Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Адміністративний устрій Вінницької області

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Адміністративно Вінницька область складається з 63 громад, які в згруповані в 6 районів[1]. Всього в області 1504 населених пунктів. Найбільші міста: Вінниця, Жмеринка, Могилів-Подільський, Хмільник, Гайсин, Ладижин, Козятин.

Адміністративний центр — місто Вінниця.

Вінницьку область було утворено 27 лютого 1932 року, коли ЦВК СРСР затвердив постанову IV позачергової сесії ВУЦВК від 9 лютого 1932 року про створення на території України п'яти областей. Її площа становить 26,5 тис. км². Чисельність населення — 1 млн. 623 тис. осіб. Щільність населення — 61,7 осіб на км².

Remove ads

Історія

  • 27.02.1932 — утворена Вінницька область у складі 2 міст обласного підпорядкування: 1. Вінниця, 2. Бердичів та 69 районів[2]: 1. Антонінський, 2. Бабанський, 3. Барський, 4. Бершадський, 5. Браславський, 6. Волочицький, 7. Вороновицький, 8. Гайсинський, 9. Городоцький, 10. Грицівський, 11. Деражнянський, 12. Джуринський, 13. Ім. т. Дзержинського (Романівський), 14. Дунаївецький, 15. Жмеринський, 16. Заславський, 17. Затонський (Віньківецький), 18. Іллінецький (Лінецький), 19. Калинівський, 20. Кам'янецький, 21. Козятинський, 22. Копайгородський, 23. Крижопільський, 24. Липовецький, 25. Літинський, 26. Любарський, 27. Лятичівський, 28. Ляхівецький, 29. Манастирищанський, 30. Махнівський, 31. Меджибізький, 32. Михалпільський, 33. Могилівський, 34. Муровано-Курилівецький, 35. Немирівський, 36. Ново-Ушицький, 37. Оратівський, 38. Орининський, 39. Піщанський, 40. Плисківський, 41. Погребищанський, 42. Полонський, 43. Проскурівський, 44. Славутський, 45. Смотрицький, 46. Солобківецький, 47. Станіславчицький, 48. Старо-Костянтинівський, 49. Старо-Ушицький, 50. Теофипільський, 51. Теплицький, 52. Тиврівський, 53. Томашпільський, 54. Тростянецький, 55. Тульчинський, 56. Уланівський, 57. Уманський, 58. Хмільницький, 59. Христинівський, 60. Чемерівецький, 61. Чорнівецький, 62. Чечельницький, 63. Чуднівський, 64. Шаргородський, 65. Шепетівський, 66. Юринецький, 67. Ямпільський, 68. Янушпільський, 69. Ярмолинецький.
  • 15.10.1932 — Бабанський, Монастирищенський, Оратівський, Плисківський, Погребищенський, Уманський та Христинівський райони перечислені до Київської області[3]
  • 7.03.1933 — Юринецький район перейменовано на Сатанівський
  • I пол. 1933 — створено Ситковецький і Шпиківський райони (загалом стало 64 райони і 2 міськради)
  • 31.07.1934 — 19 сільрад Староушицього району передані до Кам'янецького
  • 25.12.1934 — Кам'янецький і Проскурівський райони перетворені на міськради
  • 1934? — Могилівський і Шепетівський райони перетворені на міськради
  • 26.02.1935 — шляхом розукрупнення утворено 14 районів: Базалійський, Берездівський, Вовковинецький, Дашівський, Красилівський, Миньковецький, Ободівський, Ольгопольський, Остропольський, Плужнянський, Старо-Синявський, Турбівський, Чорноострівський, Яришівський
  • 1.04.1935 — створено 4 округи (на суміжних з Польщою і Румунією територіях): Кам'янець-Подільський (9 районів), Могилів-Подільський (6 районів), Проскурівський (9 районів), Шепетівський (10 районів)
  • 27.10.1935 — Волочиський район перейменовано на Фридрихівський
  • 15.12.1935 — 44 райони, 2 міськради і 4 округи (всього 74 райони і 6 міськрад)
  • 1936 — Фридрихівський район перейменовано на Волочиський
  • 22 вересня 1937 року:
  • 1938? — створено Вінницький район
  • 11.08.1939 — створено Самгородоцький район
  • 19 червня 1945 та 7 червня 1946 була перейменована значна кількість сіл, сільрад і т. інш.[4][5][6]
  • 20.03.1946 — створено Джуринський район[7]
  • 1954 Монастирищенський район відійшов до Черкаської області (на поч.-сер. 1950-х рр. всього 45 районів)
  • 28.11.1957 — ліквідовано Ольгопільський, Самгородоцький, Станіславчицький райони[8]
  • 04.06.1958 — скасовано Яришівський; створено Могилів-Подільський район[8]
  • 21.01.1959 — ліквідовано Дашівський, Ободівський, Ситковецький райони[9]
  • 10.09.1959 — скасовано Вороновицький, Джулинський, Джуринський, Копайгородський, Турбівський райони[10]
  • 30.12.1962 — укрупнення районів (замість 32 створено 13)[11]: Барський, Бершадський, Гайсинський, Жмеринський, Калинівський, Козятинський, Крижопільський, Липовецький, Могилів-Подільський, Немирівський, Погребищенський, Тульчинський, Хмільницький; тобто скасовувались 19 районів[12][13]: Брацлавський, Вінницький, Іллінецький, Комсомольський, Літинський, Мурованокуриловецький, Оратівський, Піщанський, Плисківський, Теплицький, Тиврівський, Томашпільський, Тростянецький, Уланівський, Чернівецький, Чечельницький, Шаргородський, Шпиківський та Ямпільський.
  • 4.01.1965 — відновлено Вінницький, Іллінецький, Тиврівський, Тростянецький, Шаргородський і Ямпільський райони[14][15]
  • 8.12.1966 — відновлено Літинський, Мурованокуриловецький, Піщанський, Теплицький, Томашпільський, Чечельницький райони[16]
  • 7.12.1979 — відновлено Оратівський район[17]
  • 28 листопада 1990 — створено Чернівецький район[18]
Remove ads

Адміністративний устрій з 2020 року

Більше інформації Назва громади, Категорія ...
Remove ads

Адміністративний устрій до реформи 2015—2020 років

Райони

Більше інформації Райони, № ...

Міста обласного значення

Більше інформації Міста обласного значення, № ...

Див. також

Примітки

Література

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads