Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Албансько-хорватські відносини
білатеральні відносини З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Албансько-хорватські відносини (алб. Marrëdhëniet mes Shqipërisë dhe Kroacisë, хорв. albansko-hrvatski odnosi) — історичні та поточні двосторонні відносини між Албанією та Хорватією.
Обидві держави — повноправні члени НАТО, Ради Європи та Середземноморського союзу Крім того, Албанія є офіційним кандидатом на вступ до Європейського Союзу, повноправним членом якого є Хорватія. Остання рішуче підтримує Албанію на її шляху євроінтеграції.[1]
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Офіційно вони почалися в червні 1991, коли Хорватія проголосила незалежність і почала боротьбу за міжнародне визнання. Албанія була однією з перших держав, що визнали незалежну Хорватію, оголосивши про це 21 січня 1992 року.[2]
З 25 серпня 1992 Албанія має посольство в Загребі. Діє також почесне консульство Албанії в Дубровнику. Хорватія має власне посольство в Тирані.
Багато етнічних албанців воювали добровольцями спільно з хорватами на війні за незалежність, серед найвідоміших із них Аґім Чеку, Рахім Адемі та Бекім Беріша.
1 квітня 2009 року ці дві держави разом стали повноправними членами НАТО на організаційному заході, де були присутні прем'єр-міністр Албанії Салі Беріша і прем'єр-міністр Хорватії Іво Санадер.[3][4] Того самого року дві країни вирішили побудувати спільну АЕС на Скадарському озері поблизу кордону Албанії з Чорногорією.[5] Це рішення насторожено зустрів уряд Чорногорії, стурбований впливом станції на навколишнє середовище. Цей задум також викликав критику з боку Чорногорії через сейсмічність у тому районі.[6]
Обидві країни мають історичний досвід спільних оборонних угод і загалом гарну історію взаємин.[7]
На святкуванні 20-ї річниці операції «Буря», у день, відомий як День перемоги Хорватії, здійнявся і замайорів албанський прапор, що було визнанням підтримки албанців, яку ті надали хорватам у їхній війні за незалежність. Цією акцією Хорватія переконливо підтвердила свій тісний союз з Албанією.
Ще один важливий чинник у відносинах — це давня і нинішня албанська еміграція в Хорватію включно з багатовіковою спільнотою арбанасів. У липні 2016 року в Задарі урочисто відкрили албанську середню школу для тамтешніх арбанасів, а книжки албанською мовою доставили з албанського посольства в Загребі.[8] У 2016—2017 навчальному році в цій албанській школі розпочали навчання понад 50 учнів.[9][10]
Албанці в Хорватії визнані офіційною національною меншиною згідно з Конституцією Хорватії і тому мають власне постійне місце в хорватському парламенті. Відповідно до перепису 2011 року, у Хорватії проживало 17 513 осіб албанського походження.
Три президенти Албанії Реджеп Мейдані, Альфред Мойсю і Бамір Топі були нагороджені найвищою відзнакою Республіки Хорватія — Великим орденом короля Томислава.
У Загребі при одній із міських бібліотек діє Центральна книгозбірня албанців у Хорватії (хорв. Središnja knjižnica Albanaca u Hrvatskoj).[11]
Remove ads
Економіка
Між Албанією та Хорватією існує тісна економічна співпраця. 2014 року обсяг торгівлі становив близько 46,330 млн євро. Дедалі більше хорватських фірм інвестують в Албанію. 2013 року з Хорватії в Албанію надійшло 13,870 млн євро прямих інвестицій. Крім того, великі албанські фірми виходять на ринок Хорватії.[12]
Візити
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads