923, Пазенвальк — 13 грудня 1945, Гамельн) — наглядачка нацистських концентраційних таборів Равенсбрюк, Аушвіц і Берген-Бельзен.

Ірма Грезе
нім. Irma Ida Ilse Grese
Прізвисько	die Hyäne von Auschwitz
Народилася	7 жовтня 1923(1923-10-07)[1][2][3]  Wrechend, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка
Померла	13 грудня 1945(1945-12-13)[1][2][3] (22 роки)  Hamelin Prisond, Британська зона окупації Німеччини, окупована союзниками Німеччина  ·повішення
Країна	Німеччина  Веймарська республіка  Третій Райх
Діяльність	мучитель, наглядач концентраційного табору, медична сестра
Знання мов	німецька
Учасник	Друга світова війна
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди	Хрест Воєнних заслуг II класу
IMDb	ID 0340331
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Батько — селянин Альфред Ґрезе, член НСДАП з 1937 року. У родині Ґрезе, крім Ірми, було ще четверо дітей (дві дівчинки і два хлопчики).

У 1936 році мати Ірми, Берта Ґрезе, наклала на себе руки. Ірма Ґрезе не отримала належної освіти: у віці 15 років вона залишила школу. У той же час Ірма виявила себе в Союзі німецьких дівчат, жіночому русі в складі гітлер'югенду.

Протягом трьох років Ґрезе змінила кілька спеціальностей. Деякий час вона працювала асистенткою медсестри в санаторії СС (Гоенліхен), проте її кар'єра медпрацівника не склалася. У 1942 році Ірма вступила в допоміжні підрозділи СС, незважаючи на невдоволення батька.

Ірма Ґрезе стала працювати в спеціалізованому жіночому концтаборі Равенсбрюк в 1942 році. У березні 1943 року вона була переведена в Аушвіц ІІ Біркенау. Наприкінці 1943 року вона була призначена на посаду старшої наглядачки.

Так двадцятирічна дівчина стала другою особою в табірному персоналі після коменданта. Ґрезе не збиралася все життя залишатися наглядачкою. Вона мріяла про післявоєнну кар'єру кінозірки.

В'язні табору, які вижили, у своїх свідченнях відзначали жорстокість Ірми Ґрезе. Серед прізвиськ Ірми були «Білявий диявол», «Ангел смерті», «Прекрасне чудовисько». Для тортур над в'язнями вона використовувала емоційні та фізичні методи, забивала на смерть жінок і насолоджувалася довільним відстрілом ув'язнених. Вона морила голодом своїх собак, щоб потім нацьковувати їх на жертв, і особисто відбирала сотні людей для відправки в газові камери. Ґрезе носила важкі чоботи, при ній завжди, крім пістолета, був плетений батіг.^[4]

Ірма Ґрезе і Йозеф Крамер в ув'язненні (Целле, серпень 1945)

У західній післявоєнній пресі обговорювалися можливі сексуальні девіації Ірми Ґрезе, її численні зв'язки з есесівцями з охорони, з комендантом Берген-Бельзена Йозефом Крамером і навіть з Йозефом Менгеле.

У березні 1945 року Ґрезе на її прохання була переведена в концтабір Берген-Бельзен. Там же, 17 квітня 1945 року, вона була взята в полон англійцями.

«Бельзенский процес», ініційований британським військовим трибуналом, тривав з 17 вересня по 17 листопада 1945 року. Разом з Ірмою Ґрезе на цьому процесі розглядалися справи інших працівників табору — коменданта Йозефа Крамера, наглядачки Йоганни Борман, медсестри Елізабет Фолькенрат. Ірма Ґрезе була визнана винною і засуджена до повішення.

Вирок був приведений у виконання в Гамельнській в'язниці професійним британським катом Альбертом Пірпойнтом 13 грудня 1945 року.

Нагороди

• Хрест Воєнних заслуг 2-го класу