Йозеф Крамер

Йозеф Крамер (нім. Josef Kramer; нар. 10 листопада 1906(19061110), Мюнхен — пом. 13 грудня 1945, Гамельн) — гауптштурмфюрер СС, комендант нацистських концентраційних таборів Нацвайлер-Штрутгоф, Аушвіц II і Берґен-Бельзен. Прозваний в'язнями табору «Бельзенським звіром», він був одним з нацистських військових злочинців, особисто відповідальним за смерть тисяч людей. Після звільнення табору Берґен-Бельзен і закінчення Другої світової війни він був звинувачений у військових злочинах і повішений у в'язниці міста Гамельн.

Йозеф Крамер
нім. Josef Kramer
Народився	10 листопада 1906(1906-11-10)[1][2][…]  Мюнхен, Баварське королівство, Німецька імперія[1] або Мюнхен, Німецький Райх
Помер	13 грудня 1945(1945-12-13)[3] (39 років)  Гамельн, Нижня Саксонія, Німеччина[1]  ·повішення
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Райх  Німецький Райх
Діяльність	бухгалтер, наглядач концентраційного табору, торговець
Знання мов	німецька[4]
Заклад	Natzweiler-Struthof concentration campd[5], Аушвіц[5], Берген-Бельзен[5], Natzweiler-Struthof concentration campd[6], Заксенгаузен[6], концтабір Дахау[6] і Маутгаузен[6]
Учасник	Друга світова війна
Членство	СС
Роки активності	з 1932
Військове звання	гауптштурмфюрер
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини і Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди	Хрест Воєнних заслуг I класу Хрест Воєнних заслуг II класу Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки) Медаль «За вислугу років в НСДАП» Почесний кут старих бійців Спортивний знак СА
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Ранні роки

Крамер народився в Мюнхені, в родині середньозабеспечених міщан Теодора і Марії Крамерів. Батьки виховували його як суворого римо-католика.

У 1915 році родина переїхала в Аугсбург, де Йозеф пішов у школу. У 1920 році почав навчатися на електрика. У період з 1925 до 1933 року був в основному безробітним, за винятком роботи в сунівермазі та в якості бухгалтера.

Кар'єра в СС

У 1931 році вступив у НСДАП, у 1932 році — в СС. Працював у тюремній охороні, а після початку Другої світової війни — в охороні концтаборів.

За одинадцятирічну кар'єру Крамер змінив безліч концтаборів. У 1934 році його призначено в охорону концентраційного табору Дахау. Потім, завдяки швидкому кар'єрному ростові, він отримав високі пости в концентраційних таборах Заксенхаузен і Маутхаузен. У 1940 році він кілька місяців був помічником Рудольфа Гьосса, коменданта концентраційного табору Аушвіц, а в квітні 1941 року — комендантом концентраційного табору Нацвейлер-Штрутгоф. Після війни Крамеру було пред'явлено звинувачення у вбивстві 80 ув'язнених, доставлених у Нацвайлер-Штрутгоф з Освенцима; тіла цих ув'язнених були в подальшому використані в дослідженнях доктора Августа Гірца зі Страсбурзького університету. Звання гауптштурмфюрера Крамер отримав в 1942 році.

У травні 1944 Крамер керував роботою газових камер в Аушвіці, займав цю посаду аж до грудня 1944 року. Потім він був переведений у табір Берґен-Бельзен, де 2 грудня став його комендантом. Велика частина жінок-охоронців (у тому числі Ірма Грезе) з Аушвіца переїхала разом з ним у Берґен-Бельзен.

Крамер залишився в таборі, не зважаючи на очевидні свідчення жорстокого поводження охорони табору з ув'язненими, а також на величезну кількість непохованих трупів в'язнів.

Берґен-Бельзен звільнили британські солдати 15 квітня 1945 року. Біля воріт табору Крамер особисто зустрів британського капітана Сінгтона, якому повідомив, що в таборі № 1 знаходилося 40 000 в'язнів і ще 15 000 у таборі № 2. Усі вони становили 99 % ув'язнених і походили з кожної країни, окупованої німцями з 1939 року. В одному з відділів знаходилося 8 000 в'язнів-чоловіків, серед яких ширився тиф. В іншому було 23 000 жінок, серед яких лежало чимало трупів. 70 % звільненних в'язнів вимагали госпіталізації — імовірно, з них близько 10 000 померли до прибуття в лікарні.

Суд і смерть

Крамер та інші 44 члени персоналу табору, які залишились у Берґен-Бельзені, були звинувачені у військових злочинах Британським військовим судом у місті Люнебург. Судовий процес тривав кілька тижнів, у період з вересня по листопад 1945 року.

17 листопада Крамер був засуджений до смертної кари і 13 грудня повішений у в'язниці Гамельна. Страту виконав професійний англійський кат Альберт Пірпойнт.

Звання[7]

• Унтершарфюрер СС (кінець 1933)
• Шарфюрер СС (вересень 1934)
• Гауптшарфюрер СС (6 квітня 1935)
• Унтерштурмфюрер СС (весна 1937)
• Оберштурмфюрер СС (січень 1939)
• Гауптштурмфюрер СС (1 червня 1942)

Нагороди[8]

• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Хрест Воєнних заслуг 2-го класу (1943)
• Хрест Воєнних заслуг 1-го класу (січень 1945)
• Спортивний знак СА в бронзі^[9]
• Медаль «За вислугу років у НСДАП»
• Медаль «За вислугу років у СС»
• Почесний кут старих бійців

Галерея

• 
  Крамер під час арешту (квітень 1945)
• 
  Полоненого Крамера супроводжують до в'язниці Целле (17 квітня 1945)
• 
  Ірма Грезе і Йозеф крамер в полоні (серпень 1945)