АГС-17

АГС-17 «Полум'я» (Індекс ГРАУ — 6 Г11, індекс гранатомета зі станком — 6 Г10) — 30-мм станковий автоматичний гранатомет, призначений для ураження живої сили та вогневих засобів супротивника, розташованих поза укриттям, у відкритих окопах (траншеях) та за природними складками місцевості (у виярках, ярах, на зворотних схилах висот).^[1]

АГС-17 «Полум'я»
АГС-17 «Полум'я» у Військово-історичному музеї артилерії, інженерних військ та військ зв'язку, Санкт-Петербург
Тип	автоматичний станковий гранатомет
Походження	СРСР
Історія використання
На озброєнні	з 1971
Оператори	див. Оператори
Війни	Радянсько-афганська війна Південно-Африканська прикордонна війна Війна в Перській затоці Громадянська війна в Сальвадорі Перша чеченська війна Друга чеченська війна Війна в Афганістані Війна в Іраку Конфлікт у Південному Кордофані Громадянська війна в Сирії Російсько-українська війна (з 2014) Громадянська війна в Ємені (з 2015) Друга карабаська війна
Історія виробництва
Розробник	Олександр Федорович Корняков
Розроблено	1968
Виробник	В'ятско-Полянський машинобудівний завод «Молот»
Характеристики
Вага	31 кг
Довжина	840 мм
Снаряд	30×29 мм
Калібр	30 мм
Темп вогню	400 п/хв
Дульна швидкість	185 м/с
Дальність вогню
Ефективна	1700 м
АГС-17 у Вікісховищі

Обстріл з АГС-17 в Афганістані Іде так звана «обкатка» — обстріл свого прибулого з навчальних частин СРСР поповнення, яке перебуває в укритті, щоб новобранці звикли до бойової обстановки

АГС-17 розміщений на транспорті

Історія

Розроблений колективом розробників у ОКБ-16 під кервництвом А. Ф. Корнякова (Неменш В. Я., Носов А Ф., Нудельман А. Е., Прянишников О. В., Пухов Ю. І., Ріхтер А. А. та ін.). Авторське свідоцтво № 44547 видане за заявкою № 993250 з пріоритетом від 5 квітня 1968 р. авторам винаходу і зареєстровано в Державному реєстрі винаходів СРСР 9 грудня 1968 р. Прийнятий на озброєння Радянської армії в 1971 році.

Виробництво АГС-17 було розпочато на В'ятско-Полянському машинобудівному заводі «Молот»^[ru].

Конструкція

Стрільба ведеться зі станка-триноги САГ-17 (Індекс ГРАУ — 6 Т8). Для стрільби на великі відстані використовується призматичний оптичний приціл ПАГ-17 з 2,7-кратним збільшенням. У нічний час можливе підсвічування шкали прицілу.

Характеристики

• Калібр: 30 мм.
• Постріл: ВОГ-17, ВОГ-17М, ВУС-17.
• Боєкомплект: 87 пострілів (3 коробки)

Маса:

• споряджений на станку — 45,5 кг
• тіло — 18 кг
• станок САГ-17 — 12 кг
• приціл ПАГ-17 — 1 кг
• споряджений магазин на 29 пострілів — 14,5 кг

• Довжина: 840 мм
• Довжина стволу: 305 мм

• Початкова швидкість гранати: 185 м/с
• Маса пострілу (ВОГ-17М): 0,36 кг
• Маса бойової частини (ВОГ-17М): 0,275 кг
• Ствольна енергія: 4791 J
• Режими вогню: безперервний/поодинокий (на ранніх версіях безперервний з вибором темпу стрільби)

• Радіус розльоту уламків (ВОГ-17М): 7 метрів
• Площа ураження (ВОГ-17М): 70 кв. метрів
• Темп стрільби: регульований, від 50-100 до 400 п/хв
• Прицільна дальність: 1700 м^[1]

Модифікації

• АГС-17 «Полум'я» (Індекс ГРАУ — 6 Г11, індекс гранатомета зі станком — 6 Г10) — базовий піхотний варіант на станку-тринозі САГ-17.

• АГ-17А (Індекс УВ ВПС — 9-А-800) — авіаційний варіант. Ствол АГ-17А має радіатор охолодження (при інтенсивнішому темпі стрільби). Оскільки при стрільбі з вертольота швидкість гранати збільшується, крок нарізів ствола зменшено з 715 мм до 600 мм. Також передбачено електроспуск, лічильник пострілів, темп стрільби збільшено до 420—500 постр./хв.
• КБА-117 — українська версія радянського АГ-17, встановлюється на бойові модулі бронетехніки.^[2]
• КБА.117-02 — українська версія радянського АГС-17, «піхотний варіант» КБА-117 на станку.^[3]

Бойове застосування

Російсько-українська війна

Докладніше: Російська збройна агресія проти України (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

Стаціонарна вогнева позиція АГС-17. Для зручності в круговій обороні гранатомет закріпили на колесо заднього моста вантажного автомобіля ГАЗ-66.

Під час відбиття російського супротивника в 2022 році поблизу населеного пункту Димер на Київщині спецпризначенці ГУР МО України знищили колону Росгвардії. Залишені окупантами в розбитих машинах документи 748 окремого батальйону оперативного призначення Росгвардії (в/ч 6912, м. Хабаровськ) серед яких був атестат з переліком наявної в підрозділі зброї. В переліку було названо, зокрема, гранатомет АГС-17^[4].

Оператори

Поточні

•  Україна — також налагоджене виробництво власних версій — КБА-117 і КБА-117-02.^[5]

•  Росія^[6]
•  Білорусь^[7]
•  Польща^[6]
•  Афганістан^[6]
•  Ангола^[6]
•  В'єтнам
•  Індія^[6]
•  Ірак^[6]
•  Іран — виробництво за ліцензією.^[6][8]
•  КНР — виробництво компанії Norinco.^[6][8]
•  Куба^[6]
•  Мозамбік^[6]
•  Нікарагуа^[6]
•  Північна Корея^[9]
•  Сербія — варіант M93.^[6][10]
•  Чад^[6]
•  Чорногорія — варіант M93.^[6]

Колишні

•  СРСР
•  Латвія — використовувався в 1990-х рр., замінений на HK GMG.^[6]
•  Фінляндія — прийняті на озброєння під назвою 30 KrKK AGS-17, замінені на HK GMG у 2005.^[11]

Посилання

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: АГС-17
• Автоматичний станковий гранатомет АГС-17 «Пламя». [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.]
• АГС-17. Настанова зі стрілецької справи 30-мм автоматичний гранатомет на станку.
• Інструктаж бійця полку «Азов» з техніки використання автоматичного станкового гранатомету АГС-17.
• АГС-17 — нічний жах ворожої піхоти. Військове телебачення України.
• Бійці 8 ОБАТ УДА «Аратта» кошмарять окупаційні війська РФ з АГС-17. 31.03.2016.
• Бійці рою Чорного Комітету в батальйоні ОУН проводять інструктаж з користування АГС-17.
• Застосування АГС-17. Фрагмент фільму «War for Peace» (2017).
• ТЕХНІКА ВІЙНИ № 159. АГС-17 на Донбасі.
• Прикордонники вдосконалюють бойові навички на полігонах Донеччини. АГС-17.
• Неповне розбирання АГС-17.
• Я — гранатометник. Військове телебачення України.

Див. також

• АГС-30
• КБА-117
• Heckler & Koch GMG
• Mk19
• M75 (гранатомет)