Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Куре (Хіросіма)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
34°14′57″ пн. ш. 132°33′57″ сх. д.
Куре́ (яп. 呉市, くれし, МФА: [kuɾe ɕi̥]) — місто в Японії, в префектурі Хіросіма.
Remove ads
Загальні відомості
Куре розташоване у південній частині префектури Хіросіма, на березі Внутрішнього Японського моря. Місто належить до особливих міст Японії. Утворене 1902 року.
Куре відоме суднобудівною промисловістю. За часів Японської імперії тут розміщувалась одна з баз ВМС Японії. У Куре був сконструйований найбільший корабель Другої світової війни — Лінкор «Ямато». Йому присвячений музей, який входить до числа найпопулярніших музеїв країни.
Станом на 1 жовтня 2015 площа міста становила 353,85 км². Станом на 2015 рік населення міста становило 228 552 особи.
Remove ads
Етимологія
Існують дві гіпотези, що пояснюють етимологію назви міста. Перша стверджує, що його найменування походить від старояпонського слова «куре» (榑) — «колода». Воно пов'язане із лісозаготівлею і суднобудуванням, основою міського господарства. Інша гіпотеза виводить назву міста від слова «куре» (九嶺) — «дев'ять бескидів», які оточують центральну територію міста. Друга гіпотеза вважається загальноприйнятою. На її основі було створено емблему і прапор Куре у вигляді ієрогліфа «місто» (市), оточеного дев'ятьма горами.
Remove ads
Географія
Узагальнити
Перспектива
Куре розташований на північно-західному березі Внутрішнього Японського моря. На півночі місто межує по суходолу з містом Хіґасі-Хіросіма і районом Акі міста Хіросіма, а також містечками Сака і Кумано. На заході воно має спільний морський кордон із містом Етадзіма, а на сході — з містом Осакі-Камідзіма. На південь від Куре, на протилежному південному березі Внутрішнього моря, розташовані міста Мацуяма та Імабарі великого острова Шікоку.
Площа Куре на 1 жовтня 2007[1] становила близько 353,74 км². Окрім центральної частини, розташованої на острові Хонсю, місто займає територію прилеглих сусідніх островів Насаке, Сімо-Камаґарі, Камі-Камаґарі, Тойо, Осакі-Сімо, Курахасі.
Рельєф Куре переважного гористий, рівнин мало. Найвища точка — гора Норо, висотою 839 м над рівнем моря. Гірські пасма тягнуться прямо до берегів Внутрішнього Японського моря. Містом протікають річки Футаґава, Норо та Куросе. Центральна частина міста знаходиться у підніжжя гір і поступово переходить на їхні схили у вигляді терас[3].
Клімат Куре — вологий субтропічний. Середня кількість опадів — 1300 мм.
Містом проходять залізниця компанії JR, автомагістраль «Хіросіма-Куре», державні автомагістралі 31, 185, 375 і 487. Через міський порт Куре зв'язано із населеними пунктами сусідніх островів Кюсю та Шікоку[3].
Історія
| 1 липня 1889 | відкрито базу Куреського гарнізону Імперського флоту Японії. | |
| 1 жовтня 1902 | засновано місто Куре шляхом об'єднання наступних населених пунктів повіту Акі: містечок Васьо[4] і Футаґава[5], а також сіл Міяхара[6] і Сьоямада[7]. | |
| 1 липня 1903 | засновано Куреський арсенал Імперського флоту Японії. | |
| 1 квітня 1928 | приєднано три містечка повіту Акі: Йосіура[8], Кеґоя[9] і Аґа[10]. | |
| 21 квітня 1941 | приєднано містечко Ніґата[11] і село Хіро[12] повіту Акі. | |
| 5 травня 1945 | зруйновано Хіроський арсенал Імперського флоту Японії в результаті бомбардування ВПС Армії США. | |
| 22 червня 1945 | зруйновано Куреський арсенал Імперського флоту Японії в результаті бомбардування ВПС Армії США. | |
| 1 липня 1945 | зруйновано центр міста Куре в результаті бомбардування ВПС Армії США. | |
| 24—28 липня 1945 | зруйновано Куреський військовий порт в результаті бомбардування ВПС Армії США. | |
| 1946 | встановлено штаб-квартиру британських окупаційних сил в місті Куре, що згодом перейшла під контроль США. Місто перетворено на адміністративний центр окупаційних сил в регіонах Тюґоку та Шікоку. | |
| 28 червня 1950 | оголошено закон про передачу у власність міст військових портів[13]. Куреський військовий порт перетворено на міський порт. | |
| 1 липня 1954 | засновано Куреську базу Військово-морських сил самооборони Японії. | |
| 1 жовтня 1956 | приєднано містечко Тенно[14] і село Сьова[15] повіту Акі, та село Ґохара[16] повіту Камо. | |
| 1 листопада 2000 | надано статус особливого міста Японії. | |
| 24 березня 2001 | зафіксовано землетрус силою 5 балів за шкалою Ріхтера. | |
| 1 квітня 2003 | приєднано містечко Сімо-Камаґарі повіту Акі. | |
| 1 квітня 2004 | приєднано містечко Кавадзірі[17] повіту Тойота. | |
| 20 березня 2005 | приєднано містечка Ондо[18], Курахасі[19] та Камаґарі[20] повіту Акі, а також містечка Ясуура[21], Тойохама[22] і Ютака[23] повіту Тойота. |
Remove ads
Економіка
До Другої світової війни Куре був одним з найбільших центрів японської військово-промислового комплексу. Його головними галузями господарства були важка промисловість і суднобудування. Після 1948 року розпочалася демілатризація міської економіки, однак галузевий розподіл залишився без змін. На початку 21 століття в Куре працюють суднобудівні ди корпорацій Хітаті[24] та IHI[25], металургійні заводи компаній Йодоґава[26], Ніссін[27] і машинобудівний завод підприємства Бабкок-Хітаті[3][28].
Окрім традиційної для Куре важкої промисловості, в місті працюють підприємства легкої — паперовий завод Одзі[29] та завод з виготовлення посуду та металевих деталей Дайкуре[30]. Також тут діють фабрики з виготовлення електротоварів корпорацій Міцутойо[31] та Діско[3][32].
В Куре розташовані регіональна філія Національного інституту передової промисловості і технологій[33] та Західний центр промисловості і технологій префектури Хіросіма[34], які займаються розробкою та втіленням технологічних інновацій[3].
Традиційними ремеслами регіону Куре, що набули розвитку у 17 — 19 століттях, є виробництво саке, точильних каменів та напилків[3].
Remove ads
Населення
Населення міста Куре на 1 червня 2011[35] становило близько 237 582 осіб. Густота населення становила 671,6 осіб/км².
| 1942 | близько 400 000[3] |
| 1980 | 302 766 |
| 1985 | 293 584 |
| 1990 | 280 429 |
| 1995 | 270 179 |
| 2000 | 259 224 |
| 2005 | 251 003 |
| 2010 | 239 973 |
| 2015 | 228 552 |
Remove ads
Культура
- Сад соснових хвиль (松濤園) — музейно-парковий комплекс в Сімо-Камаґарі.
- Павільйон милування хвилями (観瀾閣) — пам'ятка архітектури національного значення в Сімо-Камаґарі.
Міста-побратими
Примітки
Джерела та література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads