Міжнародне визнання Хорватії

Міжнародне визнання Хорватії — поступовий процес дипломатичного визнання Хорватії, що розпочався услід за проголошенням її незалежності 25 червня 1991. Того самого дня про відокремлення від Югославії заявила і Словенія, а наступного дня нові незалежні держави взаємно визнали одна одну.^[1]

  Хорватія
  Країни, що визнали Хорватію
  Країни, що не визнали Хорватію

Паралельно відбувався процес розпаду Радянського Союзу, в якому вели перед балтійські країни та Україна, які протягом 1991 року визнали незалежність Хорватії, а першою з них — Литва. На той час ці держави самі вважалися визнаними частково. 11 грудня 1991 незалежну Хорватію першою з-поміж країн-членів ООН визнала Україна.^[2]

Міжнародне співтовариство спочатку не визнавало розпад Югославії та незалежність її союзних республік, і 1991 року розгорілася війна за незалежність Хорватії.

Країнами, які першими відгукнулися на дипломатичні зусилля Хорватії щодо міжнародного визнання, були Святий Престол і Німеччина. Ватиканська дипломатія першою у світі ще 3 жовтня 1991 року оголосила, що працює над міжнародним визнанням Хорватії.^[3]

Із загальновизнаних держав Хорватію першою визнала Ісландія,^[1] яка 19 грудня 1991 року першою визнала також і балтійські республіки: Литву, Латвію та Естонію.

Того самого дня визнання анонсувала Німеччина, яке, однак, мало набути чинності 15 січня 1992. Про визнання також оголосили Італія, Швеція і Ватикан.

Ватикан визнав Хорватію 13 січня, а Сан-Марино — 14 січня.

15 січня 1992 року Хорватію визнали всі 12 членів Європейського економічного співтовариства (попередника ЄС), а також Австрія, Канада, Болгарія, Угорщина, Польща, Мальта, Норвегія і Швейцарія. Наступного дня до цього списку додалися нові країни, а до кінця січня Хорватію визнали 44 держави. Дату 15 січня відзначають як пам'ятну — День міжнародного визнання Республіки Хорватія (хорв. Dan međunarodnog priznanja Republike Hrvatske).

Росія визнала Хорватію у лютому, Японія — у березні, США — у квітні, а Індія — у травні.

На сесії Генеральної Асамблеї 22 травня 1992, на якій головував посол Саудівської Аравії Сінан Шихабі, Хорватію було прийнято шляхом акламації у члени ООН.^[1] Разом із Хорватією новими повноправними членами ООН стали Словенія та Боснія і Герцеговина.

Хорватську делегацію на урочистостях в Організації Об'єднаних Націй очолював перший президент Хорватії д-р Франьо Туджман. Після урочистого засідання Генеральний секретар ООН Бутрос Бутрос Галі повів делегації новоприйнятих країн до головного входу в будівлю Організації Об'єднаних Націй, де на щоглах здіймалися хорватський, словенський та боснійський прапори. На піднятті прапора були присутні багато дипломатів і тисячі хорватських емігрантів.^[4]

До 31 грудня 1995 Хорватію визнали 124 держави.^[5]. 23 серпня 1996 Хорватія та СР Югославія уклали Угоду про нормалізацію відносин, яка включала взаємне визнання, а 9 вересня того ж року ці дві держави встановили дипломатичні відносини.^[6]

Зі 193 держав-членів ООН Хорватію визнали 186.

Хронологія

Хронологічний огляд визнання Хорватії до і після вступу в ООН:
(членство в міжнародних організаціях або статус держави відображають стан на момент визнання)^[7][5][1]

	Країна	Дата визнання	Примітка
–	Словенія	26 червня 1991	невизнана держава
–	Литва	30 липня 1991	невизнана держава
1	Україна	11 грудня 1991
2	Латвія	14 грудня 1991
3	Ісландія	14 грудня 1991	член НАТО
4	Естонія	31 грудня 1991
–	Ватикан	13 січня 1992	не член ООН
–	Сан-Марино	14 січня 1992	не член ООН
5	Німеччина	15 січня 1992	член НАТО і член ЄЕС
6	Велика Британія	15 січня 1992	член НАТО і член ЄЕС
7	Італія	15 січня 1992	член НАТО і член ЄЕС
8	Франція	15 січня 1992	член НАТО і член ЄЕС
9	Іспанія	15 січня 1992	член НАТО і член ЄЕС
10	Нідерланди	15 січня 1992	член НАТО і член ЄЕС
11	Данія	15 січня 1992	член НАТО і член ЄЕС
12	Бельгія	15 січня 1992	член НАТО і член ЄЕС
13	Ірландія	15 січня 1992	член ЄЕС
14	Люксембург	15 січня 1992	член НАТО і член ЄЕС
15	Португалія	15 січня 1992	член НАТО і член ЄЕС
16	Греція	15 січня 1992	член НАТО і член ЄЕС
17	Австрія	15 січня 1992
18	Болгарія	15 січня 1992
19	Канада	15 січня 1992	член НАТО
20	Угорщина	15 січня 1992
21	Мальта	15 січня 1992
22	Норвегія	15 січня 1992	член НАТО
23	Польща	15 січня 1992
24	Швейцарія	15 січня 1992
25	Австралія	16 січня 1992
26	Аргентина	16 січня 1992
27	Чилі	16 січня 1992
–	Чехословаччина	16 січня 1992	після 1 січня 1993  Чехія і  Словаччина визнають кожна окремо
28	Ліхтенштейн	16 січня 1992
29	Нова Зеландія	16 січня 1992
30	Швеція	16 січня 1992
31	Уругвай	16 січня 1992
32	Фінляндія	17 січня 1992
33	Румунія	18 січня 1992
34	Албанія	21 січня 1992
–	СР Боснія і Герцеговина	24 січня 1992	тоді у складі Югославії
35	Бразилія	24 січня 1992
36	Парагвай	27 січня 1992
37	Болівія	29 січня 1992
38	Туреччина	6 лютого 1992	член НАТО
–	Македонія	12 лютого 1992	невизнана держава
39	Росія	17 лютого 1992
–	Киргизстан	26 лютого 1992	не член ООН
40	Колумбія	3 березня 1992
41	Іран	15 березня 1992
42	Перу	15 березня 1992
43	Японія	17 березня 1992
44	Ліван	17 березня 1992
45	Кіпр	30 березня 1992
46	Таджикистан	31 березня 1992
47	Південно-Африканська Республіка	2 квітня 1992
48	США	7 квітня 1992	член НАТО
49	Південна Корея	15 квітня 1992
50	Єгипет	16 квітня 1992
51	Ізраїль	16 квітня 1992
52	ОАЕ	18 квітня 1992
53	Судан	21 квітня 1992
54	Алжир	24 квітня 1992
55	Туніс	26 квітня 1992
56	КНР	27 квітня 1992
57	Марокко	27 квітня 1992
58	Оман	28 квітня 1992
59	Таїланд	2 травня 1992
60	Філіппіни	4 травня 1992
61	Малайзія	4 травня 1992
62	Венесуела	6 травня 1992
63	Північна Корея	8 травня 1992
64	Індія	11 травня 1992
65	Пакистан	11 травня 1992
66	Сінгапур	15 травня 1992
67	Індонезія	16 травня 1992
68	Йорданія	17 травня 1992
69	Бруней	21 травня 1992
Хорватія стала членом ООН 22 травня 1992 року
70	Гана	22 травня 1992
71	Кенія	22 травня 1992
72	Мексика	22 травня 1992[8]
73	Ємен	22 травня 1992
74	Шрі-Ланка	27 травня 1992
75	Куба	28 травня 1992[9]
76	Панама	28 травня 1992
77	Сальвадор	29 травня 1992[10]
78	Замбія	1 червня 1992
79	Мавританія	4 червня 1992
80	Кабо-Верде	18 червня 1992
81	Ліван	7 липня 1992
82	Казахстан	10 серпня 1992
83	Ямайка	14 серпня 1992
84	Білорусь	2 вересня 1992
85	Буркіна-Фасо	7 жовтня 1992
86	Танзанія	13 листопада 1992
87	Ефіопія	16 листопада 1992
88	Монако	19 листопада 1992
89	Катар	5 грудня 1992
90	Гватемала	12 грудня 1992
91	Нігерія	21 грудня 1992
92	Грузія	13 січня 1993
93	Багамські Острови	18 січня 1993
94	Західне Самоа	8 березня 1994
95	В'єтнам	5 травня 1994
96	Вірменія	21 червня 1994
97	Саудівська Аравія	22 серпня 1994
98	Сент-Вінсент і Гренадини	7 жовтня 1994
99	Кувейт	8 жовтня 1994
100	Узбекистан	6 лютого 1995
101	Андорра	28 квітня 1995
102	Молдова	25 травня 1995
103	Коста-Рика	19 жовтня 1995
104	Беліз	23 січня 1996
105	Еквадор	22 лютого 1996
106	Нікарагуа	29 березня 1996
107	Союзна Республіка Югославія	23 серпня 1996
108	Чорногорія	12 червня 2006
–	Косово	19 березня 2008	не член ООН
109	Джибуті	22 травня 2017
110	Руанда	15 лютого 2018
111	Есватіні	5 квітня 2019
112	Маршаллові Острови	24 вересня 2019
113	Тувалу	2 листопада 2020
114	Бурунді	14 травня 2021
115	Південний Судан	16 листопада 2021
116	Сомалі	4 лютого 2022
117[11]	Центральноафриканська Республіка	18 вересня 2023

Після 18 вересня 2023, коли Хорватію визнала Центральноафриканська Республіка, залишилося 4 держави, які офіційно не визнали Хорватію і не встановили з нею дипломатичних відносин: Бутан, Ліберія, Нігер і Тонга.^[12]

Див. також

• Рішення про розрив усіх державно-правових зв'язків Хорватії з іншими республіками і краями СФРЮ
• День незалежності Хорватії
• День державності Хорватії