Агаронова Олена Герасимівна

Олена Герасимовна Агаронова (нар. 7 [20] вересня 1903, сел. Астара, Бакинська губернія — пом. 7 вересня 1985, Ленінград) — радянська театральна актриса, народна артистка РРФСР.

Агаронова Олена Герасимівна
Народилася	7 (20) вересня 1903 або 20 вересня 1903(1903-09-20)[1]  Астара, Lankaran Uyezdd, Бакинська губернія, Російська імперія
Померла	7 вересня 1985(1985-09-07) (81 рік)  Ленінград, РРФСР, СРСР[2]
Поховання	Північний цвинтар[2]
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	акторка
Alma mater	Бакинський державний університет і Російський державний інститут сценічних мистецтв[2]
Заклад	Великий драматичний театр, Ленінградський ТЮГ, Новосибірський ТЮГ, «Червоний факел»
Нагороди
IMDb	ID 8316904
Сайт	«Красный факел»

Біографія

Олена Герасимовна Агаронова народилася 7 (20) вересня 1903 року в селищі Астара в Бакинської губернії в сім'ї доглядача маяка.

Закінчила історико-філологічний факультет Бакинського університету, потім вчилася на короткострокових театральних курсах при Бакинському робітничому театрі. У 1928 році закінчила Інститут сценічних мистецтв у Петрограді.

В 1928—1930 і в 1932—1935 роках грала в Петербурзькому театрі юних глядачів (тепер Театр юних глядачів імені Брянцева).

У 1930 році в групі з п'яти добровольців-тюгівців (Агаронова, Воронкова, Стратілатов, Мокшанов і Михайлов) поїхала до Новосибірська організовувати Крайовий Західно-Сибірський дитячий театр і в 1930—1932 і 1935—1938 роках працювала в Новосибірському ТЮГу (зараз театр «Глобус»). У 1932—1935 роках — актриса і організаторка обласного Ленінградського ТЮГу.

У 1938—1966 роках була актрисою Новосибірського державного академічного театру «Червоний факел». Під час німецько-радянської війни їздила з театром містами Кузбасу (Новокузнецьк, Прокоп'євськ), відвідувала шахти. У 1943—1966 роки була головою Новосибірського відділення Всеросійського театрального товариства.

З 1966 року була актрисою Великого драматичного театру в Ленінграді.

Померла 7 вересня 1985 року в Ленінграді, поховали на Північному кладовищі Санкт-Петербурга поряд з чоловіком Миколою Михайловим.

Родина

• Чоловік — актор Микола Федорович Михайлов (1902—1969), народний артист РРФСР.

Нагороди та премії

• Заслужена артистка РРФСР (16.05.1945).
• Народна артистка РРФСР (14.08.1957).

Роботи в театрі

Новосибірський ТЮГ

• «Гвинтівка № 492116» Олександра Крона — Ірод
• «Синій птах» Метерлінка — фея Бірілюна
• «Дубровський» інсценування Олександра Пушкіна — Маша

Ленінградський ТЮГ

• «Тимошкін рудник» Макарьєва — Алейка
• «Серьожа Стрільцов» Любимової

«Червоний факел»

• «Вороги» Горького — Надя
• «Таня» Арбузова — Таня
• «Машенька» Афіногенова — Машенька
• «Євгенія Гранде» О. Бальзака — Євгенія Гранде
• «Приборкання норовливої» Вільяма Шекспіра — Катаріна
• «Зустріч у темряві» Кнорре — Варя
• «Анна Кареніна» за Левом Толстим — Анна Кареніна
• «Воскресіння» за Левом Толстим — Катюша Маслова
• «Остання жертва» — Юлія Тугіна
• «Село Степанчиково» за Федором Достоєвським — Тетяна Іванівна
• «Чайка» Антона. Чехова — Аркадіна
• «Гамлет» Вільяма Шекспіра — королева Гертруда
• «Без вини винуваті» Олександра Островського — Кручиніна
• «Вовки і вівці» Олександра Островського — Глафіра
• «Іспанці» Михайла Лермонтова — Ноемі
• «Господиня готелю» — Мірандоліна
• «Не називаючи прізвищ» — Діана
• «Мораль пані Дульської» — Юльясевічева

Великий драматичний театр

• «Я, бабуся, Іліко та Іларіон» М. В. Думбадзе і Р. Д. Лордкіпанідзе — бабуся
• «Молода господиня Ніскавуорі» X. Вуолійокі — стара господиня Ніскавуорі
• «Кіноповість з одним антрактом» О. М. Володіна — стара жінка

Фільмографія

1. 1964 — Вороги (короткометражний) — Софія Марківна
2. 1969 — Смерть Вазір-Мухтара — княгиня Саломе
3. 1971 — Сторінками улюблених опер — Графиня («Пікова дама»)
4. 1984 — Вбивці — Гонкурівська премія — мадам Лоріс