Актюбінська область

Актю́бінська область — область у складі Казахстану. Утворена 10 березня 1932 року.

Актюбінська область
(каз. Ақтөбе облысы)
Герб
Адм. центр	Актобе
Країна	Казахстан
Регіон	Західний Казахстан
Межує з: сусідні адмінодиниці Західноказахстанська область, Атирауська область, Мангістауська область, Костанайська область, Кизилординська область, Оренбурзька область, Каракалпакстан  ?
Офіційна мова	казахська
Населення
- повне	906220 осіб (2021[1])
- густота	5,36 осіб/км²
Етнікон	казахи — 81,0 %, росіяни — 12,5 %, українці — 2,9 %, татари — 1,2, німці — 0,7 %[2]
Площа
- повна	300 629 км²
Часовий пояс	UTC+5
Дата заснування	10 березня 1932 року
Аким	Сапарбаєв Бердибек Машбекович
Вебсайт	офіційний сайт
Код ISO 3166-2	KZ-15
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Актюбінська область

Адміністративний поділ

№	Район, міська адміністрація	Площа, км²	Населення, осіб (1989)	Населення, осіб (1999)	Населення, осіб (2009)	Населення, осіб (2021)	Центр	К-ть АО	К-ть НП
1	Айтекебійський район	36388,68	39549	34628	25723	20884	Темірбека Жургенова	15	27
2	Алгинський район	7506,72	39596	37004	38578	42773	Алга	13	30
3	Байганінський район	63660,34	27331	24652	22073	22622	Карауилкелди	9	24
4	Іргізький район	39604,43	16640	15610	14416	13914	Іргіз	7	18
5	Каргалинський район	4998,46	24152	19172	16781	15285	Бадамша	8	15
6	Мартуцький район	6605,32	35006	31084	29843	29335	Мартук	13	32
7	Мугалжарський район	25466,55	71214	63812	62115	64991	Кандиагаш	15	37
8	Темірський район	11665,02	37758	35946	34425	35547	Шубаркудук	10	24
9	Уїльський район	10352,74	21635	20865	18619	16058	Уїл	7	22
10	Хобдинський район	14029,80	36947	27636	19591	16006	Кобда	16	31
11	Хромтауський район	12948,19	50844	43814	39748	45828	Хромтау	15	28
12	Шалкарський район	59407,02	54788	46697	44187	42484	Шалкар	13	31
13	Актобинська м.а.	2337,58	279920	281638	391669	540493	Актобе	-	1

Найбільші населені пункти

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:

№	Населений пункт	Населення, осіб (1989)	Населення, осіб (1999)	Населення, осіб (2009)	Населення, осіб (2021)
1	Актобе	253 532	253 088	345 687	540 493
2	Кандиагаш	26 691	25 553	29 169	34 898
3	Хромтау	24 438	21 740	24 089	29 579
4	Шалкар	28 899	26 329	26 574	27 833
5	Алга	17 910	15 372	19 705	22 446
6	Шубаркудук	12 217	10 722	11 199	14 125
7	Емба	16 035	12 345	11 212	12 783
8	Карауилкелди	7 512	8 212	7 862	10 887
9	Мартук	8 824	8 117	9 795	10 679

Населення

Населення — 906220 осіб (2021; 757768 у 2009^[3], 682558 у 1999, 735380 у 1989).

Населення Актюбінської області — поліетнічне.

Зміна чисельності населення^[4]

Роки	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Населення	668 378	▲671 812	▲678 607	▲686 698	▲695 454	▲703 660
Роки	2009	2010	2011	2012	2013	2014
Населення	▲756 782	▲763 589	▲777 471	▲786 349	▲796 130	▲808 878

Національний склад населення станом на 2016 рік^[5]:

• казахи — 681871 особа (81,68 %)
• росіяни — 100934 особи (12,09 %)
• українці — 22906 осіб
• татари — 9394 особи
• німці — 5703 особи
• корейці — 1466 осіб
• молдовани — 1427 осіб
• чеченці — 1304 особи
• узбеки — 1301 особа
• білоруси — 1218 осіб
• азербайджанці — 1188 осіб
• башкири — 787 осіб
• болгари — 704 особи
• вірмени — 520 осіб
• чуваші — 253 особи
• марійці — 251 особа
• мордва — 195 осіб
• інші — 3386 осіб

Географія

Актюбінська область розташована між Прикаспійською низовиною на заході, плато Устюрт — на півдні, Туранською низовиною — на південному сході і південними відрогами Уралу — на півночі. Велика частина області — рівнина (висота 100—200 м), розчленована долинами річок; у середній частині тягнуться гори Мугоджари (вища точка гора Великий Бактибай, 657 м). Західна частина Актюбінської області зайнята Підуральським плато, перехідним на південному заході в Прикаспійську низовину; на південному сході — масиви горбистих пісків — Приаральські Каракуми і Борсуки Великі та Малі. На північному сході в Актюбінській області заходить Тургайське плато, порізане ярами.

Клімат — різко континентальний, посушливий з спекотним і сухим літом і холодною зимою. Влітку часті суховії і запорошені бурі, взимку — завірюхи. Середня температура липня на північному заході 22,5 °C, на південному сході 25 °C, січня відповідно −16 °C і −15,5 °C. Кількість опадів на північному заході близько 300, в центрі і на півдні — 125—200 мм на рік. Вегетаційний період від 175 днів на північному заході до 190 днів на південному сході.

Усі річки Актюбінської області належать до басейнів Каспійського моря і невеликих озер. Найбільші річки — Емба, притоки Уралу — Ор, Ілек, а також Іргиз, Уїл, Тургай та Сагиз. Багато річок маловодні, влітку пересихають або розпадаються на плеса. Багато озер (більше 150), головним чином дрібних солоних; деякі з них, пересихаючи, утворюють солончаки (наприклад, Шалкартеніз, що заповнюється водою тільки навесні). Маловодні річки і солоні озера майже не придатні для господарських цілей. У зв'язку з цим широко використовуються прісні підземні води.

Північно-західна частина області зайнята ковилово-різнотравним і полиново-злаковим степом на чорноземних і червоно-коричневих ґрунтах з плямами солонців; по долинах річок — лугова рослинність, гаї з тополі, осики, берези, чагарники. Середня і північно-східна частини зайняті злаковий-полиновим сухим степом на світло-каштанових і сіроземних ґрунтах. На півдні розташовані полинно-солянкові напівпустелі і пустелі (Барсуки) на бурих солонцюватих ґрунтах з масивами пісків і солончаків.

Багато гризунів (строкатка степова, ховрахи, тушканчики), хижих (вовк, корсак); збереглися антилопи сайга і джейран.

Економіка

Великі запаси корисних копалин, представлені крупними родовищами хромітів, мідь, нікель-кобальтових руд, титану, золота, а також фосфоритів, нафти і природного газу. На їх базі виникли багато галузей промисловості: гірничодобувна, хімічна, виробництво феросплавів тощо. Велика частина гірничодобувних підприємств зосереджена в районі Мугалжар (хромітові і нікелеві копальні поблизу міста Хромтау і селища Батамшинський) і в центральній і південній частинах області (видобування нафти і газу). Більшість підприємств оброблювальної промисловості знаходяться в м. Актобе (заводи: феросплавів, хромових з'єднань, рентгеноапаратури, машинобудування, механічний, авторемонтний і підприємства легкої і харчової промисловості) і поблизу нього (хімічний комбінат в місті Алга).

Транспорт

Дороги обласного значення^[6]:

Індекс	Назва	Довжина, км
KD-1	Актобе — Родниковка — Мартук	88
KD-2	Донське — Бадамша — «Актобе-Орськ»	68
KD-3	Шубаркудук — Уїл — Кобда — Соль-Ілецьк	373
KD-4	Покровка — Темір — Кенкіяк — Емба	179
KD-5	Актобе — Болгарка — Шубаркудук	174,5
KD-6	Кобда — Мартук	82,6
KD-7	«Актобе-Орськ» — Петропавловка — Хазретовка	36
KD-8	Шалкар — Бозой — кордон з Узбекистаном	242
KD-9	південна об'їздна навколо Актобе	13,8