Паровишніков Петро Гаврилович

Петро Гаврилович Паровишніков (нар. 3 вересня (17 вересня) 1909, Харків — пом. 29 травня 1981, Харків) — радянський футболіст, нападник. Після завершення ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Петро Паровишніков
Особисті дані
Повне ім'я	Петро Гаврилович Паровишніков
Народження	3 вересня (17 вересня) 1907(1907-09-17)
	Харків, Російська імперія
Смерть	29 травня 1981(1981-05-29) (73 роки)
	Харків, УРСР
Зріст	174 см
Вага	73 кг
Громадянство	СРСР
Позиція	Нападник
Юнацькі клуби
1915—1920 1920—1924	«Горець» (Харків) «Комета» (Харків)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1924 «Холодна гора» (Харків) ? (?) 1925—1932 «Динамо» (Харків) ? (?) 1933—1934 «Динамо» (Київ) ? (?) 1934—1935 «Динамо» (Харків) ? (?) 1936 «Динамо» (Київ) 3 (0) 1937—1938 «Динамо» (Харків) ? (?) 1938 «Спартак» (Харків) 1 (0) 1939—1940 «Динамо» (Харків) ? (?) 1942—1945 «Крила Рад» (Молотов) ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1947—1950 «Локомотив» (Харків) 1954 «Локомотив» (Харків)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Біографія

Вихованець харківського футболу. Коли Петру було вісім років його брати взяли з собою до дитячої команди «Горець», де грали самі. З 1920 року Петро почав грати за дитячу команду «Комета» (1920), а 1924 перейшов в команду «Холодна гора». У ній Паровишніков став основним форвардом і набув популярності в Харкові, почав виступати за збірну міста.

З 1925 по 1940 рік виступав за популярне тоді харківське «Динамо», з перервами на нетривалі виступи за київське «Динамо» та харківський «Спартак». Протягом одинадцяти років Паровишніков незмінно виступавав за збірні Харкова (1926—1932, 1934—1935), Києва (1933—1934) та УРСР (1932—1935), у складі якої він в 1934 році став чемпіоном СРСР. 1935 року Паровишніков навіть провів дві неофіційні зустрічі у складі збірної СРСР.

У серпні 1935 року у складі збірної УРСР провів матч з професійним французьким клубом «Ред Стар», в якому відзначився двома забитими м'ячами і вніс вагомий внесок у розгром французів — 6:1.

Після початку німецько-радянської війни жив в евакуації в місті Молотов (нині — Перм), де був граючим тренером місцевої команди «Крила Рад», у складі якої виступало кілька евакуйованих харківських футболістів, зокрема М. Каров, В. Іщенко, В. Макаров, В. Золотарьов.

Після війни повернувся в Харків і спільно з Миколою Кротовим відродив у Харкові команду «Локомотив», а 1947 року став її головним тренером і вивів у клас «А» в 1948 році. Два роки «залізничники» виступали в елітному дивізіоні СРСР, після чого Петро Паровишніков покинув команду. 1954 року повернувся в «Локомотив», але врятувати команду від вильоту не зумів.

Після «Локомотива» він, незважаючи на численні запрошення з різних міст, залишився в Харкові, де навчав дітей в школі «Динамо», а після того працював у автодорожному інституті, який закінчив ще до війни, за фахом і тренував студентську команду^[1].

Помер 29 травня 1981 року у Харкові.

З 2007 року в честь футболіста проводиться футбольний турнір серед університетів Харкова^[2].

Досягнення

• Чемпіон УРСР: 1927, 1928, 1932, 1934, 1936
• Срібний призер чемпіонату СРСР: 1936 (весна)