Абакелія Тамара Григорівна

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Абакелія.

Тама́ра Григо́рівна Абаке́лія (груз. თამარ აბაკელია; 1 вересня 1905, Хоні — 14 травня 1953, Тбілісі) — грузинський радянський скульптор, графік і театральний художник; член Асоціації революційних художників Грузії з 1930 року. Заслужений діяч мистецтв Грузинської РСР з 1942 року.

Абакелія Тамара Григорівна
груз. თამარ აბაკელია
Народження	19 серпня (1 вересня) 1905 або 1 вересня 1905(1905-09-01)[1][2]  Хоні, Імереті, Грузія[3]
Смерть	14 травня 1953(1953-05-14)[3][1][2] (47 років)
	Тбілісі, СРСР[3][1]
Поховання	Дідубійський пантеон
Країна	Російська імперія  СРСР
Навчання	Тбіліська академія мистецтв (1929)[1]
Вчитель	Ніколадзе Яків Іванович, Канделакі Микола Порфирович і Лансере Євген Євгенович
Діяльність	скульпторка, графікеса, сценографка, художниця
Працівник	Грузинський кутаїський театр імені Ладо Месхішвіліd і Тбіліська академія мистецтв
Партія	ВКП(б)
Нагороди	Заслужений діяч мистецтв Грузинської РСРd
Абакелія Тамара Григорівна у Вікісховищі

Життєпис

Народилася 19 серпня [1 вересня] 1905(19050901) року в місті Хоні (нині Грузія). Протягом 1923—1929 років навчалася у Тифліській академії мистецтв у Якова Ніколадзе, Миколи Канделакі, Євгена Лансере, Йосипа Шарлеманя. Спеціалізувалася на скульптурі.

У галузі театрально-декораційного живопису почала працювати під керівництвом Костянтина Марджанішвілі. У 1932—1934 роках працювала художником Кутаїського театру. З 1938 року викладала у Тбіліській академії мистецтв. Член ВКП(б) з 1941 року. Нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.

Померла в Тбілісі 14 травня 1953 року. Похована в пантеоні Дидубе в Тбілісі.

Творчість

Сценографія

Оформилювала вистави у театрах Кутаїсі, Єревана, Батумі, Тбілісі, зокрема у:

театрі імені Костянтина Марджанішвілі

• «Комуна в степах» Миколи Куліша (1930);
• «Шаміль» Іони Вакелі (1935);
• «Лалі» Карло Каладзе (1947);

театрі імені Шота Руставелі

• «Полодаурі» Сандро Шаншіашвілі (1938);
• «Оленяча ущелина» Серго Клдіашвілі (1944);
• «Хевісбері Гоча» за Олександром Казбегі (1945);

театрі опери та балету імені Захарія Паліашвілі

• «Малтаква» Отарара Тактакішвілі (1938).

Оформила кінострічки «Арсен» (1937), «Георгій Саакадзе» (1940—1941), «Давид Гурамішвілі» (1946) та інші.

Графіка

Ілюстрації до

• книги «Вірші про Кахетію» Миколи Тихонова (1935);
• поем Важа Пшавела (1935, акварель, гуаш, туш, картон);
• видання українського перекладу Миколи Бажана поеми Шота Руставелі «Витязь у тигровій шкурі» (1936—1937; картон, акварель, сангіна, туш);
• вірменського героїчного епосу «Давид Сасунський» (1939);
• книги «Давітіані» Давида Гурамішвілі (1949—1950);
• повісті Дьомна Шенгелая «Саардо».

станкова графіка

• «Прачки» (1927);
• «Збір чаю» (1929);
• «Біля джерела» (1932);
• «Туркменські килимарниці» (1932);
• «Казахські жінки» (1932);
• композиція «Щаслива сім'я» (1936, картон: картон, акварель, вугілля, сангіна, гуаш);
• «Осінь і Імеретії» (1937);
• «Перший трактор» (1938);
• «Радісні вісті з фронту» (1943);
• «Зустріч» (1944);
• «Пісня герою» (1945);
• «Збір винограду» (1946).

Скульптурні твори

Пам'ятник Лесі Українці в Сурамі

• фриз будівлі Грузинського філії Інституту марксизму-ленінізму в Тбілісі (нині будинок Конституційного суду Грузії; 1936—1937, бетон);
• пам'ятник Лесі Українці в Сурамі (відкритий 3 серпня 1952 року, бронза);

станкова скульптура

• «Ранений воїн» (1942, гіпс тонований);
• «Партизан» (1943, гіпс тонований);
• композиція «Помстимось!» (1944, бронза, Державний музей мистецтв Грузії; варіант — 1945, гіпс тонований, Державний музей мистецтв народів Сходу);
• «Сім'я колгоспника» (1949, гіпс тонований).

Брала участь у виставках з 1927 року. Посмертні виставки її творів відбулися в Тбілісі у 1954 і 1963 роках.

Вшанування

• Іменем Тамари Абакелії названа вулиця в Тбілісі.
• Образ Абакелії відтворив Микола Бажан у спогадах «Мужність і ніжність».