Ісе (лінкор)

«Ісе» (яп. 伊勢) — лінійний корабель Імператорського флоту Японії, головний корабель однойменного типу. Спущений на воду в 1916 році, введено в експлуатацію в 1917 році. Названий на честь історичної провінції в південній частині острова Хоншю (нині префектура Міядзакі).

Ісе
Лінкор «Ісе» до модернізації
Служба
Тип/клас	Лінкор, тип «Ісе»
Держава прапора
Належність	Імператорський флот Японії
Спущено на воду	12 листопада 1916 року
Введено в експлуатацію	15 грудня 1917 року
Виведений зі складу флоту	затонув 28 липня 1945 року
Статус	розібраний на металобрухт
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	36 000 тон
Довжина	215,8 м
Ширина	31,6 м
Осадка	9,5 м
Бронювання	головний пояс — 305-76 мм; верхній пояс — 203 мм; траверси 305—152 мм; палуба — 98+51; башти — до 305 мм; барбети — 305 мм; рубка — 305; каземати — 152 мм
Технічні дані
Рухова установка	4 парові турбіни Kampon
Потужність	81 000 к.с.
Швидкість	25,3 вузлів
Автономність плавання	9900 морських миль на 16 вузлах
Екіпаж	1376 чоловік
Озброєння
Артилерія	6 × 2 — 356-мм/45
Зенітне озброєння	4 × 2 — 127-мм/40, 20 × 3 — 25-мм/60
Авіація	1 катапульта, 3 гідролітака

Історія створення

«Ісе» будувався за програмою 1912 року. Після виконання програми «8 — 8» лінкори «Ісе» і однотипний «Хюґа», як і їх попередників, передбачалося вивести зі складу флоту, але рішення Вашингтонської конференції (1922) змінили ці плани. Лінкор залишився в строю. З 1930 року він проходив численні модернізації.

Лінкор-авіаносець «Ісе» після модернізації

В 1943 році «Ісе» пройшов модернізацію, яка перетворила корабель в лінкор-авіаносець. Поява такого незвичайного проекту пояснюється важкими втратами в авіаносцях, понесених Японією в битві за Мідвей.

Згідно з проектом у кормовій частині корпус подовжили на 7,6 м і розширили. На місці колишніх кормових веж головного калібру № 5 і № 6 спорудили ангар довжиною 60 м, в якому містилося до 10 літаків, для підйому яких служив один підйомник. Ще 10-12 літаків стояли прямо на палубі. Мала довжина палуби не дозволяла літакам вільно злітати і сідати на неї. Тому запуск проводився з допомогою двох катапульт. Сідати ж літакам припадало на звичайні авіаносці або на берегові аеродроми.

На роль палубного літака призначався пікіруючий бомбардувальник D4Y3 «Суйсей» («Джуді»), але через їх брак корабель повинен був бути укомплектований гідролітаками-бомбардувальниками Е16А «Цуюн» («Пол»). Достовірно невідомо, чи потрапили ці літаки на корабель.

Історія служби

• У ході битви в затоці Лейте 25 листопада 1944 року «Ісе» був легко пошкоджений численними близькими розривами.
• З лютого 1945 року перебував в Куре, забезпечуючи ППО бази.
• 13 березня 1945 року, влученнями бомб на «Ісе» був зруйнований літакопідйомник. Ремонтувати лінкор-авіаносець і не намагалися.
• 2 липня 1945 року «Ісе» отримав 5 влучень бомб і сів на мілину.
• 28 липня після 8 бомбових ударів і великої кількості близьких розривів «Ісе» затонув біля заводської стінки в Куре з креном 20 градусів на правий борт.
• 4 липня 1946 року піднято і до кінця року розібраний в Харімі.
• За весь час служби «Ісе» так і не брав участь у боях як авіаносець.

Посилання

• Линкоры типа Исе. Архів оригіналу за 4 квітня 2012. Процитовано 30 жовтня 2011.