Абдулла Лятіф-заде

Абдулла́ Абіл'євич Лятіф-заде́ (крим. Abdulla Abil oğlu Lâtif-zade, 26 серпня 1890 Сімферополь — 17 квітня 1938 Сімферополь) — кримськотатарський поет, літературознавець, перекладач, критик та педагог.

Абдулла Лятіф-заде
Народився	26 серпня 1890(1890-08-26)  Сімферополь, Російська імперія
Помер	17 квітня 1938(1938-04-17) (47 років)  Сімферополь, РРФСР, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	поет
Заклад	ТНУ

Біографія

Народився у родині вчителя в Сімферополі. Вчився в медресе в Криму та в стамбульській школі. Після повернення до Криму працював вчителем в Євпаторії та Сімферополі.

1917 року був вибраний делегатом І Курултаю кримськотатарського народу. Брав участь у переведенні кримськотатарської мови на латиницю, розробці норм літературної мови.

Закінчив аспірантуру в Державній академії мистецтвознавства в Москві та Ленінграді (1930—1934). Викладав західноєвропейську літературу в Кримському педагогічному інституті.

Був особисто знайомий з поетом Павлом Тичиною (останній володів турецькою та кримськотатарською мовами), подарував йому кілька своїх книжок^[1].

1937 року був звинувачений у контрреволюційній діяльності та страчений наступного року.

Творчість

Автор соціальної та громадянської лірики. Лірика Лятіф-заде зазнала впливу В. Маяковського. Перекладав на кримськотатарську твори О. Пушкіна та Л. Толстого. Був знайомий з Павлом Тичиною та Агатангелом Кримським.

Твори

• «Короткий огляд кримської татарської літератури» (стаття, 1927)
• Поетична збірка «Янъы саз» («Нова музика», 1928)