Александар Вучич

Александр Вучич (серб. Александр Вучић, Aleksandar Vučić; нар. 5 березня 1970(19700305), Белград, Югославія) — сербський проросійський політик, державний діяч, Президент Сербії з 31 травня 2017. До цього був двічі прем'єр-міністром Сербії (2014—2016, 2016—2017), першим віцепрем'єром (2012—2014), міністром оборони (2012—2013) та міністром інформації (1998—2000). Колишній голова Сербської прогресивної партії (до травня 2023).^[3]

Александар Вучич
серб. Александар Вучић
Александар Вучич
Президент Сербії
Нині на посаді
На посаді з	1 червня 2017
Попередник	Томислав Николич
Прем'єр-міністр Сербії
27 квітня 2014 — 31 травня 2017
Президент	Томіслав Николич
Наступник	Ана Брнабич
Народився	5 березня 1970(1970-03-05) (55 років) Белград
Відомий як	Президент Сербії
Громадянство	Сербія
Національність	серб
Alma mater	юридичний факультет Белградського університетуd (16 листопада 1994), Земунська гімназіяd і Белградський університет
Політична партія	Сербська радикальна партія, Сербська прогресивна партія
У шлюбі з	Тамара Вучичd[1] і Ksenija Vučićd[2]
Брати	Андрей Вучич
Релігія	Сербська православна церква
Нагороди	Орден Сербської Республіки (12 лютого 2018)
Підпис
vucic.rs
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Політичний курс Вучича спрямований на євроінтеграцію країни та залишення дружніх відносин із Росією та Китаєм. Українські медіа називають Вучича проросійським^[4][3].

Біографія

Народився 5 березня 1970 року в Белграді, в сім'ї Ангелини та Анджелка Вучич. Мати — Ангеліна Вучич — працювала журналістом на Радіо-телебаченні Сербії.

Закінчив юридичний факультет Белградського університету. Працював телевізійним репортером. У 1993 році він приєднався до Сербської радикальної партії, незабаром був уперше обраний до Народних зборів Республіки Сербії. У 1995 обраний на посаду генерального секретаря партії. З 1996 по 1998 очолював спортивно-бізнесовий центр.

Під час протестів проти президента Слободана Мілошевича був співавтором положень, що вводили штрафи на антиурядових журналістів, та ініціатором блокування закордонного телебачення. Він був тоді у списку небажаних осіб у Європейському Союзі. У 2014 році Вучич, який виступає за проєвропейську політику, публічно вибачився за свої минулі діяння.

Двічі (у 2004 і 2008) невдало балотувався в мери Белграда.

Після дострокових парламентських виборів у 2014 сформував коаліційний уряд.

2 квітня 2017 року переміг на виборах президента Сербії в першому турі, набравши 55 %. Із 3 квітня по 31 травня 2017 у Сербії проходили масові протести проти Сербської Прогресивної Партії

У січні 2023 року Вучич зазначив, що його країна не може підтримувати вторгнення РФ в Україну. Про це, як пише Європейська правда, Вучич сказав в інтерв'ю Bloomberg: «Ми з самого початку говорили, що не могли і не маємо права підтримувати вторгнення Росії в Україну. Для нас Крим — це Україна, Донбас — це Україна, і так буде завжди», — зазначив сербський президент.

В інтерв'ю Вучич також спрогнозував, що у війні між Україною та Росією «найгірше ще попереду», оскільки обидві сторони заглиблюються в конфлікт. Також він підкреслив, що Сербія далеко не в усьому підтримує владу в Москві: «Ми не завжди в захваті від деяких їхніх позицій. У нас традиційно хороші відносини, але це не означає, що ми підтримуємо кожне рішення або більшість рішень, які надходять з Кремля.»

У травні 2023 року залишив посаду керівника керівної Сербської прогресивної партії^[5].

11 червня 2025 року Александар Вучич вирушив до України з одноденним візитом. Це перший візіт Александара до України в якості президента ^[6]

Див. також

• Список 50 чинних голів країн, що керують найдовше

Посилання

• Офіційний сайт^[7]