Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Чемпіонат Італії з футболу 1945–1946
спортивний сезон З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Сезон 1945-46 у чемпіонаті Італії з футболу з політичних причин проводився у 2 етапи — спочатку відбувалися турніри окремо у Північній (т.зв. Верхній) Італії та в Центральній і Південній Італії, а згодом було проведено фінальний турнір, чемпіонський титул у якому розіграли по 4 найкращих команди з кожного з цих регіональних турнірів. Чемпіонат цього сезону також відомий як Серія A-B, оскільки до участі в турнірі у Центральній та Південній Італії за браком у регіоні клубів вищого дивізіону було допущено низку команд із Серії B.
Сезон офіційно визнаний Італійською федерацією футболу, тому його переможець, клуб «Торіно», враховує цю перемогу в переліку завойованих «скудетто» футбольного чемпіона Італії. «Торіно» захистив чемпіонський титул, здобутий у сезоні 1942-43, останньому на той час офіційному футбольному турнірі Італії.
Чемпіон Італії 1945/46 |
---|
![]() «Торіно» 3-й титул |
Remove ads
Чемпіонат Верхньої Італії 1945-46
Узагальнити
Перспектива
Підсумкова турнірна таблиця:
Плей-оф:
- Перегравання
Найрезультативніші гравці групи:
- 15 — Гульєльмо Габетто («Торіно»).
- 13 — Джузеппе Бальдіні («Андреа Доріа»), Романо Пенцо («Інтер»).
- 11 — Енріко Кандіані («Інтер»), Аредіо Джимона («Мілан»), Еціо Лоїк («Торіно»), Валентіно Маццола («Торіно»), Етторе Пурічеллі («Мілан»).
- 10 — Камілло Акіллі («Інтер»), Сільвіо Піола («Ювентус»).
Remove ads
Чемпіонат Центральної і Південної Італії 1945-46
Підсумкова турнірна таблиця:
Найрезультативніші гравці групи:
- 13 — Данте Ді Бенедетті («Барі»).
- 12 — Маріо Грітті («Фіорентіна»).
- 11 — Енгельберт Коніг («Лаціо»).
- 10 — Маріо Тонтодонаті («Пескара»).
Remove ads
Фінальний турнір
Узагальнити
Перспектива
Підсумкова турнірна таблиця:
Склад чемпіонів: воротар — Валеріо Бачігалупо (40 матчів); польові гравці — Альдо Балларін (39, 2 голи), Вірджиліо Марозо (35), Сержіо П'ячентіні (10); Джузеппе Грецар (35, 4), Маріо Рігамонті (36), Еусебіо Кастільяно (39, 19), Альфонсо Сантаджуліана (16, 1); Франко Оссола (30, 11), Еціо Лоїк (39, 16), Гульєльмо Габетто (35, 22), Валентіно Маццола (35, 16), П'єтро Ферраріс (38, 12), Оресте Гваральдо (11, 2), Адріано Дзекка (2). Тренер — Луїджі Ферреро.
Найрезультативніші гравці фінальної групи:
- 13 — Еусебіо Кастільяно («Торіно»).
- 8 — Карло Барб'єрі («Наполі»).
- 7 — Амедео Амадеї («Рома»), Гульєльмо Габетто («Торіно»).
- 6 — Енріко Кандіані («Інтер»), Сільвіо Піола («Ювентус»).
- 5 — Карло Анновацці («Мілан»), Аредіо Джимона («Мілан»), Наїм Крієзіу («Рома»); Еціо Лоїк («Торіно»), Валентіно Маццола («Торіно»), Косімо Мучі («Інтер»), Романо Пенцо («Інтер»), П'єтро Рава («Ювентус»), Вітторіо Сентіменті («Ювентус»).
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads