Адабаш Аполлінарія Олександрівна

Аполлінарія Олександрівна Адаба́ш (25 грудня 1808, Катеринославська губернія — 15 червня 1881, Київ) — українська музична і церковна діячка, поетеса, лікарка молдовського походження.

Адабаш Аполлінарія Олександрівна
Псевдо	Парфенія
Народилася	13 (25) грудня 1808  Катеринославська губернія, Російська імперія
Померла	3 (15) червня 1881 (72 роки)  Київ, Російська імперія
Поховання	Некрополь Вознесенського Флорівського монастиря
Країна	Російська імперія
Діяльність	музикантка, монахиня, поетеса, лікарка
Знання мов	російська
Заклад	Флорівський монастир
Посада	ігумен

Життєпис

Народилася 13 [25] грудня 1808(18081225) року в Катеринославській губернії Російської імперії. Її мати з відомого роду Абазів, батько, Олександр Андрійович Адабаш, походив з роду молдавських господарів, служив ад'ютантом князя Миколи Рєпніна-Волконського й загинув у французько-російській війні 1812 року^[1]. 1826 року закінчила Зразкове училище у Харкові^[2], була ознайомлена з книгами по медицині^[3].

З 1856 року — черниця, протягом 1865—1881 років — ігуменя Парфенія Флорівського монастиря в Києві, при якому організувала жіноче училище, впорядкувала співацьку справу (з цією метою запросила на службу хорового диригента і співака Автонома Вишневського), створила хор, який складався з 46 учениць-півчих.

Авторка церковної служби Кирила і Мефодія, віршів російською мовою (видані у Києві у 1875 році). За її ініціативи здійснено розпис Казанської церкви на території Флорівського монастиря, відкрито лікарню, в якій вона сама практикувала.

Померла в Києві 3 [15] червня 1881. Похована на некрополі Флорівського монастиря біля Казанської церкви з північного боку^[1].