Аерокосмічний метод дослідження

Аерокосмі́чний ме́тод дослі́дження — варіант дистанційних методів дослідження, система методів вивчення властивостей ландшафтів і їх змін з використанням ґвинтокрилів, літаків, пілотованих космічних кораблів, орбітальних станцій і спеціальних космічних апаратів, оснащених, як правило, різноманітною знімальною апаратурою.

Виділяють візуальні, фотографічні, електронні і геофізичні методи дослідження.

Застосування аерокосмічних методів дослідження прискорює і спрощує процес картографування і має велике значення при організації моніторингу за станом навколишнього середовища.

Див. також

• Дистанційне зондування Землі

Література

• Аерокосмічні знімальні системи: підручник / Х. В. Бурштинська, С. А. Станкевич ; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2013. — 315 с. : рис., табл. — Парал. тит. арк. англ. — Бібліогр.: с. 309—312. — 300 прим. — ISBN 978-617-607-533-2

Посилання

• Аерокосмічні методи дослідження // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 7.