Абрамов Володимир Олексійович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Абрамов; Абрамов Володимир.

Абрамов Володимир (1882, Старобільськ, Старобільський повіт, Харківська губернія — 19 лютого 1919, Геленджик) — старобільський повітовий комісар Тимчасового уряду (1917), голова Старобільської повітової управи (1917).

Абрамов Володимир Олексійович
Народився	1882  Старобільськ, Харківська губернія, Російська імперія
Помер	19 лютого 1919(1919-02-19)  Геленджик
Країна	Російська імперія
Alma mater	Старобільська гімназія
Партія	Російська соціал-демократична робітнича партія

Народився у сім'ї купця.

Закінчив Старобільську гімназію, навчався у Санкт-Петербурзькому гірничому інституті.

За участь у студентських заворушеннях відрахований з інституту та ув'язнений на один рік.

Вийшовши на волю продовжив навчання у Московському університеті.

Після закінчення університету займався науковою діяльністю. Очолював наукову експедицію з вивчення пустелі Мойинкум та гір Олексіївського хребта. Кандидат природничих наук.

У 1905 р. брав участь у московському повстанні. Член РСДРП. Після смерті батька повернувся до Старобільська, Працював інспектором казенних земель, головою земської казни дрібного кредиту.

Після Лютневої революції — голова Старобільської земської управи та повітовий комісар.

У грудні 1918 р., рятуючись від більшовиків, виїхав до Ростова-на-Дону. Згодом — до Новоросійська та Геленджика, де захворів на тиф та помер.

Джерела

• http://narodna.pravda.com.ua/history/4eb2f0a132725/ [Архівовано 24 листопада 2015 у Wayback Machine.]
• Мирошниченко И.Е. Шла война гражданская. - Луганськ, 2003.