Александра Ангальтська

Александра Тереза Марія Ангальтська (нім. Alexandra Therese Marie von Anhalt, 4 лютого 1868 — 26 серпня 1958) — принцеса Ангальтська з дому Асканіїв, донька герцога Ангальту Фрідріха I та саксен-альтенбурзької принцеси Антуанетти, дружина титулярного герцога Шварцбурга-Рудольштадта та Швацбурга-Зондерсгаузена Зіццо.

Александра Ангальтська
нім. Alexandra von Anhalt
Світлина принцеси Александри
Ім'я при народженні	Александра Тереза Марія
Псевдо	Александра Шварцбурзька
Народилася	4 квітня 1868(1868-04-04)[1]  Дессау, Landkreis Dessaud, Ангальтське князівство
Померла	26 серпня 1958(1958-08-26)[1] (90 років)  Шветцинген
Поховання	Шветцинген
Країна	Німеччина
Національність	німкеня
Діяльність	аристократка
Знання мов	німецька
Титул	спадкоємна принцеса Шварцбурга-Рудольштадта
Термін	1897—1918
Конфесія	лютеранство
Рід	Асканії, Шварцбурги
Батько	Фрідріх I
Мати	Антуанетта Саксен-Альтенбурзька
Брати, сестри	Єлизавета Ангальт-Дессауська, Едуард (герцог Ангальтський), Аріберт Ангальтський, Фрідріх II (герцог Ангальтський) і Leopold, Hereditary Prince of Anhaltd
У шлюбі з	Ґюнтер Зіццо шварцбург-Рудольштадт
Діти	Марія Антуанетта, Ірена, Фрідріх Ґюнтер
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Александра народилась 4 лютого 1868 року в Дессау. Вона була шостою дитиною та другою донькою в родині спадкоємного принца Ангальту Фрідріха та його дружини Антуанетти Саксен-Альтенбурзької. Мала старших братів Леопольда, Фрідріха, Едуарда й Аріберта й сестру Єлизавету. Країною в цей час правив їхній дід Леопольд IV.

Мешкало сімейство у Палаці спадкоємного принца в Дессау. Літні місяці проводили у палаці Верліц. У 1871 році батько Александри став правлячим герцогом. У 1874 році родина переїхала до міського палацу Дессау. ^[2]

Наприкінці 1880-х років існували чутки про заручини Александри та герцога Кларенса, хоча молоді люди ніколи не зустрічалися.^[3]

Маєток в Гросгартау

У віці 28 років принцеса взяла шлюб із 37-річним спадкоємним принцом Шварцбурга-Рудольштадта Зіццо. Наречений був молодшим сином князя Шварцбурга-Рудольштадта Фрідріха Ґюнтера та його морганатичної дружини Єлени фон Рейна і до квітня 1896 року носив титул принца Лотенберзького. Втім, на момент весілля він вже став повноправним членом дому Шварцбургів і першим у лінії наслідування трону після свого брата Ґюнтера Віктора. Вінчання відбулося 25 січня 1897 в Дессау. Після медового місяця молодята оселилися в Гросгартау, де принц мав маєток, успадкований від батька. Урочистий в'їзд до володінь відбувся 22 березня 1897. Наступного року навколо садиби був розбитий парк в стилі бароко.^[4] У пари з'явилося троє дітей.

У 1909 році Зіццо став також спадкоємним принцом князівства Шварцбург-Зондерсгаузен, яке вступило в особисту унію із Шварцбургом-Рудольштадтом. Втім, відносини принца із правлячим братом погіршилися. Через свою відкритість та доступність Зіццо був більш популярним серед народу.^[5] У листопаді 1918 року монархія у німецьких князівствах була скасована. Колишньому правителю Швацбурга була призначена довічна рента в 150 тисяч марок на рік і права користування замком Шварцбург, мисливським замком Ратсфельд і деякими приміщеннями в замку Хайдексбург. Зіццо успадкував права на все це у квітні 1925 року, однак помер менш ніж за рік.

Александра пережила чоловіка більш, ніж на 30 років. Пішла з життя 26 серпня 1958 року у Шветцингені. Була похована у могилі родини фон Рейна у Шветцингені.^[6]

Родина

Чоловік — Гюнтер Зіццо

Діти:

• Марія Антуанетта (1898—1984) — дружина графа Фрідріха Магнуса Сольм-Вильденфельського, мала п'ятеро дітей;
• Ірена (1899—1939) — одружена не була, дітей не мала;
• Фрідріх Ґюнтер (1901—1971) — титулярний герцог Шварцбурга-Рудольштадта та Шварцбурга-Зондерсгаузена у 1926—1971 роках, був нетривалий час одруженим із принцесою Софією Саксен-Веймар-Айзенахською, мав всиновлену дитину.

Генеалогія