Іщенко Володимир Семенович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іщенко.

Володимир Семенович Іщенко (нар. 1 жовтня 1914, Миколаїв, Російська імперія — пом. 6 грудня 1984, Миколаїв, СРСР) — радянський український футболіст та тренер, виступав на позиції центрального захисника.

Володимир Іщенко
Особисті дані
Повне ім'я	Володимир Семенович Іщенко
Народження	1 жовтня 1914(1914-10-01)
	Миколаїв, Миколаївське градоначальство, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть	6 грудня 1984(1984-12-06) (70 років)
	Миколаїв, СРСР
Зріст	179 см
Громадянство	СРСР
Позиція	центральний захисник (№ 6)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1937 «Суднобудівник» 9 (1) 1938 «Динамо» (Од) ? (?) 1939—1940 «Суднобудівник» 31 (6) 1941 «Спартак» (Х) 9 (0) 1945—1946 Команда м. Молотов 18+ (0+)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
1948—1953 1963 1964—1965 1971—1977	Команда м. Молотов «Трубник» (Нікополь) «Суднобудівник» збірна Миколаєва (юн.)	{{{тренер-місце}}}
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравця

Народився та виріс у Миколаєві. З дитинства грав у футбол разом зі своїм товаришем, майбутнім поетом Марком Лисянським. Після закінчення середньої школи працював на заводі ім. А. Марті. З 1930 року розпочав займатися футболом. Грав у міській команді ім. 9-го з'їзду комсомолу, з 1934 року — в команді заводу ім. А. Марті. У 1938 році виступав за збірну міста Одеси та місцеве «Динамо» — клуб вищої ліги СРСР, з 1939 року — гравець і капітан команди «Суднобудівник». У 1941 році грав за харківську команду вищої ліги «Спартак». Після початку Радянсько-німецької війни працював на військовому заводі у Харкові, разом з заводом був евакуйований до уральського міста Молотов. Там з іншими евакуйованими харків'янами (П. Паровишніковим, М. Каровим, В. Макаровим, В. Золотарьовим) грав у футбол на міських турнірах у складі команди моторобудівного заводу ім. Свердлова. По завершенні Другої світової війни виступав за команду міста Молотов, в складі якої 1946 року й завершив кар'єру футболіста.

Тренерська діяльність

По завершенні ігрової кар'єри розпочав тренерську діяльність. Тренував команду міста Молотов з 1948 по 1953 рік. Під його керівництвом молотовці повернули собі місце в першій лізі чемпіонату СРСР. Згодом допомагав тренувати пермський колектив. У 1963 році був головним тренером нікопольського «Трубника». У 1964 році очолив миколаївський «Суднобудівник». Два сезони провів у ролі старшого тренера, а з червня 1965 року працював у тренерському штабі миколаївців. У 1971—1977 роках тренував юнацьку збірну міста Миколаєва. Обирався головою обласної федерації футболу^[1].

Родина

• Брат Іщенко Іван Семенович, 1912 року народження, футболіст, нападник «Суднобудівника» та одеського «Динамо». Загинув під час Другої світової війни^[2].

• Дружина Іщенко Лідія Семенівна, спортсменка, тренер з фехтування.

Син Іщенко Віктор Володимирович, історик-германіст.

Син Іщенко Олександр Семенович, лікар^[1].